3. Організація курсового проектування.

Завдання на курсове проектування видається на початку семестру, у якому навчальним планом передбачене його виконання. Завдання оформляється на бланку установленої форми і

затверджується головою циклової комісії після розгляду на засіданні цієї комісії.

Керівниками проекту є, як правило, викладачі, що ведуть у групі дану дисципліну. Керівник надає студенту допомогу в розробці всіх розділів курсового проекту, сприяючи при цьому його творчій активності і самостійності.

Консультації проводяться за основним розкладом і графіку консультацій не рідше

одного разу в тиждень. Керівник проекту підписує завдання на проектування і по

закінченню курсового проекту титульний лист пояснювальної записки, технологічну

документацію і цілком завершені графічні матеріали проекту.

За правильність усіх даних і проектних рішень відповідальність несе автор

проекту.

Самостійну роботу студентів контролює циклова комісія. Такий контроль проводитися 2 рази в семестр у формі індивідуального перегляду виконуваної роботи, її якості й обсягу, при цьому можливі рекомендації і поради по принципових питаннях з боку членів комісії. Поточний контроль здійснює керівник проекту, голова циклової комісії і завідувач відділенням.

Самостійна робота (за розкладом) над курсовим проектом у аудиторії чи кабінеті курсового і дипломного проектування в присутності викладача є обов'язковою.

Студенти усіх форм навчання захищають проект перед спеціальною комісією, у якої входять керівник проекту, голова циклової комісії і ведучі викладачі спеціальних дисциплін. Форма захисту проектів відкрита. Графік захисту складається керівником проекту завчасно і доводиться до відому всіх зацікавлених осіб.

4.Посібник з виконання розділів курсового і дипломного проектів.

1. Завдання на проектування і зміст проекту.

Завдання на проектування видається викладачем і зберігається студентом до повного виконання проекту. Після завершення роботи студент повинний ще раз перевірити відповідність виконаних робіт завданню і вкласти завдання в розрахунково-пояснювальну записку першим листом.

Відповідність усіх найменувань розділів розрахунково-пояснювальної записки змісту проекту є обов'язковим.

Вступ.

У даному розділі студенту необхідно:

- дати коротку інформацію про місце і значення машинобудівного комплексу в рішенні сучасних економічних проблем України;

- коротко описати основні перспективи і напрямки, що дозволяють машинобудуванню адаптуватися до ринкових розумів;

- викласти основні задачі, що коштують перед проектантом, що він має намір реалізувати у своєму проекті.

3. Технологічна частина.

.1. Аналіз конструкції заданої деталі.

Аналіз конструкції деталі проводитися з метою з'ясування службового призначення деталі, її роботи у вузлі і машині, точностних характеристик і т.д. Ці дані можуть служити вихідним матеріалом для вибору заготовки і розробки техпроцеса.

.1.1. Опис конструкції деталі, установлення її конструкторського коду.

Даний пункт рекомендується виконувати в наступній послідовності:

- записати, до якого класу відноситься деталь;

- що являє собою деталь по геометричних характеристиках;

- які габаритні розміри деталі;

- с якою максимальною точністю і шорсткістю обробляються поверхні;

- виконати ескіз деталі з нумерацією всіх оброблюваних поверхонь;

- записати у виді таблиці характеристику кожної оброблюваної поверхні по точності, шорсткості і сопрягаємості поверхонь у чи вузлі машині.

Наприклад:

Задана на проектування деталь відноситься до класу валів (круглі стержні) і являє собою комбінацію ділянок, обмежених циліндрами. Деталь має різьбову ділянку, шпонковий паз і два поперечних отвори. Габаритні розміри деталі: Lmах=360 мм; Dmах=48 мм.

З найбільш високою точністю обробляються пов. 3 і 7: Æ30h6 і Æ30k6.

Найбільш високою якістю поверхні характеризується пов. 3 і 7, оброблювані по параметру Rа=0,8мкм.