- •Система галузі конституційного права України. Поняття та види конституційно-правових інститутів.
- •Особливості конституційно-правових норм: структура, зміст та класифікація.
- •Поняття, правова природа та система джерел конституційного права України.
- •Міжнародний договір як джерело конституційного права України.
- •Визначення конституції та її сутність.
- •Правова охорона Конституції України. Порядок внесення змін та доповнень до Конституції України.
- •Поняття та принципи конституційного ладу України. Державний та суспільний лад.
- •Конституційне закріплення форми Української держави. Особливості республіканської форми правління та політичного режиму в Україні на сучасному етапі.
- •Конституційна характеристика України як суверенної, демократичної, соціальної, правової держави.
- •Конституційно-правовий статус політичних партій та громадських організацій.
- •Система, поняття і види основних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні.
- •Громадянство України: поняття, основні принципи та їх закріплення в Конституції України і в законодавстві. Підстави набуття та припинення громадянства.
- •Конституційно-правовий статус національних меншин.
- •Форми безпосередньої демократії в Україні.
- •Поняття та види виборів в Україні. Виборчий процес: поняття та стадії.
- •Конституційно-правовий статус Верховної Ради України.
- •Конституційно-правовий статус Президента України як глави держави та його місце в механізмі державної влади.
- •Поняття та зміст виконавчої влади. Система і види органів виконавчої влади в України.
- •Правовий статус Конституційного суду України.
- •Судова система України.
- •Конституційно-правовий статус органів прокуратури України.
- •Адміністративно-територіальний устрій України. Конституційно-правовий статус Автономної республіки Крим, міст Києва і Севастополя.
- •Сучасна конституційна реформа: зміст та реалізація.
- •Інститут делегування повноважень: правова природа та застосування.
- •Субординація, координація та реординація в державному управлінні.
- •Парламентський контроль: значення, суб’єкти та функції.
- •Місцеве самоврядування: поняття та політико-правова природа. Система місцевого самоврядування в Україні.
- •Питання місцевого значення як основний об’єкт місцевого самоврядування.
- •Місцеві референдуми, їх предмет.
- •Порядок призначення, підготовка та проведення місцевих референдумів.
- •Статус депутата місцевої ради.
- •Організація роботи постійних комісій місцевих рад: система, будова, порядок формування, повноваження.
- •Фінансова основа місцевого самоврядування.
- •34. Органи виконавчої влади на місцях.
- •Обласні та районні ради: особливості формування та функції.
- •Організаційно – правові основи управління зовнішньоекономічною діяльністю.
- •Цивільне право (загальна та особлива частина). Цивільно-процесуальне право
- •Поняття та особливості цивільних правовідносин.
- •Цивільна правосуб’єктність фізичної особи.
- •Поняття опіки та піклування.
- •Поняття, ознаки та значення юридичної особи. Вчення про юридичні особи.
- •Види юридичних осіб по законодавству України
- •Поняття та види об’єктів цивільного права
- •Речі як об’єкти цивільного права.
- •Цінні папери як об’єкти цивільного права
- •Поняття та ознаки правочинів (угод) в цивільному праві.
- •Форми правочинів
- •Види правочинів
- •Поняття, види строків позовної давності. Вимоги на які позовна давність не поширюється.
- •Поняття та значення юридичних фактів
- •Поняття та види довіреності. Значення довіреності.
- •Форми та види права власності та їх правове значення.
- •Речові права на чуже майно.
- •Захист права власності: основні положення, засоби і порядок
- •54. Підстави виникнення та припинення права власності.
- •Поняття та види зобовязань в цивільному праві та їх характеристика
- •Засоби забезпечення виконання забовязань.
- •Поняття та значення цивільно – правової відповідальності
- •Види договорів в цивільному праві
- •Поняття, значення та види договору купівлі – продажу.
- •Договір міни (бартеру)
- •Правове регулювання ті істотні умови договору поставки.
- •Загальна характеристика договорів про використання майна
- •Договір позички. Відмеження від позики.
- •Правове регулювання оренди державного та комунального майна.
- •Поняття та порядок укладання договору лізингу. Відокремленість лізингу від оренди.
- •66. Договор будівельного підряду.
- •Житловий фонд України та його види. Засоби отримання житла.
- •Поняття та види капітального будівництва. Засоби здійснення капітального будівництва.
- •Правове регулювання та види транспортних договорів.
- •Загальна характеристика розрахунково – кредитних відносин.
- •Правові форми безготівкових розрахунків.
- •Поняття та види кредиту. Кредитні забовязання.
- •Загальна характеристика договорів про надання послуг.
- •Основні страхові поняття. Види страхування.
- •Поняття, характеристика, форма та особливості договору схову.
- •Поняття та основні види забовязань за спільною діяльністю
- •Загальна характеристика позадоговірних забовязань.
- •Поняття та елементи забовязань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди.
- •Компенсація моральної шкоди.
- •Поняття і джерела авторського права. Об’єкти та суб’єкти авторських відносин.
- •Правове регулювання патентних відносин.
- •Поняття та значення спадкування і спадкового права. Основні поняття спадкового права.
- •Спадкування за законом.
- •Спадкування за заповітом. Право на обов’язкову долю у спадщині
- •Поняття та види сімейних правовідносин.
- •Майнові правовідносини подружжя. Право на утримання.
- •Шлюбний контракт.
- •Поняття та випадки припинення шлюбу.
- •1) По совместному заявлению супругов, не имеющих детей;
- •Поняття недійсності шлюбу. Підстави для визнання шлюбу недійсним.
- •Батьківство. Умови, порядок встановлення батьківства
- •Взаємні права та обов’язки батьків та дітей.
- •Санкції в сімейному праві. Позбавлення батьківських прав.
- •Договір патронату.
- •Особливості предмету і методу цивільного процесуального права.
- •Суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин.
- •Права й обов’язки сторін у цивільному процесі.
- •Процесуальне правонаступництво.
- •Поняття і види третіх осіб.
- •Процесуальні строки: поняття, значення, види.
- •Поняття та значення представництва в цивільному процесі.
- •Поняття і види доказів у цивільному процесі.
- •Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування.
- •Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.
- •Триваючі, продовжувані та складені злочини і їх відмінність від множинності злочинів.
- •Зловживання владою або службовим становищем.
- •Поняття співучасті, її ознаки та значення, види співучасників.
- •Добровільна відмова при незакінченому злочині та її ознаки.
- •Хуліганство.
- •Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин (готування до злочину і замах на злочин).
- •Стадії вчинення злочину.
- •Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
- •Обставини, які пом’якшують покарання та їх кримінально – правове значення.
- •Мотив і мета злочину та їх кримінально – правове значення.
- •Бандитизм.
- •Необережність та її види.
- •Поняття, ознаки та значення суб’єктивної сторони злочину.
- •Фіктивне підприємництво.
- •Поняття неосудності та її критерії.
- •Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю.
- •Поняття, ознаки та значення спеціального суб’єкту злочину.
- •Поняття суб’єкту злочину, його ознаки.
- •Система покарань та її значення.
- •Поняття та види об’єктів злочину.
- •Поняття кримінальної відповідальності та форми її реалізації.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності: поняття та види.
- •Поняття злочину та його ознаки.
- •Тілесне ушкодження та його види.
- •Необхідна оборона.
- •Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах.
- •Обставини, що виключають злочинність діяння. Загальна характеристика, види, значення.
- •Рецидив злочинів, його поняття та кримінально –правове значення. Правові наслідки рецидиву.
- •Захисник у кримінальному процесі, його права та обов’язки.
- •Приводи ті підстави перегляду кримінальних справ за ново виявленими обставинами.
- •Зміст і структура обвинувального і виправдувального вироків.
- •Стадії кримінального процесу, їх зміст.
- •Порядок провадження за протокольною формою досудової підготовки матеріалів. Протокол про обставини вчиненого злочину. Судовий порядок його розгляду.
- •Сутність і значення стадії виконання вироку, ухвали чи постанови суду. Порядок вирішення судом питань, пов’язаних з виконанням вироку.
- •Предмет і межі доказування. Джерела доказів в кримінальному процесі України.
- •Потерпілий у кримінальному процесі.
- •Межі судового розгляду по кримінальній справі. Підстави і порядок зміни обвинувачення по кримінальній справі під час судового розгляду.
- •Поняття і значення принципів кримінального процесу, їх система.
- •Особи, які мають право на касаційне оскарження або внесення касаційного подання.
- •Представники потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача.
- •Поняття і значення доказів у кримінальному судочинстві. Класифікація доказів.
- •Підготовча частина судового засідання. Значення і порядок провадження судового слідства. Дослідження доказів судом.
- •Види запобіжних заходів у кримінальному процесі України, підстави і порядок їх обрання.
- •Показання підозрюваного, обвинуваченого і особливості перевірки і оцінки слідчим.
- •Поняття і класифікація суб’єктів у кримінальному процесі України.
- •Порядок пред’явлення обвинувачення і допит обвинуваченого.
- •Зміст і значення касаційного провадження. Судові рішення, які можуть бути перевірені в касаційному порядку.
- •Показання свідка, потерпілого і особливості їх перевірки і оцінки слідчим.
- •Цивільний позивач і цивільний відповідач у кримінальному процесі.
Адміністративно-територіальний устрій України. Конституційно-правовий статус Автономної республіки Крим, міст Києва і Севастополя.
Административно-территориальное устройство Укаины – это обусловенная историчесикими, экономическими, георгафическими, этническими, социальными условия\ми внутренняя организация территории государства с разделением её на составные части – административно-территориальные единицы, в соответствии с которой формируются органы государственной власти и местного самоуправления.
Государственная политика в данной сфере базируется на принипах централизации и децентрализации, сбалансированности социально-экономического развития регионов с учётом их экономических, экологических, социальных особенностей, этнических и культурных традиций.
Систему административно-территориального деления Украины составляют: ВРК, 24 области, города со специальным статусом Киев и Севастополь, области, районы, города, районы в городах, сёла и посёлки.
Административно-территориальная единица – это часть территории Украины, которая является пространственной основой для организации и детельности местных органов исполнительной власти и местного самоуправления.
По осциальному статусу адм.терр.единицы разделяются на населённые пункты (селё, города) и регионы – районы, области.
АРК – это автономная составляющая часть Украины, имеющая широкие полномочия в экономике, использовании природных бгастств, экологии, культуры и т.д. Однако она признаками гос.суверенитета не обладает и не можт выйти из состава Украины. В АРК действует собственная конституции, которая не может противоречить Конституции Украины, ВР АРК, Совет Министров, которые принимают нормативные акты, обязательные для исполнения на территории АРК.
Сучасна конституційна реформа: зміст та реалізація.
В Украине осуществляется политическая реформа. Её основным источником и главным средством осуществления является реформирование конституционного строя страны. 8 декабря 2004 года Верховная Рада Украины приняла в пакете первые изменения в Конституцию, преобразовав Украину в парламентско-президентское государство, предварительно приняв изменения в Конституцию относительно местного самоуправления и закон, совершенствующий систему проведения выборов.
Подписаны они были Президентом 8 декабря 2004 года, вступили в силу 1 января 2006 года.
Согласно изменениям в Конституцию происходит перераспределение полномочий между парламентом и президентом и создание парламентско-президентской формы правления. Изменения в Конституцию расширяют полномочия Верховной Рады и кабинета министров, а также ограничивают полномочия президента. Так, президент Украины теряет право назначать и увольнять членов правительства, глав местных государственных администраций. За президентом остается право вносить на утверждение парламента кандидатуры на должности министра обороны, министра иностранных дел, генерального прокурора и председателя Службы безопасности Украины.
Премьер-министра назначает парламент. Его кандидатуру вносит в парламент президент по предложению коалиции депутатских фракций и групп. Члены правительства назначаются Верховной Радой по представлению премьер-министра.
Правительство по предложению премьер-министра назначает глав местных государственных администраций. Созданная на основе парламентского большинства коалиция несет ответственность за деятельность сформированного ей правительства. Парламент также принимает решение об отставке кабинета министров.
В Верховной Раде в течение одного месяца со дня первого заседания должна быть создана коалиция фракций и групп, в которую войдет большинство народных депутатов. Парламент может быть распущен в случаях, если он не сформировал коалицию, в которую входят большинство депутатов; если в течение 30 дней депутаты не могут начаться пленарные заседания; если в течение 60 дней не сформировано правительство.
Срок полномочий парламента увеличивается с четырех до пяти лет. Утверждается императивный мандат: депутат, покинувший фракцию партии, от которой избран, лишается своих полномочий.
Расширен перечень причин, являющихся основанием для досрочного прекращения парламентом полномочий народного депутата. Теперь Верховная Рада может также проголосовать за это в случае, если депутат в 20-дневный срок не устранит обстоятельства, нарушающие требования о несовместительстве депутатской деятельности с другими видами деятельности, а также, если депутат не войдет во фракцию партии (блока), по спискам которого он избран, или выйдет из ее состава.
Вступающие в силу изменения продолжают тенденцию к сокращению круга субъектов законодательной инициативы - права непосредственно вносить законопроекты в парламент лишен Национальный банк Украины. Такие полномочия остаются только у президента, народных депутатов и Кабинета Министров Украины. Счетной палате предоставлено право контролировать не только использование средств госбюджета, но и их поступление.
За президентом сохранено право роспуска парламента и расширено количество оснований этого. Глава государства может распустить парламент не только если он не может собраться на пленарное заседание на протяжении 30 дней, но и в случае, если на протяжении месяца не может быть сформирована депутатская коалиция или на протяжении 60 дней - персональный состав правительства.
Президент утрачивает (в пользу Кабинета Министров) право создавать, реорганизовывать и ликвидировать министерства и другие центральные органы исполнительной власти. Значительно ограничивается влияние главы государства на правительственные решения, сохраняя право отменять лишь акты Совета Министров Крыма, а решения Кабинета Министров - только приостанавливать в случае их несоответствия Конституции. При этом он должен обратиться с представлением в Конституционный суд относительно конституционности данных актов.
В новой редакции Конституции также уточнено положение об обнародовании законов, которые были ветированы президентом и это вето было преодолено парламентом: если президент в течение 10 дней после этого не подписал закон, он обнародуется безотлагательно председателем парламента за его подписью.
В случае досрочного прекращения полномочий президента до избрания нового главы государства его полномочия исполняет председатель Верховной Рады. Прежняя редакция предусматривала возложение обязанностей президента в таком случае на премьер-министра.
Генеральной прокуратуре предоставляются полномочия надзора за соблюдением прав и свобод человека и гражданина, соблюдением законов по этим вопросам органами исполнительной власти и местного самоуправления, их должностными и служебными лицами.
Кабинет Министров теперь обязан сложить полномочия перед новоизбранным парламентом (ранее - перед новоизбранным президентом). Ставить перед парламентом вопрос об ответственности правительства могут не только народные депутаты (не меньше 150), но и президент. Вместе с тем, депутаты не могут рассматривать этот вопрос чаще одного раза на протяжении очередной сессии, на протяжении года после поддержки программы деятельности правительства, а также на протяжении своей последней сессии.