Питання для самоконтролю

1. Які існують особливості жіночої комунікативної поведінки?

2. Які існують особливості чоловічої комунікативної поведінки?

3. Як можна використовувати знання гендерних особливостей комунікативної поведінки в діловому спілкуванні ?

Тема 6 критика в діловій комунікації

У діловій комунікації критика є невід'ємною складовою життя, тому важливо коректно підходити до таких питань, як хто має право на критику, а хто – ні; щодо міри критики, співвідношення критики і справи; щодо зони поза критикою; про те, як здійснювати критику, не образивши критикованого і не зіпсувавши з ним стосунки.

Слово «критика» грецького походження і має декілька значень: а) обговорення з метою дати оцінку; б) негативна думка з метою вказівки на недолікі; у) перевірка достовірності чого-небудь.

Позитивна критика завжди ситуативно доречна, здійснюється у присутності об'єкту критики. Предметом критики є справи і вчинки, а не особа людини, її особливості, характер, розумовий потенціал. Об'єктивна критика спирається тільки на конкретні факти і аргументи. Кінцевою метою критики є рішення, що допомагає змінити ситуацію, конкретні пропозиції щодо усунення недоліків і зняття виниклих проблем. Мета того, хто критикує – виявити дійсні причини допущених помилок. Критика має бути щадною!

Руйнівна критика за формою виразу монологічна. Вона не передбачає конструктивної взаємодії, співпраці того, хто критикує і критикованого. Вона виключає дві позиції, що взаємно уточнюються або виробляються в процесі критики. У автора такої критики є тільки одна позиція, одна точка зору, він заздалегідь привласнив собі право бути правим.

Конструктивна критика має на меті не знищення опонента, а спільний пошук засобів подолання проблем і труднощів, що виявилися. Тут в наявності дві рівноправні позиції, у взаємодії яких і здійснюється критика. Критичний діалог – це не просто засіб виявлення недоліків, щодо яких потрібно потім «прийняти заходи», але і сам процес усунення цих недоліків.

Правила критики

1. Створити доброзичливу атмосферу на початку розмови.

2. Висловити критичні зауваження.

3. Здійснити «зворотний зв'язок», тобто визначити реакцію на критику:

а) реакція адекватна (є контакт очей, доброзичливе обличчя, кивки головою);

б) реакція образи - необхідно зняти за допомогою низки прийомів. Наприклад, сказати про те, що основна робота зроблена добре, недоліки цілком усунені, ця робота не займе багато часу, потім використовувати прийом «авансована похвала» - висловити упевненість у тому, що критикований цілком впорається із пропонованими змінами;

в) реакція агресії – доцільно запропонувати критикованому самому вирішити, чи приймати висловлені побажання або відкидати.

4. Завершити критику, запропонувати можливу допомогу, емоційно підтримати: «упевнений, ви з цим відмінно впораєтеся».

Все це підтверджує думку про те, що необхідні серйозні роздуми перед тим, як розпочати критикувати. Але якщо без критики не обійтися, скористайтеся деякими практичними порадами:

- перш ніж приступити до критики, постарайтеся з'ясувати, чи не можна виправити справу без критики;

- постарайтеся виключно чітко визначити цілі критики: що і як конкретно повинно змінитися;

- до початку критики важливо з'ясувати позицію критикованої по суті негативної події;

- пам'ятайте, що обов'язкові умови успіху критичного аналізу діяльності працівника – це знання його способу сприйняття і вибір відповідної форми критичної дії;

- перш ніж висловлювати критичне зауваження, вислухайте до кінця позицію критикованого;

- критика повинна володіти достатнім емоційним напруженням, але водночас вона не повинна перетворювати співробітників на непримиренних ворогів;

- не критикуйте в загальних словах, без точної вказівки на помилки;

- не можна використовувати поняття або мовні форми, що ображають гідність людини;

- критикуйте доброзичливо;

- не повторюйте критичні зауваження на адресу людини, що виправила помилку;

- будьте коректні, коли критикуєте неприємних вам людей;

- критикуючи підлеглих, не пригнічуйте в них відчуття самостійності;

- пам'ятайте, що при вимовленні критичних висловів людину можна образити не тільки словами, поза, жести, міміка часто не менш виразні;

- не накопичуйте зауважень для публічної критики;

- будьте самокритичні;

- керуйтеся принципом доцільності критики щодо конкретних людей (починаючий працівник, новий партнер, депресивний стан тощо).