
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Основні терміни і позначення
- •Вимоги до технічного стану автомобіля
- •1.3. Види технічного обслуговування і ремонту автомобілів та їхня техніко–економічна характеристика
- •1.4. Мета курсового проектування
- •2. Вимоги до оформлення розрахунково–пояснювальної записки кп
- •2.1.Тематика, структура і зміст кп
- •2.2. Правила оформлення курсового проекту
- •2.3. Позначення документів
- •2.4. Основні написи пояснювальної записки
- •2.5. Побудова та викладення тексту
- •2.6. Формули і рівняння
- •2.7. Ілюстрації і таблиці
- •2.8. Посилання в тексті записки на джерела використання формул, таблиць, рівнянь і ін.
- •2.9. Переліки посилань. Додатки. Примітки
- •3. Вимоги до виконання графічної частини курсових проектів
- •3.1. Оформлення графічного матеріалу і складання специфікацій
- •3.2. Вимоги до складальних креслень
- •3.3. Вимоги до робочих креслень
- •3.4.Текстова частина (технічні вимоги)
- •3.5. Вимоги до оформлення креслень планів(відділень технічного обслуговування і ремонту)
- •3.6. Вимоги до оформлення схем
- •3.7. Зображення – види, розрізи, перетини
- •3.8. Нанесення розмірів і граничних відхилень
- •3.9. Вибір і позначення шорсткості поверхонь
- •3.10. Виконання креслень різьбових з'єднань
- •3.11. Позначення на кресленні нерознімних з'єднань
- •3.12. Виконання складальних креслень
- •3.13. Виконання креслень деталей
- •3.14. Загальні правила графічного оформлення будівельних креслень
- •4. Зміст пояснювальної записки проекту Вступ
- •1. Загальний розділ
- •1.1.Характеристики об’єкту проектування і дтз
- •2. Технологічний розділ
- •2.1. Розрахунок виробничої програми атп по то і ремонту рухомого складу
- •2.1.1. Вибір та корегування нормативів
- •Коригування трудомісткості робіт з що виконуємо за формулою
- •2.1.2. Визначення кількості то і кр за цикл
- •2.1.3. Розрахунок коефіцієнтів технічної готовності і використання автомобілів
- •2.1.4. Визначення річного пробігу автомобіля
- •2.1.5. Розрахунок коефіцієнтів переходу від циклу до року
- •2.1.6. Визначення кількості то і кр автомобіля за рік
- •2.1.7. Визначення змінної програми то автомобілів
- •2.1.8. Визначення річного обсягу робіт з то і ремонту автомобілів
- •2.1.9 Визначення обсягу робіт по самообслуговуванню автомобільного парку підприємства
- •2.2. Розрахунок об’єкту проектування
- •2.2.1. Розподіл обсягу робіт по виробничих зонах, дільницях і цехах
- •2.2.2. Розрахунок кількості робітників
- •2.2.3. Розрахунок кількості постів (ліній) зон то і пр та діагностики
- •2.А. Технологічний розрахунок стоа
- •2.А.1. Вихідні дані для проектування
- •2.А.1.1. Розрахунок кількості автомобілів, що обслуговуються на стоа за рік
- •2.А.1.2. Визначення структури парку легкових автомобілів
- •2.А.1.3. Середньорічний пробіг автомобілів
- •2.А.1.4. Визначення кількості технічних впливів
- •V менше 200.
- •2.А.1.5. Режим роботи стоа
- •2.А.1.6. Визначення трудомісткості технічних впливів
- •2.А.2. Розрахунок річної виробничої програми
- •2.А.2.1. Розрахунок річної виробничої програми міських стоа
- •2.А.2.2.Розрахунок виробничої програми дорожніх стоа
- •2.А.2.3. Розрахунок загальної трудомісткості робіт по то і пр автомобілів
- •2.А.2.4.. Розподіл трудомісткості то і пр по видах робіт стоа
- •2.А.2.5. Визначення обсягу робіт по самообслуговуванню
- •2.А.2.6. Розрахунок кількості робітників
- •2.2.4. Організація робіт підрозділів і схема технологічного процесу
- •2.2.5. Розробка заданого технологічного процесу
- •2.2.6. Вибір технологічного устаткуванання
- •2.2.7. Розрахунок площі і обґрунтування планувальних рішень
- •3. Організаційний розділ
- •3.1. Організація управління підрозділом
- •Метод комплексних бригад:
- •Зав.Метод спеціалізованих бригад:
- •Метод централізованого управління виробництва (цув)
- •3.2. Техніка безпеки при виконанні технологічного процесу у відділенні і санітарно–гігієнічні вимоги
- •4. Конструкторський розділ
- •4.1. Аналіз вихідних даних і розробка конструкції пристрою, його робота
- •Висновки
- •Перелік посилань
- •Додатки
- •Взірець змісту розрахунково–пояснювальної записки Зміст розрахунково-пояснювальної записки
- •Типовий перелік операцій технічного обслуговування операції то–1 Контрольно–діагностичні, кріпильні, регулювальні роботи
- •Мастильні й очищувальні роботи
- •Операції то–2
- •Контрольно–діагностичні, кріпильні, регулювальні роботи
- •Мастильні і очищувальні роботи
- •Операції сезонного технічного обслуговування
Коригування трудомісткості робіт з що виконуємо за формулою
,
(2.4)
де
–
нормативна трудомісткість робіт ЩО:
–
відкоригована
трудомісткість робіт ЩО;
–
коефіцієнт
механізації робіт
ЩО.
Визначаємо коефіцієнт механізації робіт ЩО за формулою
(2.5)
де М– доля механізованих робіт в ЩО,%
Нормативні трудомісткості ТО–1,ТО–2 та ПР беремо із таблиці 1, додаток 1
(2.6)
де
– трудомісткість робіт СО.
Нормативний
пробіг автомобіля до КР (
)
беремо із таблиці додаток 2
Час
простою автомобіля в ТО і ремонті (
)
беремо із таблиці , додаток 18
(2.7)
де
–
час на доставку автомобіля на АРЗ і в
зворотному напрямку, днів;
–
нормативний
час простою автомобіля в КР, днів.
Нормативний час простою автомобіля в КР ( ) беремо із таблиці , додаток 18
(2.8)
де
нормативна
періодичність до ТО–1 і ТО–2
Періодичність ТО може бути зменшена власником ДТЗ до 20% в залежності від умов експлуатації ДТЗ.
ІІ–ВАРІАНТ
Коригування періодичності ТО–1 виконуємо за формулою:
=
(км),
(2.9)
де
–
скоригована
періодичність ТО–1 за коефіцієнтами;
– коефіцієнт, що враховує категорію умов експлуатації (див. додаток 2, таблиця 4);
– коефіцієнт,
що враховує природно – кліматичні умови
(див. додаток 2, таблиця 6).
(км),
(2.10)
де
–
скоригована періодичність ТО–2 за
коефіцієнтом .
Трудомісткість ЩО, ТО–1. ТО–2, СО коригується за формулами:
=
(люд.год.),
(2.11)
де
– коефіцієнт, що визначає долю
механізованих робіт при виконанні
обслуговування;
– коефіцієнт,
що враховує модифікацію рухомого складу
та організацію робіт з ТО і ПР (див.
додаток 2, таблиця 5)
Тщо – відкоригована трудомісткість ЩО.
визначаємо
за формулою:
=
(2.12)
де М – доля механізованих робіт при проведенні ЩО (%)
нормативна
трудомісткість ТО–1.
=
(люд.год.),
(2.13)
де
відкоригована
трудомісткість ТО–1;
–
нормативна
трудомісткість ТО–2;
– коефіцієнт,
що враховує пробіг автомобілів з початку
експлуатації (див. додаток 2, таблиця
7).
(люд.год.),
(2.14)
де
–
відкоригована трудомісткість ТО–2;
– нормативна
трудомісткість ТО–2.
Трудомісткість СО визначаємо за формулою, вказаною у І–варіанті.
,
(2.15)
де
– скоригована трудомісткість поточного
ремонту;
– коефіцієнт
що враховує кількість технологічного
– сумісного рухомого складу (див. додаток
2, таблиця 8).
Визначаємо трудомісткість контрольно–діагностичних робіт при виконані ТО і ПР.
Трудомісткість діагностування входить до трудомісткості ТО і ПР за видами робіт, тому
,
(2.16)
де
–
трудомісткість виконання діагностичних
робіт при загальній діагностиці Д1;
–
частина
трудомісткості ТО–1,яка припадає на
загальні діагностичні роботи;
Рекомендується:
=0,005 для причепів і напівпричепів
=0,008 для автобусів, позадорожних автомобілів та автомобілів–самоскидів
=0,15–0,2 для легкових автомобілів.
,
(2.17)
де
– трудомісткість контрольно–діагностичних
робіт при виконані поелементного
діагностування
– частина
трудомісткості ТО–2,що припадає на
поглиблену діагностику.
Рекомендується = 0,02 для причепів і напівпричепів
=0,05–0,08
для автобусів позадорожних автомобілів
і автомобілів–самоскидів
= 0,1–0,15 для легкових та вантажних автомобілів.
(2.18)
де
– трудомісткість контрольно–діагностичних
робіт при виконані ПР;
–
частина
трудомісткості ПР,яка припадає на
загальне та поглиблене діагностування;
Рекомендується :
=0,03 для причепів напівпричепів
=0,02–0,05
для іншого рухомого складу
Визначаємо скорегований пробіг автомобілів до КР за формулою
(2.19)
де
–
скоригований пробіг автомобіля до КР
за коефіцієнтами.
-
нормативний пробіг автомобіля до КР
(див. додаток 18, таблиця )
Для варіантів І і ІІ
Відкориговані
величини періодичності ТО і пробігу
до КР перевіряються кратністю до
середньодобового пробігу
з наступним заокругленням їх до цілих
значень сотень, крім того допустиме
відхилення
.
Для розрахунків використовуємо числа
кратності
,
,
.
(2.20)
Звідси відкоригована періодичність пробігу до ТО–1 з врахуванням середньо – добового пробігу становить
.
(2.21)
Аналогічно визначається відкоригована періодичність до ТО–2 і пробігу до КР
,
(2.22)
,
(2.23)
,
(2.24)
,
(2.25)
де
–
відкорегована величина періодичності
до КР.