1.2. Український декамерон

Якщо вже на рівні приматів статевий інстинкт може бути деформованим в ту чи іншу сторону під впливом оточуючого середовища, то умови виховання людини стають основним ключемна шляху розгадки особливостей сексуальної поведінки людиниі Якою мірою сексуальна поведінка людини запрограмована біологічно, а якою зумовлена соціально? Сексуальна поведінка чоловіків і жінок як різновид соціальної зумовлюється тим, якою є їхня свідомість, яким є на тому чи іншому віковому етапі їх розвитку досвід виконання ролі чоловіка або жінки, як ставляться вони до нього, якою мірою усвідомлюють себе сексуальними істотами, як регулюють власну сексуальну активність.

Отже, згідно з науковими даними, сексуальність людини, індивідуальний досвід сексуальної поведінки тільки деякою мірою зумовлений біологічною природою людини, її гормональним розвитком, дозріванням репродуктивної системи, формування статевого потягуі Сексуальна поведінка людини, як от особливості сексуальної активності, характер міжстатевих відносин, інтимної близькості є передусім результатом соціалізації, тобто асиміляції людиною тих ставлень, нормативів, цінностей, які поширені в її соціокультурному середовищі. Кожному суспільству притаманні свої особливості нормативів сексуальної поведінки чоловіків та жінок, які витікають з етнокультурних традицій та звичаїв народу, рівня його соціально-економічного розвитку, релігійних вірувань тощо.

Чимало антропологічних досліджень засвідчили, що погляди того чи іншого етносу на сексуальну функцію людини часто грунтувались або на повному придушені прояву людської сексуаальності, приховувані, забороні вияву чуттєвості, або, навпаки, на всілякому заохоченні до сексуальної активності не тільки дорослих, а й дітей. У першому випадку сексуальна культура отримала назву реструктивна, або обмежуюча, у другому – пермісивна, або та, яка дозволяє та схвалює чуттєвість як важливу сторону людського буття. Відповідно різняться і стилі статевого виховання та сексуальної просвіти.

Так наприклад, в етнографічній літературі 70-80-х років трапляються описи племен з різним типом сексуальної культури. Одне з них- плем”я Айніс Біг, що мешкає на невеличкому острові по близу Ірландії. Ставлення представників племен до будь-яких проявів сексуальності як в чоловіків так і в жінок досить суворе. Домінує страх дошлюбних сексуальних контактів, сором оголеного тіла, тілесних ласк. Таму до шлюбу закохані обмежують своє інтимне спілкування поцілунками та досить грубим маніпулюванням сосками жінки. При цьому навіть під час злягання вже у шлюбному життя не прийнято знімати нижню білизну, а тим паче збуджувати партнера пестощами тілаі Антропологи, які вивчали особливості міжстатевих стосунків у племені, стверджують, що жінки та чоловіки в ньому немають навіть уявлення про такі популярні в світі форми сексуальної активності пари, як оральна стимуляція сосків жінки або мануальна стимуляція статевого органу чоловіка, не кажучи вже про феллаціо та куннілінгус. Позиції злягання пар обмежуються в племені лише однією, коли чоловік зверху. При цьому чоловік швидко досягає оргазму, відчуття якого для багатьох жінок залишається майже невідомим. Менструація та менопауза розцінюються як покарання за нечистивість і сприймаються жінками з почуттям страху та відчаю. Тай чоловіки не вступають в контакти з дружинами під час менструації, оскільки через свою необізнаність з фізіологічними механізмами цих явищ вважають їх прояви гріхом. Власне сам статевий акт сприймається чоловіками не як радість інтимного спілкування та фізичної насолоди, а як важка робота, до і після якої їм потрібний особливий відпочинок, вільний від будь-яких справі не дивно, що доросле населення острова зовсім не переймається питаннями статевої просвіти дітей і навіть соромиться говорити на цю тему. Тому батьки поділяють точку зору, що сама природа людини під час статевого дозрівання підкаже їм шляхи сексуальної поведінки.

Не випадково ставлення племенні Айніс Біг до людської сексуальності та нормативи, прийняття в ньому щодо сексуальної поведінки чоловіків та жінок ілюструються в багатьох сексологічних виданнях як приклад рестриктивної сексуальної культури. На противагу йому, інтимні взаємини статей племені Мангайя, що з островів Південної Океанії, розглядають як пермісивну культуру, у якої людська сексуальність – джерело радості та насолоди не тільки для дорослих. Розвиток дитячої сексуальності- це спеціально організований процес виховання хлопчиків та дівчаток племенію Хлопчики мають дізнатися про мастурбацію у семілітньому віці, а з восьми чи дев’яти років вони починають мастурбувати. Обряд ініціації, тобто посвячення в доросле життя, очікує на них з 13 років. Він супроводжується символічним спеціальним надрізом, який роблять поздовж пеніса. Причому чоловік, якому довірена ця операція, стає своєрідним вчителем сексуальності для свого підопічного. Він навчає хлопчика техніці куннілінгуса, поцілунку грудей, стимуляції сосків, а також досягнення оргазму. Приблизно за два тижні після операції хлопчик вже має перше злягання з досвідченою жінкою, яка покликана зняти загоєну на шрамі шкіру з пеніса, і починає навчати примудростям збудження партнерші, техніці досягнення синхронного з нею оргазму. Після завершення такого курсу сексуального стажування хлопчик починає самостійний пошук партнерші серед дівчат племені, які, як і хлопці, до настання віку статевої зрілості пройшли відповідну школу техніки сексуального спілкування.

Звичайно, проходження “курсу” такого статевого виховання не проходить даремно і позначається на підвищеній сексуальній активності дорослих членів племені. Так, наприклад, пара злягається щоночі. При цьому особливо цінуються активність чоловічих фрикцій та відповідний темпоритм рухів стегон дівчини. До досягання шлюбного віку, а саме 20 років, хлопці за звичай мають досвід статевих зносин понад з десятьма партнершами, а дівчата, щонайменше, з 3-4 партнерами. Вважається, що нормальний статевий акт має тривати від 15 до 30 хвилин, а той більше. Погана слава йде про тих, які є неактивними, “мертвими” партнерами в секс. Піком сексуальної активності вважається вік 18 років, коли статеві зносини відбуваються щоденно і супроводжуються майже трьома оргазмами щоразу. Культ задоволення від сексуальної близькості сповідується впродовж всього життя чоловіків та жінок племені. Навіть у літньої пари статеве життя є невід”ємним компонентом їхніх взаємин. Відомо, наприклад, що плдружжя п”ятидесятирічних чоловіків та жінок мають зносини 2-3 рази на тиждень, які обов”язково супроводжуються оргазмом.

Чим відрізняється ставлення до сексуальності у народів з вільною сексуальною поведінкою від тих, де вона строго контролюється? Показовими ознаками рестриктивної, тобто обмеженої сексуальної культури є, по-перше засудження дошлюбних сексуальних зв”язків, по-друге, обмеження статевої просвіти дітей, і нарешті, диференціація нормативів чоловічої сексуальної поведінки від жіночої, яка знаходиться під особливо пильним поглядом громадської думки.

Ілюстрацією особливлстей рестриктивної культури може слугувати Сомалі, де однією з традицій є необхідність для дівчаток 7-8 річного віку проведення болісної і принизливої операції обрізання клітора та часткового зшивання малих губ вульви. З якою метою це роблять? Перш за все, для того, щоб обмежити майбутню свободу жінки у сексуальних стосунках з чоловіками. Знахарка, до якої мати мусить до настання пубертату привести дівчинку, здійснює маніпуляцію з її статевими органами в оточенні старших жінок, які міцно тримають тіло й кінцівки дівчинки аж до завершення операціїі і це все заради того, щоб всіляко застерегти жінку від можливості відчувати сексуальну насолоду та уберегти від злягання з чоловіками. Наслідки такого дикунства лягають великим тягарем на сомалійських жінок, які в подальшому мають чимало проблем як з менструальним циклом, так і з народженням дитини.

Недаремно у рішеннях багатьох жіночих форумів, які проводяться під егідою ООН, звертається увага урядових громадських та неурядових організацій на недопустимість будь-яких маніпуляцій з геніталіями жінки, під якими б гаслами вони не проводились – збереження народних традицій чи повернення до них.

Культура племені Лезу, що в Південній Океанії, відноситься до перїсивних, тобто тих, що мало обмежують сексуальну активність чоловіків та жінок та сприймають сексуальність як благо життя. В племені панує культ сексуального задоволення, стимулюється жіноча мастурбація, а саме стетевий акт не є таємницею для дітей, оскільки часто здійснюється на їх очах. Етнографи зазначають, що спостерігати злягання пари можуть також сторонні жінки та діти. При цьому дівчатка сідають поблизу чоловіка та жінки, які займаються сексом, перекручують праву ногу таким чином, щоб п’ята опиралась у власні геніталії, подразнюють їх без допомоги рук, які під час мастурбації можуть бути зайняті якою-небуть роботою-плетінням, майструванням, нанизуванням.

Слід зазначити, що саме ставлення до мастурбації, а тим більше жіночої, є показником характеру сексуальної культури того чи іншого етносу. Так, з давніх давен збереглися малюнки, які зображували акт мастурбації чи злягання, або й самі предмети побуту, як-то витесані з коріння дерев, або з дерева штучні фаллоси, якими маніпулювали з метою посилення сексуальної насолоди. Отож, сучасні вібратори для сексуального збудження жінки мають прадавніх родичів; які свідчать про велику пошану наших пращурів до сексуальності людини.

Показовим для оцінки характеру сексуальної культури є також ставлення громадської думки до позашлюбних зв’язків чоловіків та жінок, а також гомосексуальних контактів.

Слід зазначити, що людство впродовж історії свого розвитку виявляло значно більшу терпимість до дошлюбних або позашлюбних зв’язків чоловіків, ніж жінок, цнотливість яких оцінювалась особливо прискіпливо. Ця відмінність у поглядах започаткувала явище подвійної моралі, тобто протилежність оцінки одного й того ж поведінкового акту у залежності від того, хто його скоїв – чоловік чи жінка. Винятком може слугувати хіба що гомосексуальна поведінка. Звичайно, що через свою залежність від чоловіка, жінки були менше включені в гомосексуальні зв’язки, ніж чоловіки. У первісних дозволяючих культурах гомосексуалізм дорослих, а то навіть, підлітків та юнаків, всіляко заохочувався і оцінювався як школа сексуальності молоді людини. У рестриктивних , навпаки, строго контролювався і засуджувався. Проте немає в світі таких етнокультур, де б гомосексуалізм посідав чільне місце як провідний спосіб сексуальних контактів молоді та дорослих. Певною мірою це стосується проявів сексуального насилля, які всіляко засуджуються. Про те, що таке сексуальне насилля і в яких формах воно проявляється, ви прочитаєте у розвитку сексуальних культур, ви зможете повніше дізнатись про них із книг Маргарет Мід, Льва Старовича, М.Стельмаховича, які рекомендовані в кінці розділу.

Хочеться також підкреслити для читача той факт, що поширено в світі чимало міфів про сексуальність та гіперсексуальність. Так, наприклад, побутує точка зору про особливі потенції та свободу сексуальної поведінки чоловіків та жінок у африканських народів, що є прямою протилежністю європейцям. Спеціалісти оцінюють характер сексуальної поведінки 88% населення Африки як реструктивний. Реструктивних культур серед євроазіатських країн налічується 82%, серед середземноморських-73%, а от серед етносів Південної Океанії – лише 10%.

Дослідження показують, що чоловіки, працівники робітничого класу надають перевагу жінкам з міцним тілом. Чоловіки-екстраверти люблять жінок з великими грудьми, а вихідці з Європи і араби – досить повних жінок. Деякі первісні племена обожнюють обвислі груди, які, можливо, означає вік, що починається в цих племенахі інші плем’я в Африці цінять жінок особливо круглими, такими, що видаються назад, сідницями, і іноді, вибираючи собі наречену, юнаки ставлять в ряд всіх дівчат, зупиняючись на тій, чиї сідниці видаються дальше всіх.

Отже, вивчення розмаїтого світу етнокультур свідчить про відмінності у прийнятих ними нормах та традиціях сексуальної поведінки та взаємин статей. Зустрічаються навіть такі етноси, для яких залишаються невідомими окремі форми сексуальної поведінки, як, наприклад, поцілунок або взаємні ласки тіла. Отже, проблема чого більше у сексуальності людини-біологічного чи соціального, засвєного у вихованні, вирішується на користь останьогоі Доросліючи, хлопчики та дівчатка асимілюють ті норми та правила чоловічої та жіночої поведінки, які є притаманними культурі, в якій вони виховуються. Проте прийняття та наслідування дітьми тих чи інших нормативів взаємин статей або ставлень до себе як до сексуальної істоти не відбувається автоматично. На відміну від тварин, людина є свідомою істотою, і здатна сама визначати, що добре, а що – ні. Соціально-культурний вплив на сексуальну поведінку може бути дуже неоднозначним. Бо ж неоднорідне саме суспільство. Сім’я або дворове оточення, чи школа-інтернат можуть навчити таким нормативам сексуальної поведінки, які будуть дуже відрізнятися в тих, що сповідуються. Більш або менш пермісивною може виявитись, наприклад батьківська сім’я. Тому сексуальна поведінка людей є різною, бо ж різними за характером виховання дітей є сім’ї, батьки. В той же час в одній і тій же сім’ї можуть вирости діти з патологічною та нормативною сексуальною поведінкою. Так чи інакше, проте нормативи сексульної поведінки, сталення до людської сексуальності є органічною складовою сімейної культури, яка завжди в тій чи іншій мірі несе печать культури даного народу, його соціального устрою. В сучасному світі важко знайти народи з так би мовити “чистими” рестриктивними або пермісивними поглядами на людську сексуальність. Проте, якщо між своєрідними полюсами однієї, звичайно, уявної лінії, знайти місце, яке б відповідало своєрідним особливостям традицій певного народу чи племені щодо нормативів сексуальної поведінки, то кожна етнокультура могла б знайти своє місце. А яке місце на цій прямій відвели б ви Україні, прийнятій в ній сьогодні ставленням до сексуальності та статевого виховання? А в 60-ті, 70-ті, 80-ті роки?

Розділ 2. СИЛЬНА ТА СЛАБКА СТАТЬ:

МІФ ЧИ РЕАЛЬНІСТЬ?

З розділу ви дізнаєтеся:

Яку роль у становленні особистості відіграє її стать

Чому чоловіча психологія відрізняється від жіночої

В чому проявляється дискримінація статей

Чи можуть чоловіки бути слабкою статтю, а жінки – сильною

Як хлопчики та дівчатка засвоюють статеві ролі

Чи справді існує чоловіча логіка та жіноча інтуїція

Чого більше – спільного чи відмінного у психології чоловіків та

жінок

Як статеві стереотипи породжують помилки в оцінці людей

Що відбувається з людиною, яка не приймає власної статі

Яких правил повинні дотримуватися дорослі, щоб їхні діти виросли щасливими чоловіками та жінками