Організація просторового середовища

Людина завжди намагається підпорядкувати собі свій невеликий оточуючий простір і сприймає все, що знаходиться в цьому просторі, як частину себе або свою власність.

У мовній комунікації існує чотири зони наближення:

350 см і більш – публічна (відкрита) зона (відстань, переважна при взаємодії з великою групою людей, з масовою аудиторією);

120 см - 350 см – соціальна зона (та відстань, на якій ми тримаємося від людей, яких не дуже добре знаємо або зовсім незнайомі, а також при взаємодії з малою групою – 15+/- 7 чоловік);

45 см – 120 см – особиста зона (нормальні комунікаційні процеси між діловими партнерами);

45 см і менш – інтимна зона (у діловій взаємодії вторгатися в чужу інтимну зону не прийнято).

Якщо людина не відчуває комунікативного простору, вона майже напевно психічно хвора. Дуже часто люди входять у стан нервового стресу тому, що порушуються їх територіальні домагання.

До фізіологічних аспектів простору відносяться такі компоненти, як наявність стільців, освітлення, оснащення, джерела електрики тощо. Місця для сидіння мають бути так оснащені і так встановлені, щоб світло не падало в очі і щоб кожен міг добре бачити всі засоби візуалізації.

Але людина не просто переносить себе в просторі разом зі своїм полем, вона ще як би залишає це поле в тих місцях, де вона часто буває. Для самої людини дуже важливо, щоб вона зрозуміла, де її місце в будинку або офісі, але не менш важливо зрозуміти, де місця інших членів сім'ї або колег.

У діловому спілкуванні велике значення має використання можливостей сісти за стіл саме там, де це важливо для досягнення цілей або зручно. Яку ж інформацію можна «прочитувати», спостерігаючи за тим, як розсаджуються ділові люди?

1. Кутова позиція підходить більше всього для дружньої невимушеної бесіди, хоча можлива і для ділової розмови, наприклад: лікар – пацієнт, керівник – підлеглий. Позиція сприяє постійному контакту очей і створює умови для жестикуляції, що не заважає партнерові, дозволяє спостерігати одне за одним. Кут столу служить частковим бар'єром: при виникненні конфронтації можна відсунутися далі, в ситуації взаєморозуміння – зближуватися; територіальне розділення столу відсутнє.

2. Така позиція підходить для безпосередньої ділової взаємодії. Коли завдання або проблема вирішуються спільно, людям потрібно сидіти поряд, щоб краще зрозуміти дії і наміри одне одного, бачити аналізовані матеріали, обговорити і виробити спільні рішення.

3. Положення ділових партнерів одне проти одного створює атмосферу суперництва, при якій кожен з учасників жорстко веде свою лінію, відстоює свою позицію, намагається обіграти ділового партнера. Стіл між ними стає своєрідним бар'єром. Досягти згоди при такій позиції за столом надзвичайно важко, навіть компроміс скрутний, а ось конфлікт цілком можливий.

З іншого боку, така позиція може свідчити про субординацію. Розмова тоді має бути короткою і конкретною. Саме так сідають за стіл переговорів: тоді це означає рівноправну позицію і може сприяти конструктивному спілкуванню.

4. У певних ситуаціях ділового спілкування доцільно займати незалежну позицію, тобто по діагоналі через стіл. Ця позиція характерна для людей, не охочих взаємодіяти. Вона свідчить про відсутність зацікавленості або про бажання залишитися непоміченим, наприклад, на діловій нараді, семінарі тощо.

Форма столу теж має значення:

- квадратний стіл сприяє почуттю конкуренції і суперництва між людьми, рівними за положенням;

- за прямокутним столом на зустрічі партнерів однакового соціального статусу таким, що очолює, вважається місце, на якому сидить людина, обернена лицем до дверей;

- круглий стіл створює атмосферу неофіційності і невимушеності.