
- •Курсове проектування є одним із завершальних етапів підготовки фахівців і передує дипломному проектуванню.
- •I. Мета і задачі курсового проектування.
- •2. Тематика, склад і об'єм курсового проекту.
- •3. Організація курсового проектування.
- •4.Посібник з виконання розділів курсового і дипломного проектів.
- •1. Завдання на проектування і зміст проекту.
- •3. Технологічна частина.
- •Ескіз деталі:
- •Абвг.715514.Ххх.8и3044.3141544м .1.4. Матеріал деталі, його механічні і технологічні властивості.
- •Хімічний склад сталі 40х
- •Механічні властивості сталі 40х
- •Технологічні властивості сталі 40х
- •2 Вибір типу виробництва та його характеристик
- •Для заготовок отриманих пластичною деформацією:
- •4. Розробка технологічного процесу обробки деталі.
- •1. Базова інформація;
- •2. Керівна інформація:
- •3. Довідкова інформація:
- •3.Шліфування однократне.
- •4.3. Аналіз заводського техпроцеса і пропозиції по його удосконаленню, спрямовані на підвищення ефективності виробництва (виконується тільки в дипломному проекті).
- •4.3. Призначення технологічного маршруту, вибір устаткування і технологічних баз.
- •4.5. Вибір засобів технологічного оснащення техпроцеса.
- •5. Розрахунок припусків і маси заготовки.
- •.5.2. Визначення операційних припусків і розмірів з відхиленнями.
- •Приклад призначення загальних припусків для заготовок, отриманих різними способами лиття.
- •Приклад призначення загальних припусків для заготовок, отриманих із сортового гарячекатаного прокату за дст 2590-88.
- •.6. Розрахунок режимів різання і технічне нормування.
- •3.6.1. Розрахунок режимів різання на задані операції.
- •1. Призначаємо глибину різання на основі аналізу таблиці припусків і креслення деталі:
- •2. Призначаємо подачу для інструментів:
- •3. Призначаємо період стійкості інструментів налагодження:
- •4. Визначаємо розрахункову величину необхідної швидкості різання:
- •Розрахункове значення швидкості різання
- •Число робочих ходів по цій же таблиці
- •9. Робимо перевірочні розрахунки по достатності потужності приводу головного руху верстата.
- •1. Призначаємо глибину різання:
- •Поправочний коефіцієнт та досягнення більш високої якості отвору в зв'язку з
- •4. Визначаємо швидкість різання, що допускається ріжучими
- •1. Визначаємо допоміжний час на операцію по формулі
- •10.Час підготовчо-заключне
- •11. Визначаємо норму штучно-калькуляційного часу
- •.6.4. Призначення норм часу на інші операції і складання зведеної відомості норм часу і норм виробітку.
- •Варіант виконання для дипломного проекту:
- •.6.4. Визначення професій і розрядів робіт, вибір кодів професій.
- •7. Розробка верстатних операцій, виконуваних на верстаті з чпу.
- •.7.1. Коротка характеристика застосовуваного учпу.
- •.7.2. Послідовність виконання переходів і розробка траєкторій (циклограм) руху інструментів.
- •3.7.3. Розробка рукопису керуючої програми.
- •4. Економічна доцільність прийнятих у проекті рішень і висновки по проекті.
- •Правила оформлення операційних
- •Правила оформлення операційних ескізів
- •1. Ескізи слід виконувати за допомогою креслярського інструменту, графопобудувача, принтера.
- •19. Якщо зображення виробу на ескізі стосується
- •Примеры нанесения обозначений опор, зажимов и установочных устройств на схемах
- •Примеры схем установов изделий
- •Паспортные данные металлорежущих станков
- •Токарно-винторезный станок 16б16п
- •Токарно-винторезный станок п1611п
- •Токарный станок с чпу 16к20ф3с32 (оперативная система управления, пульт 2р22)
- •Токарный станок с чпу 16к20т1.02 (оперативная система управления, пульт нц - 31)
- •Токарный станок с чпу 16б16ф3 (оперативная система управления, пульт 2р22)
- •Вертикально-сверлильный станок 2н125
- •Вертикально-сверлильный станок 2н135
- •Радиально-сверлильный станок 2н53
- •Cверлильные станки сЧпу (пульт 2п32)
- •Консольный вертикально-фрезерный станок 6р12
- •Консольный вертикально-фрезерный станок 6р12б
- •Консольный вертикально-фрезерный станок 6д12
- •Консольный вертикально-фрезерный станок с чпу 6р13ф3 (пульт н33 – 2м)
- •Бесконсольный вертикально-фрезерный станок с чпу 6520ф3 (пульт н33 – 2м)
- •Консольный вертикально-фрезерный станок с чпу гф2171 (пульт 2с42)
- •Консольный вертикально-фрезерный станок с чпу 6т13ф20 (пульт 2с42)
- •Консольный горизонтально-фрезерный станок 6т83г
- •Консольный горизонтально-фрезерный станок 6р82г
- •Горизонтально-протяжные станки
- •Поперечно-строгальный станок 7305
- •Зубофрезерный станок 5в312
- •Зубофрезерный станок 53а50
- •Зубодолбежный станок 5122
- •Зубодолбежный станок 5в12
- •Круглошлифовальные станки
- •Внутришлифовальный станок 3к228в
- •Типові технологічні послідовності оброблення зовнішніх циліндричних поверхонь та їх характеристики якості
- •Типові технологічні послідовності оброблення внутрішніх циліндричних поверхонь та їх характеристики якості
- •Типові технологічні послідовності оброблення площин та характеристики якості, що при цьому забезпечуються
- •Типові технологічні послідовності оброблення зубчастих поверхонь та їх характеристики якості
- •Орієнтовні значення величин подач інструментів
- •Рекомендуємий ряд подач s о мм/об
- •Рекомендуємі значення швидкості різання
- •4.9.6 Визначення хвилинної подачі.
- •4.10 Розрахунок основного (машинного) технологічного часу на виконувану операцію.
- •5. Список використаної літератури.
Абвг.715514.Ххх.8и3044.3141544м .1.4. Матеріал деталі, його механічні і технологічні властивості.
При виконанні необхідно:
- записати повне найменування матеріалу, марку і ДСТ;
- описати приклади застосування даного матеріалу, використовуючи таблиці 14.2;14.8;14.10;14.13 і т.д. стор. 317,..331 [10 ];
- заповнити таблиці, що містять зведення про хімічний склад, механічні і технологічні властивості матеріалу.
Наприклад:
Як вихідний матеріал для даної деталі конструктором прийнята якісна легована конструкційна сталь 40Х регламентована ДСТ 4543-71.
Ця сталь має високу міцність і в'язкістю. Застосовується для виготовлення різних навантажених деталей, що піддаються загартуванню і відпустці: вали, осі, колінчаті вали, пальці, важелі, зубчасті колеса, відповідальні болти, шпильки і т.п.
Хімічний склад сталі 40х
Таблиця 3.
Марка сталі |
Зміст елементів, % |
||||
Углерод |
Марганець |
Кремній |
Хром |
Нікель |
|
Сталь 40Х |
0,36…0,44 |
0,50…0,80 |
0,17…0,37 |
0,80…1,10 |
0,25 |
Механічні властивості сталі 40х
Таблица 4.
Марка сталі |
|
|
|
|
|
НВ |
Сталь 40Х |
80 |
100 |
10 |
45 |
6 |
217 |
Де:
Gt
- границя текучості в
Gв - межа міцності в
- відносне подовження в %;
- відносне звуження в %;
-
ударна в'язкість у
;
НВ - твердість вихідного матеріалу (таб.4 стор. 144 [ 8 ]).
Технологічні властивості сталі 40х
Таблиця 5.
Коефіцієнт відносної оброблюваності |
Звари- ваємість |
Прокали-ваємість |
Оброблю-аність тиском |
Температурний інтервал деформації, С0 |
|
Р18 |
Т5ДО10 |
||||
0,75 |
0,85 |
Низька |
17...35 Загартування в маслі
|
Задовільна |
1180…820 |
р = 7,817 г/см3- щільність матеріалу. Таб. 7 стр. 148…149[8];
2 Вибір типу виробництва та його характеристик
При виконанні необхідно:
відзначити, як впливає тип машинобудівного виробництва на рішення технологічних, організаційних і економічних питань при виготовленні деталі;
установити, за якою методикою і яким способам буде визначаться тип виробництва;
визначити річну програму запуску деталей у виробництво;
визначити тип виробництва;
визначити розмір виробничої партії деталей;
дати коротку характеристику прийнятого типу виробництва.
Наприклад:
Необхідно визначити тип виробництва та його характеристики якщо по завданню на курсовий проект задано річну програму випуску заданих деталей Nвип=18000штук.
Тип виробництва і відповідні йому форми організації роботи визначають характер технологічного процесу і його побудову. Тому перш ніж приступити до проектування технологічного процесу механічної обробки деталі, необхідно, виходячи з заданої програми випуску і маси деталі, установити тип машинобудівного виробництва.
Оскільки на даному етапі проектування трудомісткість деталі ще не відома, тип виробництва визначаємо по масі деталі та величині річного обсягу запуску, користуючись таблицею додатку …….
Річну програму
запуску Nзап
деталей у виробництво визначаємо по
формулі Nзап=Nвип
,
де: Nвып=18000 деталей по завданню;
процент
невідворотних витрат (брак);
процент
незавершеного виробництва який залежить
від галузі машинобудування, терміну
виробничого циклу та інше;
процент
запасних частин.
Приймаємо
Nзап
= Nвип
шт.
По таблиці ……. додатку…….. приймаємо тип виробництва середньосерійний.
Характерної рисою серійного виробництва є виготовлення виробів серіями (партіями), що запускаються у виробництво одночасно. Від величини партії залежать норми штучно-калькуляційного часу на операцію, а також ряд важливих техніко-економічних показників проекту: вид заготовки, ступінь використання спеціалізованого устаткування й оснащення, кваліфікація робітників і т.п.
Визначаємо величину виробничої партії по спрощеній формулі:
n = Nзап*t / F
Де Nзап – річний об’єм запуску деталей у шт.;
t – необхідний запас деталей на складі в днях:
- для великих деталей 2…3 дні;
- для середніх деталей 4…5 днів;
- для дрібних деталей 10…30 днів (таб.9 стор.28 [5]);
Так як маса деталі 2,2 кг, то вибираємо запас деталей на 5 днів.
F – число робочих днів у році F = 253 дні при двох днях відпочинку і тривалості робочого дня 8 годин 12 хв.
У нашому випадку
шт.
У відповідності з ДСТУ 2960-95 серійне виробництво характеризується одночасним виготовленням на підприємстві обмеженої номенклатури однорідної продукції, випуск якої періодично повторюється протягом тривалого періоду. Серійне виробництво має такі організаційно-технологічні характеристики:
форма організації виробничого процесу предметно-потокова;
технологічне устаткування універсальне, спеціалізоване, верстати з ЧПУ;
розміщення технологічного устаткування групове по ходу технологічних процесів;
види технологічних процесів типові, групові і одиничні;
ступінь деталізації технологічних процесів маршрутна, маршрутно-операційна і операційна;
верстатні пристрої універсально-налагоджувані (УНП), спеціалізовані налагоджувані (СНП), збірно-розбірні (СРП), універсально-складані (УСП);
кваліфікація робітників середня 3…5 розрядів;
різальний інструмент універсальний і спеціальний;
вимірювальний інструмент універсальний, калібри, спеціальний вимірювальний інструмент;
види заготовок прокат, відливки за металевими моделями, штамповки;
види нормування робіт укрупнене та детальне;
собівартість продукції середня.
Характерної рисою серійного виробництва є виготовлення виробів серіями (партіями), що запускаються у виробництво одночасно. Від величини партії залежать норми штучно-калькуляційного часу на операцію, а також ряд важливих техніко-економічних показників проекту: вид заготовки, ступінь використання спеціалізованого устаткування й оснащення, кваліфікація робітників і т.п.
.3. Вибір виду і способу одержання заготовки.
Метод виконання заготовок для деталей машин визначається призначенням і конструкцією деталі, матеріалом, технічними вимогами, масштабом і серійністю випуску, а також економічністю виготовлення. Вибрати заготовку - значить установити спосіб її одержання, намітити припуски на обробку кожної поверхні, розрахувати розміри і вказати допуски на її виготовлення.
Для раціонального вибору заготовки необхідно одночасно враховувати всі перераховані вище вихідні дані, тому що між ними існує тісний взаємозв'язок. Остаточне рішення можна прийняти тільки після економічного комплексного розрахунку собівартості заготовки і механічної обробки в цілому.
При виконання необхідно:
- визначиться, який вид заготовки найбільш прийнятний для даної деталі:
• заготовка отримана пластичною деформацією;
• заготовка отримана литтям.
- скласти матрицю впливу різних факторів на вибір заготовки по пропонованих формах: