Методича по укр.мове

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

з дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» (науковий стиль української мови, 3курс, 5 семестр)

для студентів технічних та комп’ютерних спеціальностей денної форми навчання (роздатковий матеріал)

2012

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

2

Методичні вказівки з дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» (науковий стиль української мови, 3 курс, 5 семестр) для студентів технічних та комп’ютерних спеціальностей денної форми навчання (роздатковий матеріал) /Укл.: Брацун О.І., Катиш Т.В., Миронюк Л.В. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2012.– 42 с.

Укладачі: Катиш Т.В., к. філол. н., доцент кафедри ЗМП Брацун О.І., ст. викладач кафедри ЗМП Миронюк Л.В., ст. викладач кафедри ЗМП

Рецензент: Біленко Т.Г., к. філол. н., доцент кафедри ЗМП

Відповідальний за випуск: Бондарчук К.С., зав. кафедри загальної мовної підготовки

Затверджено Протокол засідання кафедри

загальної мовної підготовки 4 жовтня 2012 №2

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

4

ПЕРЕДМОВА

Ці методичні вказівки для студентів технічних та комп’ютерних спеціальностей денної форми навчання містять теоретичний матеріал та практичні завдання до нововведеної дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» (науковий стиль української мови).

Метою викладання цієї дисципліни є:

-поглиблене вивчення особливостей наукового стилю сучасної української мови;

-освоєння термінознавчого комплексу необхідного в майбутній фаховій діяльності;

-формування у студентів необхідної комунікативної спроможності у сфері професійного спілкування як в усній, так і в писемній формах.

Методичні вказівки з української мови (за професійним спрямуванням)» мають на меті виробити у студентів технічних та комп’ютерних спеціальностей ЗНТУ вміння орієнтуватися в термінологічному комплексі, що стосується обраного майбутнього фаху; дотримуватися національних стандартів щодо системи термінів; навчитися аналізувати специфіку фахових термінів та знатися на тенденціях термінотворення.

Практичні завдання розраховані на вдосконалення умінь і навичок професійної мовної компетенції, вільного усного та писемного спілкування.

Методичні вказівки підготовлено відповідно до навчальної програми з дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» (5 семестр) для аудиторної та самостійної роботи студентів.

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

5

ТЕМА 1 УКРАЇНСЬКА ТЕРМІНОЛОГІЯ У ПРОФЕСІЙНОМУ

СПІЛКУВАННІ

(2 години)

План

1.Історія та сучасні проблеми української термінології.

2.Термін у системі професійного мовлення. Характерні ознаки терміна.

3.Вимоги, що висувають до використання термінів у професійному спілкуванні.

4.Загальнонаукові й вузькоспеціальні терміни.

5.Типи термінів за структурою і походженням. Терміниабревіатури.

Термін (від латин, terminus – межа, кінець) – це слово або словосполучення, яке позначає поняття певної галузі знань чи діяльності людини.

Кожна галузь науки, техніки, виробництва, мистецтва має свою термінологію.

Основні ознаки терміна :

∙Системність: кожний термін входить до певної терміносистеми, в якій має термінологічне значення, а за межами своєї терміносистеми він може мати зовсім інше значення.

∙Точність: термін повинен якнайповніше й найточніше передавати зміст поняття, яке він позначає, неточний термін може бути джерелом непорозумінь між фахівцями.

∙Прагнення до однозначності в межах своєї терміносистеми: якщо більшість слів загальновживаної мови багатозначні, то більшість термінів - однозначні, що зумовлено їх призначенням. Повністю усунути багатозначність (найчастіше двозначність) не вдається.

∙Наявність дефініції: кожний науковий термін має дефініцію (визначення), яка чітко окреслює, обмежує його значення.

Деякі термінознавці називають і такі ознаки (або вимоги) до терміна: нейтральність, відсутність емоційно-експресивного забарвлення, відсутність синонімів, інтернаціональний характер, стислість, відкритість.

Кодифікація термінів – це систематизація термінів у словниках, довідниках, що орієнтують мовців на правильне їх використання.

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

6

Серед системи термінів кожної галузі вирізняють дві складові – термінологію і терміносистему.

Термінологія – 1) розділ мовознавства, що вивчає терміни (у цьому значенні все частіше використовують слово термінознавство); 2) сукупність термінів певної мови або певної галузі. Наприклад, можемо говорити про англійську, польську, російську, українську та інші термінологію, а також про термінологію математичну, юридичну, хімічну, технічну тощо.

Галузеві термінології, тобто сукупність термінів конкретних галузей, називають терміносистемами, або термінологічними системами.

Системність термінології зумовлена двома типами зв'язків, які надають сукупності термінів системного характеру.

Стандартизація термінології - це вироблення термінів-еталонів, термінів-зразків, унормування термінології в межах однієї країни (якщо це національний стандарт) або в межах групи країн (якщо це міжнародний стандарт). Стандартизована термінологія обов'язкова для вживання в офіційних, наукових, ділових, виробничих текстах.

Галузеві терміносистеми взаємодіють одна з одною, мають спільний термінологічний фонд. Ізольованих терміносистем немає, вони містять уніфіковані щодо норм сучасної мови терміни на міжгалузевому рівні.

Залежно від ступеня спеціалізації значення терміни поділяються на три групи:

1.Загальнонаукові терміни, які вживаються майже в усіх галузевих термінологіях, наприклад: система, тенденція, закон,

концепція, теорія, аналіз, синтез тощо. Треба зауважити, що такі терміни в межах певної термінології можуть конкретизувати своє значення, пор.: мовна система, закони

милозвучності, теорія походження мови. До цієї категорії відносять і загальнотехнічну термінологію (машина, пристрій,

агрегат).

2.Міжгалузеві терміни – це терміни, які використовуються в кількох споріднених або й віддалених галузях (економічна наука має термінологію, спільну з іншими соціальними, природничими науками, наприклад: амортизація, екологічні витрати, санація, технополіс, приватна власність).

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

7

3.Вузькоспеціальні терміни – це слова чи словосполуки, які позначають поняття, що відображають специфіку конкретної галузі,

наприклад: авантитул, аграф, правка, ретуш.

Наукові терміни української мови утворюються такими основними способами:

1.Вторинна номінація – використання наявного в мові слова для називання наукового поняття: споживчий кошик, водяний

знак, власний заголовок, ритмічна структура книги, сати-

новий друк, чиста конкуренція. Це найдавніший спосіб термінотворення.

2.Словотвірний – утворення термінів за допомогою префіксів

(надвиробництво, пересупозиція), суфіксів (маркування, гумування, оборотність), складанням слів і основ (адрескалендар, гальванокліше, літературознавство, державамонополія, матеріаломісткість), скороченням слів (СЕЗ - спеціальні економічні зони). Цей спосіб термінотворення найпродуктивніший.

3.Синтаксичний – використання словосполук для називання наукових понять: вихідні відомості, основний текст, академічне видання, спільний множник, зустрічний позов, державне замовлення, капіталодефіцитні країни.

4.Запозичення – називання наукового поняття іншомовним сло-

вом: кардан, контролінг, дисиміляція.

Терміни різноманітні за структурою, походженням і способами творення. За структурними моделями терміни поділяють на:

∙однокомпонентні терміни, наприклад: паритет, резолюція,

субстрат, паралінгвістика.

∙двокомпонентні терміни – найчастіше це словосполучення іменник + іменник, наприклад: стратегія спілкування, дискурс культури, універсали культури; або прикметник + іменник, наприклад: унітарна держава, цивільна відповідальність;

•трикомпонентні конструкції, до складу яких можуть

входити прийменники:

а) прикметник + прикметник + іменник, наприклад: щілинні приго-

лосні звуки, вільна економічна зона, центральна виборча комісія;

б) прикметник + іменник + іменник, наприклад: структурний тип речення, адитивний синтез кольору, маскультурний код мови, пасивний словник мовця;

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

8

в) іменник + прикметник + іменник, наприклад: форма релігійного світогляду, речення з однорідними членами, ревізія міжнародного договору, теорія лінгвістичної відносності;

г) іменник + іменник + іменник, наприклад: категорія числа імен-

ника, позолота обрізів видання;

• багатокомпонентні аналітичні терміни, що мають чотири і більше компонентів, наприклад: автоматичний стапельний приймальний пристрій, визначення авторських і суміжних прав.

Практичні завдання Завдання 1. Доберіть українські відповідники до термінів.

Послуговуючись термінологічним словником, з’ясуйте значення виділених курсивом слів.

Деление (действие), деление (на части, шкала), свернуть (производство, резьбу, направо), включение (введение в состав чеголибо), включение (электрических приборов); счет (действие), счет (вычисление); ввод (операция), ввод (введение); заключение (логически), заключение (окончание действия); опытный (экспериментальный), опытный (имеющий опыт); избыточный (превышающий потребности), избыточный (являющийся избытком),

избыточный (лишний), конгломерат, идентификация, коммутативный, деформация.

Завдання 2. Запишіть терміни у формі родового відмінка однини. Схарактеризуйте виділені курсивом терміни за схемою: 1) дефініція (що означає термін); 2) ступінь спеціалізації (загальнонауковий, міжгалузевий, вузькоспеціальний); 3) походження (власний, запозичений); 4) спосіб творення (для власномовних термінів).

Апорія, аналог, визначник, вектор, дециметр, модус, епюр, кабель, полімер, стандарт, постулат, кюрі, ексикатор, акредитив.

Завдання 3. Відредагуйте словосполучення. Укажіть

терміносполуки і поясніть їх значення.

Штриховка геометричної фігури, штамповка деталей, включити світло, стержень економічної політики, по ліву сторону, залишитися в стороні, з усіх сторін, на всі чотири сторони, протирічить програмі, прийти до себе, перебувати в лікарні, скрипічний ключ, іншими словами, справа в тому, вирішувати задачу, в самий раз, органи

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

9

самоуправління, втратити свідомість, розписатися у відомостях, користуватися льготами, відпала необхідність, в силу закону, в силу обставин, в строгому смислі слова, вступати в силу, залишаємо за собою право, немає смислу, попереджати хворобу, служити підставою, у протилежність, у цьому відношенні, це не має відношення до справи, це не рахується, явна помилка.

Завдання 4. Поясніть значення іншомовних термінів. Доберіть до них українські відповідники.

Варіабельний, інтеракція, інтенція, маркетинг, кастинг, провайдер, промоція (промоушен), спічрайтер, дайджест, апріорі.

Завдання 5. Визначте спосіб творення термінів і їхню будову.

Гарантований прибуток, інвестиція, конкуренція, індексація, формат перемовин, безафіксний, поняття авторського права, комунікативна лакуна, текстовий редактор, технологічний процес.

Завдання 6. Випишіть зі словника фахових термінів 10 понять, запишіть їх стислу дефініцію, визначте структуру та спосіб їх творення.

Завдання 7. Доберіть терміни, до складу яких входять інтернаціональні словотворчі елементи: авто-, анти-, гіпер-,

інтер-, мета-, моно-, нео-, пост-, прото-, псевдо-, суб-, екстра-.

Завдання 8. Складіть діалог виробничої тематики з вашою фаховою термінологією.

Завдання 9. Колективний проект. Укладіть словник термінів вашої майбутньої професії. Оформіть анотацію. Презентуйте словник.

ТЕМА 2 НАУКОВИЙ СТИЛЬ І ЙОГО ЗАСОБИ У ПРОФЕСІЙНОМУ

СПІЛКУВАННІ

(2 години)

План

1.Становлення і розвиток наукового стилю.

2.Основна функція наукового стилю, його характерні риси. Мовні та жанрові особливості.

3.Характеристика різновидів наукового стилю (власне науковий, науково-навчальний і науково-популярний).

4.Оформлення результатів наукової діяльності. План.

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

10

Літературна мова обслуговує всі сфери суспільної діяльності людини: політику, економіку, виробництво, науку, освіту, мистецтво та ін. Тому відповідно до сфер функціонування розрізняють такі стилі: науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, художній, конфесійний, розмовний.

Стиль – це функціональний різновид літературної мови, що обслуговує певну сферу.

Науковий стиль функціонує в галузі науки, техніки й освіти. Саме за його допомогою науковці повідомляють про результати своїх досліджень, описують теорії, обґрунтовують гіпотези, пояснюють явища, систематизують і класифікують знання про світ.

Науковому стилю притаманні такі загальні ознаки:

•понятійність,

•предметність;

•об'єктивність;

•логічна послідовність;

•узагальненість;

•аргументованість.

До мовних засобів наукового стилю належать терміни, наукова фразеологія, цитати, посилання, стандартні звороти (кліше), повні речення, а також багатокомпонентні складнопідрядні речення.

Науковий стиль поділяється на три підстилі:

·власне науковий, який реалізується в таких жанрах: стаття, монографія, дисертація, тези, доповідь, виступ, патент, енциклопедія, термінологічний словник, довідник, технічне завдання тощо;

·навчально-науковий, що має такі жанри: лекція, бесіда, семінар, лабораторна робота, курсовий проект, бакалаврський проект, дипломна робота, пояснювальна записка, анотація, план, конспект, тези, реферат тощо.

·науково-популярний, яким викладається наукова інформація для нефахівців на сторінках звичайних книжок і журналів.

Наукові дослідження здійснюються з метою одержання наукового результату.

Будь-яке наукове дослідження спирається на роботу з літературними джерелами, що вимагає володіння методами фіксації і збереження наукової інформації.

План – це короткий перелік проблем, досліджуваних у науковому тексті, порядок розміщення частин певного викладу, його композиція.

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com