- •Курсове проектування є одним із завершальних етапів підготовки фахівців і передує дипломному проектуванню.
- •I. Мета і задачі курсового проектування.
- •2. Тематика, склад і об'єм курсового проекту.
- •3. Організація курсового проектування.
- •4.Посібник з виконання розділів курсового і дипломного проектів.
- •1. Завдання на проектування і зміст проекту.
- •3. Технологічна частина.
- •Ескіз деталі:
- •Абвг.715514.Ххх.8и3044.3141544м .1.4. Матеріал деталі, його механічні і технологічні властивості.
- •Хімічний склад сталі 40х
- •Механічні властивості сталі 40х
- •Технологічні властивості сталі 40х
- •2 Вибір типу виробництва та його характеристик
- •Для заготовок отриманих пластичною деформацією:
- •4. Розробка технологічного процесу обробки деталі.
- •1. Базова інформація;
- •2. Керівна інформація:
- •3. Довідкова інформація:
- •3.Шліфування однократне.
- •4.3. Аналіз заводського техпроцеса і пропозиції по його удосконаленню, спрямовані на підвищення ефективності виробництва (виконується тільки в дипломному проекті).
- •4.3. Призначення технологічного маршруту, вибір устаткування і технологічних баз.
- •4.5. Вибір засобів технологічного оснащення техпроцеса.
- •5. Розрахунок припусків і маси заготовки.
- •.5.2. Визначення операційних припусків і розмірів з відхиленнями.
- •Приклад призначення загальних припусків для заготовок, отриманих різними способами лиття.
- •Приклад призначення загальних припусків для заготовок, отриманих із сортового гарячекатаного прокату за дст 2590-88.
- •.6. Розрахунок режимів різання і технічне нормування.
- •3.6.1. Розрахунок режимів різання на задані операції.
- •1. Призначаємо глибину різання на основі аналізу таблиці припусків і креслення деталі:
- •2. Призначаємо подачу для інструментів:
- •3. Призначаємо період стійкості інструментів налагодження:
- •4. Визначаємо розрахункову величину необхідної швидкості різання:
- •Розрахункове значення швидкості різання
- •Число робочих ходів по цій же таблиці
- •9. Робимо перевірочні розрахунки по достатності потужності приводу головного руху верстата.
- •1. Призначаємо глибину різання:
- •Поправочний коефіцієнт та досягнення більш високої якості отвору в зв'язку з
- •4. Визначаємо швидкість різання, що допускається ріжучими
- •1. Визначаємо допоміжний час на операцію по формулі
- •10.Час підготовчо-заключне
- •11. Визначаємо норму штучно-калькуляційного часу
- •.6.4. Призначення норм часу на інші операції і складання зведеної відомості норм часу і норм виробітку.
- •Варіант виконання для дипломного проекту:
- •.6.4. Визначення професій і розрядів робіт, вибір кодів професій.
- •7. Розробка верстатних операцій, виконуваних на верстаті з чпу.
- •.7.1. Коротка характеристика застосовуваного учпу.
- •.7.2. Послідовність виконання переходів і розробка траєкторій (циклограм) руху інструментів.
- •3.7.3. Розробка рукопису керуючої програми.
- •4. Економічна доцільність прийнятих у проекті рішень і висновки по проекті.
- •Правила оформлення операційних
- •Правила оформлення операційних ескізів
- •1. Ескізи слід виконувати за допомогою креслярського інструменту, графопобудувача, принтера.
- •19. Якщо зображення виробу на ескізі стосується
- •Примеры нанесения обозначений опор, зажимов и установочных устройств на схемах
- •Примеры схем установов изделий
- •Паспортные данные металлорежущих станков
- •Токарно-винторезный станок 16б16п
- •Токарно-винторезный станок п1611п
- •Токарный станок с чпу 16к20ф3с32 (оперативная система управления, пульт 2р22)
- •Токарный станок с чпу 16к20т1.02 (оперативная система управления, пульт нц - 31)
- •Токарный станок с чпу 16б16ф3 (оперативная система управления, пульт 2р22)
- •Вертикально-сверлильный станок 2н125
- •Вертикально-сверлильный станок 2н135
- •Радиально-сверлильный станок 2н53
- •Cверлильные станки сЧпу (пульт 2п32)
- •Консольный вертикально-фрезерный станок 6р12
- •Консольный вертикально-фрезерный станок 6р12б
- •Консольный вертикально-фрезерный станок 6д12
- •Консольный вертикально-фрезерный станок с чпу 6р13ф3 (пульт н33 – 2м)
- •Бесконсольный вертикально-фрезерный станок с чпу 6520ф3 (пульт н33 – 2м)
- •Консольный вертикально-фрезерный станок с чпу гф2171 (пульт 2с42)
- •Консольный вертикально-фрезерный станок с чпу 6т13ф20 (пульт 2с42)
- •Консольный горизонтально-фрезерный станок 6т83г
- •Консольный горизонтально-фрезерный станок 6р82г
- •Горизонтально-протяжные станки
- •Поперечно-строгальный станок 7305
- •Зубофрезерный станок 5в312
- •Зубофрезерный станок 53а50
- •Зубодолбежный станок 5122
- •Зубодолбежный станок 5в12
- •Круглошлифовальные станки
- •Внутришлифовальный станок 3к228в
- •Типові технологічні послідовності оброблення зовнішніх циліндричних поверхонь та їх характеристики якості
- •Типові технологічні послідовності оброблення внутрішніх циліндричних поверхонь та їх характеристики якості
- •Типові технологічні послідовності оброблення площин та характеристики якості, що при цьому забезпечуються
- •Типові технологічні послідовності оброблення зубчастих поверхонь та їх характеристики якості
- •Орієнтовні значення величин подач інструментів
- •Рекомендуємий ряд подач s о мм/об
- •Рекомендуємі значення швидкості різання
- •4.9.6 Визначення хвилинної подачі.
- •4.10 Розрахунок основного (машинного) технологічного часу на виконувану операцію.
- •5. Список використаної літератури.
Приклад призначення загальних припусків для заготовок, отриманих із сортового гарячекатаного прокату за дст 2590-88.
• зовнішній діаметр заготовки для східчастих валів визначається по максимальному діаметрі ступіні (зі стандартних значень);
• у випадках, якщо максимальний діаметр ступіні не потрібно обробляти з високою точністю, діаметр заготовки може бути зменшений;
• у випадках, якщо перепади діаметрів ступіней незначний і припуск на обробку меншої ступіні перевищує припуск на обробку максимальної з невисокою точністю ступіні, що виготовляється, заготівлю варто вибирати по меншій ступіні;
• для вибору довжини заготовки з прокату, варто призначити припуски на підрізування торців, а для визначення витрати матеріалу на заготівлю визначити ширину інструмента, що ріже,
• відхилення по зовнішньому діаметрі заготовки можна вибирати в залежності від точності прокату по виписці з ДСТУ 2590-88:
Діаметр D, мм |
Граничні відхилення при точності прокату |
Діаметр D, мм |
Граничні відхилення при точності прокату |
||||
А |
Б |
В |
А |
Б |
В |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 5,5 6 6,3 6,5 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 |
+ 0,1 -0,2
+0,1 -0,3
+0,1 -0,4
+0,1 -0,4
+0,1 -0,5 |
+ 0,1 -0,5
+0,2 -0,5
+0,2 -0,7 |
+ 0,3 -0,5
+0,4 -0,5
+0,3 -0,7
+0,4 -0,7 |
50 52 53 54 55 56 58 60 62 63 65 67 68 70 72 75 78 80 82 85 87 90 92 95 97 100 105 110 115 120 125 130 135 140 145 150 155 160 165 170 175 180 185 190 195 200 |
+ 0,1 - 0,7 |
+ 0,2 -1,0
|
+ 0,4 -1,0 |
+0,1 -0,9
|
+0,3 -1,1
|
+0,5 -1,1
|
|||||
+0,3 -1,1
|
+0,3 -1,3
|
+0,5 -1,3
|
|||||
---
---
--- |
+0,4 -1,7
+0,6 -2,0
--- |
+0,6 -1,7
+0,8 -2,0
+0,9 -2,5
|
• відхилення на довжину заготовки можна встановлювати як для охоплюваних розмірів по 13...15 квалитетам точності ДСТ 25346-82.
Розрахунок ведемо в табличній формі:
Діаметр максимальної ступіні в мм |
Довжина вала в мм |
Відношення |
Припуск на підрізування торця |
Ширина інструмента різання заготовок |
Розрахунко-вий припуск у мм |
Граничні відхилення заготовки |
Розмір заготовки з відхиленнями |
|
40h8 |
|
<12 |
---
|
--- |
2,5 |
+0,4 -0,7 |
45 +0,4 -0,7 |
|
|
|
|
|
|||||
|
360 |
|
2,0 |
2,5 |
2+2 = 4,0 |
-1,4 |
364 -1,4 |
|
Розмір заготовки для визначення витрачання матеріалу |
364+2,5=366,5 |
Усі подальші розрахунки, зв'язані з визначенням маси заготовки, коефіцієнта використання матеріалу і призначенням операційних припусків, робити за методикою викладеної для заготівок-штамповок.
При цьому необхідно враховувати, що припуски на чорнову обробку ступіней з меншими, стосовно: діаметра заготовки, діаметрами будуть збільшені і для їхнього видалення необхідно передбачити додаткові робочі ходи (проходи).
Наприклад:
№ етапу |
План обробки поверхні |
Экономіч. точність |
Поле допуску й відхилення |
Розрахун-ковий припуск |
Розрахунковий розмір |
Прийнятий розмір |
Прийнятий припуск |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
Пов. 30h6 |
|||||||
|
Заготовка |
1,8 |
+ 0,4 -0,7 |
15 |
45,0 |
45,0 + 0,4 - 0,7 |
15 |
1. |
Точіння чорнове |
IT 12 |
h12(-0,25) |
13,5 |
31,5 |
31,5(-0,25) |
13,5 |
2. |
Точіння чистове |
IT 10 |
h10(-0,10) |
1,1 |
30,4 |
30,4 (-0,10) |
1,1 |
3. |
Шліфування попереднє |
IT 8 |
h8(-0,039) |
0,25 |
30,15 |
30,15 (-0,039) |
0,25 |
4. |
Шліфування чистове |
IT 6 |
h6(-0,013) |
0,15 |
30,0 |
30,0(-0,013) |
0,15 |
У даному випадку необхідно видалити при виконанні операції чорнової обробки припуск 13,5 мм, що недоцільно виконувати за 1 робочий хід, тому що глибина різання при цьому буде завищена (6,75 мм).
При розробці технологічної верстатної операції токарської обробки варто передбачити додатковий робочий хід (прохід), або додатковий технологічний перехід дли напівчистового Точіння, що дозволить видалити весь припуск без перевантаження верстата.
.5.3. Визначення потреби ділянки (потокової лінії) в основних матеріалах. (Даний пункт виконується тільки в дипломному проекті).
Робимо аналіз використання матеріалу основної (базової) деталі в проекті шляхом зіставлення з даними заводу:
- коефіцієнт використання матеріалу заготовки за даними заводу
Де Мз - маса заготовки за даними заводу.
абсолютна економія матеріалу на одну деталь складає q= Мз’ - Мз = 3,5 - 3,1 = 0,4 кг,
- абсолютна економія матеріалу на річну програму складає Q=q*N=0,4* 30000 = 12000 кг;
- маса відходів, отримана в результаті механічної обробки однієї деталі
Qотх.= Мз – Мд =3,1- 2,0 = 1,1 кг;
- якщо на проектованій ділянці обробляється кілька заготовок, потрібно визначити коефіцієнт зниження маси базової заготовки, по якому можна орієнтовно визначити масу інших заготовок
- усі розрахунки зв'язані з визначенням маси інших заготовок і маси відходів зводимо в таблицю
Шифр деталі |
Марка матеріалу деталі |
Вид заготовки |
Масса заготовки по заводу в кг |
Коэффициент снижения витрачання матеріалу |
Масса заготовки по проекту в кг |
Масса деталі в кг |
Масса відходів в кг |
ЖВП 03. 544 |
Сталь 40Х |
Штампу-вання |
3,5 |
0,885 |
3,1 |
2,0 |
1.1 |
ЖВП 09. 612 |
Сталь 45 |
Штампу-вання |
5,2 |
0,885 |
4,6 |
2,9 |
1,7 |
ЖВП 16. 122 |
Сталь 35 |
Прокат сортовий |
10,4 |
0,885 |
9Л |
7,2 |
2,0 |
ЖВП 10. 104 |
Сталь 35 Л |
Отливка |
4,5 |
0,885 |
4,0 |
3,6 |
0,4 |
ЖВП 00.613 |
Сталь 40Л |
Отливка |
11,2 |
0,885 |
9,9 |
8,4 |
1,5 |
визначаємо масу матеріалів і одержуваних відходів для забезпечення річної програми випуску виробів по всій номенклатурі деталей, що випускаються - заготовки штамповані:
-маса заготовок М=(3,1+4,6)*30000=231000 кг.;
-маса відходів Q=(1,1+1,7)*30000=84000 кг.
- заготовки з прокату:
-маса заготовок М = 9,2*30000 = 276000 кг.;
-маса відходів Q = 2,0*30000 = 60000 кг.
- заготовки отримані литтям:
-маса заготовок М = (4,0+9,9)*30000 = 417000 кг.;
-маса відходів Q = (0,4+1,5)30000 = 57000 кг.
Примітка: отримані дані використовуються при визначенні вартості основних матеріалів при виконанні економічної частини проекту.