
- •Система галузі конституційного права України. Поняття та види конституційно-правових інститутів.
- •Особливості конституційно-правових норм: структура, зміст та класифікація.
- •Поняття, правова природа та система джерел конституційного права України.
- •Міжнародний договір як джерело конституційного права України.
- •Визначення конституції та її сутність.
- •Правова охорона Конституції України. Порядок внесення змін та доповнень до Конституції України.
- •Поняття та принципи конституційного ладу України. Державний та суспільний лад.
- •Конституційне закріплення форми Української держави. Особливості республіканської форми правління та політичного режиму в Україні на сучасному етапі.
- •Конституційна характеристика України як суверенної, демократичної, соціальної, правової держави.
- •Конституційно-правовий статус політичних партій та громадських організацій.
- •Система, поняття і види основних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні.
- •Громадянство України: поняття, основні принципи та їх закріплення в Конституції України і в законодавстві. Підстави набуття та припинення громадянства.
- •Конституційно-правовий статус національних меншин.
- •Форми безпосередньої демократії в Україні.
- •Поняття та види виборів в Україні. Виборчий процес: поняття та стадії.
- •Конституційно-правовий статус Верховної Ради України.
- •Конституційно-правовий статус Президента України як глави держави та його місце в механізмі державної влади.
- •Поняття та зміст виконавчої влади. Система і види органів виконавчої влади в України.
- •Правовий статус Конституційного суду України.
- •Судова система України.
- •Конституційно-правовий статус органів прокуратури України.
- •Адміністративно-територіальний устрій України. Конституційно-правовий статус Автономної республіки Крим, міст Києва і Севастополя.
- •Сучасна конституційна реформа: зміст та реалізація.
- •Інститут делегування повноважень: правова природа та застосування.
- •Субординація, координація та реординація в державному управлінні.
- •Парламентський контроль: значення, суб’єкти та функції.
- •Місцеве самоврядування: поняття та політико-правова природа. Система місцевого самоврядування в Україні.
- •Питання місцевого значення як основний об’єкт місцевого самоврядування.
- •Місцеві референдуми, їх предмет.
- •Порядок призначення, підготовка та проведення місцевих референдумів.
- •Статус депутата місцевої ради.
- •Організація роботи постійних комісій місцевих рад: система, будова, порядок формування, повноваження.
- •Фінансова основа місцевого самоврядування.
- •34. Органи виконавчої влади на місцях.
- •Обласні та районні ради: особливості формування та функції.
- •Організаційно – правові основи управління зовнішньоекономічною діяльністю.
- •Цивільне право (загальна та особлива частина). Цивільно-процесуальне право
- •Поняття та особливості цивільних правовідносин.
- •Цивільна правосуб’єктність фізичної особи.
- •Поняття опіки та піклування.
- •Поняття, ознаки та значення юридичної особи. Вчення про юридичні особи.
- •Види юридичних осіб по законодавству України
- •Поняття та види об’єктів цивільного права
- •Речі як об’єкти цивільного права.
- •Цінні папери як об’єкти цивільного права
- •Поняття та ознаки правочинів (угод) в цивільному праві.
- •Форми правочинів
- •Види правочинів
- •Поняття, види строків позовної давності. Вимоги на які позовна давність не поширюється.
- •Поняття та значення юридичних фактів
- •Поняття та види довіреності. Значення довіреності.
- •Форми та види права власності та їх правове значення.
- •Речові права на чуже майно.
- •Захист права власності: основні положення, засоби і порядок
- •54. Підстави виникнення та припинення права власності.
- •Поняття та види зобовязань в цивільному праві та їх характеристика
- •Засоби забезпечення виконання забовязань.
- •Поняття та значення цивільно – правової відповідальності
- •Види договорів в цивільному праві
- •Поняття, значення та види договору купівлі – продажу.
- •Договір міни (бартеру)
- •Правове регулювання ті істотні умови договору поставки.
- •Загальна характеристика договорів про використання майна
- •Договір позички. Відмеження від позики.
- •Правове регулювання оренди державного та комунального майна.
- •Поняття та порядок укладання договору лізингу. Відокремленість лізингу від оренди.
- •66. Договор будівельного підряду.
- •Житловий фонд України та його види. Засоби отримання житла.
- •Поняття та види капітального будівництва. Засоби здійснення капітального будівництва.
- •Правове регулювання та види транспортних договорів.
- •Загальна характеристика розрахунково – кредитних відносин.
- •Правові форми безготівкових розрахунків.
- •Поняття та види кредиту. Кредитні забовязання.
- •Загальна характеристика договорів про надання послуг.
- •Основні страхові поняття. Види страхування.
- •Поняття, характеристика, форма та особливості договору схову.
- •Поняття та основні види забовязань за спільною діяльністю
- •Загальна характеристика позадоговірних забовязань.
- •Поняття та елементи забовязань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди.
- •Компенсація моральної шкоди.
- •Поняття і джерела авторського права. Об’єкти та суб’єкти авторських відносин.
- •Правове регулювання патентних відносин.
- •Поняття та значення спадкування і спадкового права. Основні поняття спадкового права.
- •Спадкування за законом.
- •Спадкування за заповітом. Право на обов’язкову долю у спадщині
- •Поняття та види сімейних правовідносин.
- •Майнові правовідносини подружжя. Право на утримання.
- •Шлюбний контракт.
- •Поняття та випадки припинення шлюбу.
- •1) По совместному заявлению супругов, не имеющих детей;
- •Поняття недійсності шлюбу. Підстави для визнання шлюбу недійсним.
- •Батьківство. Умови, порядок встановлення батьківства
- •Взаємні права та обов’язки батьків та дітей.
- •Санкції в сімейному праві. Позбавлення батьківських прав.
- •Договір патронату.
- •Особливості предмету і методу цивільного процесуального права.
- •Суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин.
- •Права й обов’язки сторін у цивільному процесі.
- •Процесуальне правонаступництво.
- •Поняття і види третіх осіб.
- •Процесуальні строки: поняття, значення, види.
- •Поняття та значення представництва в цивільному процесі.
- •Поняття і види доказів у цивільному процесі.
- •Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування.
- •Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.
- •Триваючі, продовжувані та складені злочини і їх відмінність від множинності злочинів.
- •Зловживання владою або службовим становищем.
- •Поняття співучасті, її ознаки та значення, види співучасників.
- •Добровільна відмова при незакінченому злочині та її ознаки.
- •Хуліганство.
- •Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин (готування до злочину і замах на злочин).
- •Стадії вчинення злочину.
- •Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
- •Обставини, які пом’якшують покарання та їх кримінально – правове значення.
- •Мотив і мета злочину та їх кримінально – правове значення.
- •Бандитизм.
- •Необережність та її види.
- •Поняття, ознаки та значення суб’єктивної сторони злочину.
- •Фіктивне підприємництво.
- •Поняття неосудності та її критерії.
- •Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю.
- •Поняття, ознаки та значення спеціального суб’єкту злочину.
- •Поняття суб’єкту злочину, його ознаки.
- •Система покарань та її значення.
- •Поняття та види об’єктів злочину.
- •Поняття кримінальної відповідальності та форми її реалізації.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності: поняття та види.
- •Поняття злочину та його ознаки.
- •Тілесне ушкодження та його види.
- •Необхідна оборона.
- •Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах.
- •Обставини, що виключають злочинність діяння. Загальна характеристика, види, значення.
- •Рецидив злочинів, його поняття та кримінально –правове значення. Правові наслідки рецидиву.
- •Захисник у кримінальному процесі, його права та обов’язки.
- •Приводи ті підстави перегляду кримінальних справ за ново виявленими обставинами.
- •Зміст і структура обвинувального і виправдувального вироків.
- •Стадії кримінального процесу, їх зміст.
- •Порядок провадження за протокольною формою досудової підготовки матеріалів. Протокол про обставини вчиненого злочину. Судовий порядок його розгляду.
- •Сутність і значення стадії виконання вироку, ухвали чи постанови суду. Порядок вирішення судом питань, пов’язаних з виконанням вироку.
- •Предмет і межі доказування. Джерела доказів в кримінальному процесі України.
- •Потерпілий у кримінальному процесі.
- •Межі судового розгляду по кримінальній справі. Підстави і порядок зміни обвинувачення по кримінальній справі під час судового розгляду.
- •Поняття і значення принципів кримінального процесу, їх система.
- •Особи, які мають право на касаційне оскарження або внесення касаційного подання.
- •Представники потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача.
- •Поняття і значення доказів у кримінальному судочинстві. Класифікація доказів.
- •Підготовча частина судового засідання. Значення і порядок провадження судового слідства. Дослідження доказів судом.
- •Види запобіжних заходів у кримінальному процесі України, підстави і порядок їх обрання.
- •Показання підозрюваного, обвинуваченого і особливості перевірки і оцінки слідчим.
- •Поняття і класифікація суб’єктів у кримінальному процесі України.
- •Порядок пред’явлення обвинувачення і допит обвинуваченого.
- •Зміст і значення касаційного провадження. Судові рішення, які можуть бути перевірені в касаційному порядку.
- •Показання свідка, потерпілого і особливості їх перевірки і оцінки слідчим.
- •Цивільний позивач і цивільний відповідач у кримінальному процесі.
Поняття і види третіх осіб.
Наряду со сторонами (истцом и ответчиком) в деле могут участвовать третьи лица. Участие в процессе третьих лиц обусловлено тем, что решение по делу может так или иначе повлиять на права и интересы лиц, которые не занимают процессуального положения сторон. Третьи лица никогда сами не возбуждают дела и не формируют первоначального спорного материального правоотношения, складывающегося прежде всего между истцом и ответчиком. Однако у третьих лиц всегда имеется определенная материальная заинтересованность в исходе дела.
Таким образом, лица, вступающие в уже начавшийся процесс для защиты своих субъективных прав и интересов, не совпадающих с правами и интересами сторон, называются третьими лицами.
Участие третьих лиц позволяет объединить в одном деле все доказательственные материалы, поскольку третьи лица заинтересованы в подтверждении выдвигаемых ими доводов и могут располагать соответствующими фактическими данными. Их участие в деле обеспечивает также возможность наиболее полного исследования судом всех обстоятельств дела, предотвращает опасность вынесения судом противоречивых решений. Участие третьих лиц обеспечивает более быстрое решение вопроса о защите прав и интересов участников процесса, экономит время органов правосудия. Степень заинтересованности третьих лиц в процессе может быть различной. В одном случае третье лицо заявляет самостоятельное требование на предмет спора, в другом – третье лицо, не имея таких требований, юридически заинтересовано в исходе дела, так как судебное решение по делу может повлиять на его права или обязанности по отношению к одной из сторон.
В соответствии с этим закон различает два вида или две формы участия третьих лиц в гражданском процессе:
Третьи лица, заявляющие самостоятельные требования на предмет спора.
Третьи лица, не заявляющие самостоятельных требований на предмет спора.
Возбужденное истцом дело вовлекает в процесс прежде всего ответчика. Однако предмет спора может оказаться в сфере прав и интересов другого лица и последнее хотело бы защитить их. Закон предусматривает, что третьи лица, заявляющие самостоятельные требования на предмет спора, могут вступать в дело до постановления решения и, участвуя в деле, пользуются всеми правами , несут все обязанности истца. Это означает, что третье лицо должно оформить свое вступление в процесс путем подачи искового заявления. Исковое заявление должно быть оплачено государственной пошлиной. Разрешая вопрос о допуске третьего лица в процесс, судья должен вынести об этом определение.
Вступив в дело с самостоятельными требованиями, третье лицо пользуется правами истца. Оно может отказаться от своего иска, заключить мировую сделку, увеличить или уменьшить размер заявленных им исковых требований, обжаловать судебное решение, возбуждать любые ходатайства процессуального характера и т.д. Однако, из этого не следует, что процессуальное положение третьего лица полностью тождественно положению истца, а термин «третье лицо» имеет в этом случае чисто техническое значение. Кроме того, третье лицо находится с другими участниками спора в специфических отношениях, которые не свойственны для истцов и соистцов. Так, например, если третье лицо находится в спорных отношениях с обеими сторонами, то ответчиками по иску третьего лица являются и истец, и ответчик. Третье лицо с самостоятельными требованиями вступает в дело по собственной инициативе. В некоторых случаях суд может известить третье лицо о том, что его интересы затрагиваются находящимся на рассмотрении суда делом. Третье лицо может вступить в уже начавшийся процесс в стадии подготовки дела к судебному разбирательству, в ходе судебного заседания, но до вынесения решения по делу. После вынесения решения по делу третье лицо может защищать свои интересы путем предъявления самостоятельного иска.
Третьи лица, не заявляющие самостоятельных требований на предмет спора, могут вступить в дело на стороне истца или ответчика, если решение по делу может повлиять на их права или обязанности по отношению к одной из сторон. Они могут быть привлечены к участию в деле также по ходатайству сторон, прокурора или по инициативе самого суда.
Основанием вступления или привлечения в процесс третьих лиц, не заявляющих самостоятельных требований, является то обстоятельство, что решение по делу «может повлиять на их права и обязанности по отношению к одной из сторон». В то же время участие в деле соистцов или соответчиков тоже связано с тем, что решение по делу может повлиять на их права по отношению к одной из сторон.
Лицо, связанное спорным материально-правовым отношением с противоположной стороной, имеющее какие-либо притязания к ней или могущее отвечать по требованиям этой стороны, должно участвовать в деле в качестве соучастника (соистца или соответчика). В отличие от соучастников третьи лица всегда имеют материальные отношения только с тем лицом, на стороне которого они выступают, и не связаны никакими материальными правоотношениями с противоположной стороной. Так, в случае предъявления иска о возмещении вреда, причиненного источником повышенной опасности, материальное правоотношение существует между истцом (потерпевшим) и владельцем источника повышенной опасности, но не между истцом и непосредственным причинителем вреда, который участвует в деле в качестве третьего лица.
Таким образом, основаниями, по которым лицо может быть допущено в процесс в качестве третьего лица, являются:
-Возможность предъявления к нему в будущем регрессного иска;
-Иная юридическая заинтересованность в исходе дела;
-Наличие материально-правовых отношений только с тем лицом, на сторону которого оно привлекается, и отсутствием материальных правоотношений с противоположной стороной.
Это дает основания определить третье лицо, не заявляющее самостоятельных требований, как лицо, вступающее или привлекаемое в процесс с целью защиты своих прав и интересов, не совпадающих с правами сторон, в связи с возможностью предъявления в будущем регрессного иска либо ввиду иной юридической заинтересованности в исходе дела.
Третьи лица вступают в процесс по своей инициативе или привлекаются к участию в деле сторонами. Третье лицо может быть привлечено на сторону истца или ответчика по инициативе суда, ходатайству прокурора. Вопрос о вступлении в дело третьих лиц без самостоятельных требований обычно решается судом в стадии подготовки дела к судебному разбирательству. Возможно привлечение третьих лиц и в стадии судебного разбирательства, но до вынесения решения по делу.
Третьи лица, не заявляющие самостоятельных требований, пользуются процессуальными правами и несут процессуальные обязанности сторон.