- •Курсове проектування є одним із завершальних етапів підготовки фахівців і передує дипломному проектуванню.
- •I. Мета і задачі курсового проектування.
- •2. Тематика, склад і об'єм курсового проекту.
- •3. Організація курсового проектування.
- •4.Посібник з виконання розділів курсового і дипломного проектів.
- •1. Завдання на проектування і зміст проекту.
- •3. Технологічна частина.
- •Ескіз деталі:
- •Абвг.715514.Ххх.8и3044.3141544м .1.4. Матеріал деталі, його механічні і технологічні властивості.
- •Хімічний склад сталі 40х
- •Механічні властивості сталі 40х
- •Технологічні властивості сталі 40х
- •2 Вибір типу виробництва та його характеристик
- •Для заготовок отриманих пластичною деформацією:
- •4. Розробка технологічного процесу обробки деталі.
- •1. Базова інформація;
- •2. Керівна інформація:
- •3. Довідкова інформація:
- •3.Шліфування однократне.
- •4.3. Аналіз заводського техпроцеса і пропозиції по його удосконаленню, спрямовані на підвищення ефективності виробництва (виконується тільки в дипломному проекті).
- •4.3. Призначення технологічного маршруту, вибір устаткування і технологічних баз.
- •4.5. Вибір засобів технологічного оснащення техпроцеса.
- •5. Розрахунок припусків і маси заготовки.
- •.5.2. Визначення операційних припусків і розмірів з відхиленнями.
- •Приклад призначення загальних припусків для заготовок, отриманих різними способами лиття.
- •Приклад призначення загальних припусків для заготовок, отриманих із сортового гарячекатаного прокату за дст 2590-88.
- •.6. Розрахунок режимів різання і технічне нормування.
- •3.6.1. Розрахунок режимів різання на задані операції.
- •1. Призначаємо глибину різання на основі аналізу таблиці припусків і креслення деталі:
- •2. Призначаємо подачу для інструментів:
- •3. Призначаємо період стійкості інструментів налагодження:
- •4. Визначаємо розрахункову величину необхідної швидкості різання:
- •Розрахункове значення швидкості різання
- •Число робочих ходів по цій же таблиці
- •9. Робимо перевірочні розрахунки по достатності потужності приводу головного руху верстата.
- •1. Призначаємо глибину різання:
- •Поправочний коефіцієнт та досягнення більш високої якості отвору в зв'язку з
- •4. Визначаємо швидкість різання, що допускається ріжучими
- •1. Визначаємо допоміжний час на операцію по формулі
- •10.Час підготовчо-заключне
- •11. Визначаємо норму штучно-калькуляційного часу
- •.6.4. Призначення норм часу на інші операції і складання зведеної відомості норм часу і норм виробітку.
- •Варіант виконання для дипломного проекту:
- •.6.4. Визначення професій і розрядів робіт, вибір кодів професій.
- •7. Розробка верстатних операцій, виконуваних на верстаті з чпу.
- •.7.1. Коротка характеристика застосовуваного учпу.
- •.7.2. Послідовність виконання переходів і розробка траєкторій (циклограм) руху інструментів.
- •3.7.3. Розробка рукопису керуючої програми.
- •4. Економічна доцільність прийнятих у проекті рішень і висновки по проекті.
- •Правила оформлення операційних
- •Правила оформлення операційних ескізів
- •1. Ескізи слід виконувати за допомогою креслярського інструменту, графопобудувача, принтера.
- •19. Якщо зображення виробу на ескізі стосується
- •Примеры нанесения обозначений опор, зажимов и установочных устройств на схемах
- •Примеры схем установов изделий
- •Паспортные данные металлорежущих станков
- •Токарно-винторезный станок 16б16п
- •Токарно-винторезный станок п1611п
- •Токарный станок с чпу 16к20ф3с32 (оперативная система управления, пульт 2р22)
- •Токарный станок с чпу 16к20т1.02 (оперативная система управления, пульт нц - 31)
- •Токарный станок с чпу 16б16ф3 (оперативная система управления, пульт 2р22)
- •Вертикально-сверлильный станок 2н125
- •Вертикально-сверлильный станок 2н135
- •Радиально-сверлильный станок 2н53
- •Cверлильные станки сЧпу (пульт 2п32)
- •Консольный вертикально-фрезерный станок 6р12
- •Консольный вертикально-фрезерный станок 6р12б
- •Консольный вертикально-фрезерный станок 6д12
- •Консольный вертикально-фрезерный станок с чпу 6р13ф3 (пульт н33 – 2м)
- •Бесконсольный вертикально-фрезерный станок с чпу 6520ф3 (пульт н33 – 2м)
- •Консольный вертикально-фрезерный станок с чпу гф2171 (пульт 2с42)
- •Консольный вертикально-фрезерный станок с чпу 6т13ф20 (пульт 2с42)
- •Консольный горизонтально-фрезерный станок 6т83г
- •Консольный горизонтально-фрезерный станок 6р82г
- •Горизонтально-протяжные станки
- •Поперечно-строгальный станок 7305
- •Зубофрезерный станок 5в312
- •Зубофрезерный станок 53а50
- •Зубодолбежный станок 5122
- •Зубодолбежный станок 5в12
- •Круглошлифовальные станки
- •Внутришлифовальный станок 3к228в
- •Типові технологічні послідовності оброблення зовнішніх циліндричних поверхонь та їх характеристики якості
- •Типові технологічні послідовності оброблення внутрішніх циліндричних поверхонь та їх характеристики якості
- •Типові технологічні послідовності оброблення площин та характеристики якості, що при цьому забезпечуються
- •Типові технологічні послідовності оброблення зубчастих поверхонь та їх характеристики якості
- •Орієнтовні значення величин подач інструментів
- •Рекомендуємий ряд подач s о мм/об
- •Рекомендуємі значення швидкості різання
- •4.9.6 Визначення хвилинної подачі.
- •4.10 Розрахунок основного (машинного) технологічного часу на виконувану операцію.
- •5. Список використаної літератури.
Правила оформлення операційних
ЕСКІЗІВ
Розглянуто і рекомендовано
цикловою комісією професійних дисциплін
Спеціальності 5.05.0203
«Технологія
обробки на верстатах і автоматичних
лініях»
Операційні ескізи обробки виконуються при оформленні технологічних документів, в пояснювальних
записках курсових і дипломних проектів, при виконанні лабораторних, практичних занять і контрольних робіт по технології машинобудування та інших спеціальних дисциплінах
Правила оформлення операційних ескізів
1. Ескізи слід виконувати за допомогою креслярського інструменту, графопобудувача, принтера.
Допускається виконувати ескізи від руки.
2. Ескіз слід виконувати із дотриманням, або без дотримання масштабу, але з приблизним дотриманням пропорцій.
3. Зображати деталь на ескізі треба в робочому положенні, яке вона займає на верстаті при виконанні операції (дивитися зі сторони робітника).
4. Якщо ескіз розробляється до кількох операцій, то допускається зображення деталі виконувати в неробочому положенні.
5. Кількість видів, розрізів та перерізів зображення деталі на ескізі повинно бути таким, щоб можливо було проставити всі розміри, які витримуються на цій операції, показати бази, опори і затискачі.
6. Оброблювані поверхні слід проводити лінією, товщиною 2S по ГОСТ 2.303-68.
При розробці одного ескізу на весь технологічний процес, або на кілька операцій оброблювані поверхні допускається проводити лінією звичайної товщини.
7. Зображати деталь на ескізі треба в тому вигляді, який вона буде мати після виконання даної операції (переходу).
8. На ескізі необхідно показати розміри з граничними відхиленнями, які витримуються на цій операції (технологічному переході).
9. Розміри і граничні відхилення слід виконувати по ГОСТ 2.307-68.
10. Допускається на ескізі показувати окремі розміри, які не витримуються на цій операції, але необхідні для визначення довжини робочого ходу, налагодження верстата і т.п.
Ці розміри показуються без граничних відхилень і позначаються знаком “ * ”, а під ескізом робиться примітка: “ Розміри для довідки ”.
11. На ескізах до операцій всі розміри, або конструктивні елементи оброблюваних поверхонь умовно нумерують арабськими цифрами. Номер розміру, або конструктивного елемента проставляють у колі, діаметром 6...8 мм і єднають з розмірною чи виносною лінією. На ескізі до кожної операції нумерація розмірів або конструктивних елементів починається з одиниці. Якщо на операцію декілька ескізів то на всіх ескізах виконується наскрізна нумерація. Нумерацію виконують по ходу годинникової стрілки.
12. При виконанні в одному документі кількох ескізів до різних операцій одного технологічного процесу допускається наскрізна нумерація оброблюваних поверхонь або конструктивних елементів. При цьому номери однієї і тієї ж оброблюваної поверхні або конструктивного елемента, які зустрічаються в різних операціях, можуть бути не однаковими
13. На ескізах позначається шорсткість поверхонь, які оброблюються на даній операції (переході). Позначення шорсткості виконувати по ГОСТ 2.309-73.
14. Позначення баз, опор і затискачів виконувати по ГОСТ 3.1107-81.
15. Допуски форми і розміщення поверхонь, які витримуються на даній операції (переході), слід позначати на ескізі по ГОСТ 2.309-79.
16. Технічні вимоги, які витримуються на даній операції (переході), слід розміщувати на вільній частині документа справа від зображення деталі або під ним і викладати по ГОСТ 2.316-68.
17. Таблиці і графіки слід вміщувати на вільній частині документа справа від зображення деталі і виконувати по ГОСТ 2.105-79 і ГОСТ 2.316-68.
Розміри граф таблиць повинні бути такими, щоб у них можна було записати дані з найбільшим значенням.
18. При розробці схеми встановлення деталі на операції допускається застосовувати спрощене зображення деталі, без конструктивних елементів, які не впливають на встановлення і закріплення деталі і на даній операції не оброблюються.