- •Система галузі конституційного права України. Поняття та види конституційно-правових інститутів.
- •Особливості конституційно-правових норм: структура, зміст та класифікація.
- •Поняття, правова природа та система джерел конституційного права України.
- •Міжнародний договір як джерело конституційного права України.
- •Визначення конституції та її сутність.
- •Правова охорона Конституції України. Порядок внесення змін та доповнень до Конституції України.
- •Поняття та принципи конституційного ладу України. Державний та суспільний лад.
- •Конституційне закріплення форми Української держави. Особливості республіканської форми правління та політичного режиму в Україні на сучасному етапі.
- •Конституційна характеристика України як суверенної, демократичної, соціальної, правової держави.
- •Конституційно-правовий статус політичних партій та громадських організацій.
- •Система, поняття і види основних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні.
- •Громадянство України: поняття, основні принципи та їх закріплення в Конституції України і в законодавстві. Підстави набуття та припинення громадянства.
- •Конституційно-правовий статус національних меншин.
- •Форми безпосередньої демократії в Україні.
- •Поняття та види виборів в Україні. Виборчий процес: поняття та стадії.
- •Конституційно-правовий статус Верховної Ради України.
- •Конституційно-правовий статус Президента України як глави держави та його місце в механізмі державної влади.
- •Поняття та зміст виконавчої влади. Система і види органів виконавчої влади в України.
- •Правовий статус Конституційного суду України.
- •Судова система України.
- •Конституційно-правовий статус органів прокуратури України.
- •Адміністративно-територіальний устрій України. Конституційно-правовий статус Автономної республіки Крим, міст Києва і Севастополя.
- •Сучасна конституційна реформа: зміст та реалізація.
- •Інститут делегування повноважень: правова природа та застосування.
- •Субординація, координація та реординація в державному управлінні.
- •Парламентський контроль: значення, суб’єкти та функції.
- •Місцеве самоврядування: поняття та політико-правова природа. Система місцевого самоврядування в Україні.
- •Питання місцевого значення як основний об’єкт місцевого самоврядування.
- •Місцеві референдуми, їх предмет.
- •Порядок призначення, підготовка та проведення місцевих референдумів.
- •Статус депутата місцевої ради.
- •Організація роботи постійних комісій місцевих рад: система, будова, порядок формування, повноваження.
- •Фінансова основа місцевого самоврядування.
- •34. Органи виконавчої влади на місцях.
- •Обласні та районні ради: особливості формування та функції.
- •Організаційно – правові основи управління зовнішньоекономічною діяльністю.
- •Цивільне право (загальна та особлива частина). Цивільно-процесуальне право
- •Поняття та особливості цивільних правовідносин.
- •Цивільна правосуб’єктність фізичної особи.
- •Поняття опіки та піклування.
- •Поняття, ознаки та значення юридичної особи. Вчення про юридичні особи.
- •Види юридичних осіб по законодавству України
- •Поняття та види об’єктів цивільного права
- •Речі як об’єкти цивільного права.
- •Цінні папери як об’єкти цивільного права
- •Поняття та ознаки правочинів (угод) в цивільному праві.
- •Форми правочинів
- •Види правочинів
- •Поняття, види строків позовної давності. Вимоги на які позовна давність не поширюється.
- •Поняття та значення юридичних фактів
- •Поняття та види довіреності. Значення довіреності.
- •Форми та види права власності та їх правове значення.
- •Речові права на чуже майно.
- •Захист права власності: основні положення, засоби і порядок
- •54. Підстави виникнення та припинення права власності.
- •Поняття та види зобовязань в цивільному праві та їх характеристика
- •Засоби забезпечення виконання забовязань.
- •Поняття та значення цивільно – правової відповідальності
- •Види договорів в цивільному праві
- •Поняття, значення та види договору купівлі – продажу.
- •Договір міни (бартеру)
- •Правове регулювання ті істотні умови договору поставки.
- •Загальна характеристика договорів про використання майна
- •Договір позички. Відмеження від позики.
- •Правове регулювання оренди державного та комунального майна.
- •Поняття та порядок укладання договору лізингу. Відокремленість лізингу від оренди.
- •66. Договор будівельного підряду.
- •Житловий фонд України та його види. Засоби отримання житла.
- •Поняття та види капітального будівництва. Засоби здійснення капітального будівництва.
- •Правове регулювання та види транспортних договорів.
- •Загальна характеристика розрахунково – кредитних відносин.
- •Правові форми безготівкових розрахунків.
- •Поняття та види кредиту. Кредитні забовязання.
- •Загальна характеристика договорів про надання послуг.
- •Основні страхові поняття. Види страхування.
- •Поняття, характеристика, форма та особливості договору схову.
- •Поняття та основні види забовязань за спільною діяльністю
- •Загальна характеристика позадоговірних забовязань.
- •Поняття та елементи забовязань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди.
- •Компенсація моральної шкоди.
- •Поняття і джерела авторського права. Об’єкти та суб’єкти авторських відносин.
- •Правове регулювання патентних відносин.
- •Поняття та значення спадкування і спадкового права. Основні поняття спадкового права.
- •Спадкування за законом.
- •Спадкування за заповітом. Право на обов’язкову долю у спадщині
- •Поняття та види сімейних правовідносин.
- •Майнові правовідносини подружжя. Право на утримання.
- •Шлюбний контракт.
- •Поняття та випадки припинення шлюбу.
- •1) По совместному заявлению супругов, не имеющих детей;
- •Поняття недійсності шлюбу. Підстави для визнання шлюбу недійсним.
- •Батьківство. Умови, порядок встановлення батьківства
- •Взаємні права та обов’язки батьків та дітей.
- •Санкції в сімейному праві. Позбавлення батьківських прав.
- •Договір патронату.
- •Особливості предмету і методу цивільного процесуального права.
- •Суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин.
- •Права й обов’язки сторін у цивільному процесі.
- •Процесуальне правонаступництво.
- •Поняття і види третіх осіб.
- •Процесуальні строки: поняття, значення, види.
- •Поняття та значення представництва в цивільному процесі.
- •Поняття і види доказів у цивільному процесі.
- •Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування.
- •Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.
- •Триваючі, продовжувані та складені злочини і їх відмінність від множинності злочинів.
- •Зловживання владою або службовим становищем.
- •Поняття співучасті, її ознаки та значення, види співучасників.
- •Добровільна відмова при незакінченому злочині та її ознаки.
- •Хуліганство.
- •Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин (готування до злочину і замах на злочин).
- •Стадії вчинення злочину.
- •Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
- •Обставини, які пом’якшують покарання та їх кримінально – правове значення.
- •Мотив і мета злочину та їх кримінально – правове значення.
- •Бандитизм.
- •Необережність та її види.
- •Поняття, ознаки та значення суб’єктивної сторони злочину.
- •Фіктивне підприємництво.
- •Поняття неосудності та її критерії.
- •Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю.
- •Поняття, ознаки та значення спеціального суб’єкту злочину.
- •Поняття суб’єкту злочину, його ознаки.
- •Система покарань та її значення.
- •Поняття та види об’єктів злочину.
- •Поняття кримінальної відповідальності та форми її реалізації.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності: поняття та види.
- •Поняття злочину та його ознаки.
- •Тілесне ушкодження та його види.
- •Необхідна оборона.
- •Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах.
- •Обставини, що виключають злочинність діяння. Загальна характеристика, види, значення.
- •Рецидив злочинів, його поняття та кримінально –правове значення. Правові наслідки рецидиву.
- •Захисник у кримінальному процесі, його права та обов’язки.
- •Приводи ті підстави перегляду кримінальних справ за ново виявленими обставинами.
- •Зміст і структура обвинувального і виправдувального вироків.
- •Стадії кримінального процесу, їх зміст.
- •Порядок провадження за протокольною формою досудової підготовки матеріалів. Протокол про обставини вчиненого злочину. Судовий порядок його розгляду.
- •Сутність і значення стадії виконання вироку, ухвали чи постанови суду. Порядок вирішення судом питань, пов’язаних з виконанням вироку.
- •Предмет і межі доказування. Джерела доказів в кримінальному процесі України.
- •Потерпілий у кримінальному процесі.
- •Межі судового розгляду по кримінальній справі. Підстави і порядок зміни обвинувачення по кримінальній справі під час судового розгляду.
- •Поняття і значення принципів кримінального процесу, їх система.
- •Особи, які мають право на касаційне оскарження або внесення касаційного подання.
- •Представники потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача.
- •Поняття і значення доказів у кримінальному судочинстві. Класифікація доказів.
- •Підготовча частина судового засідання. Значення і порядок провадження судового слідства. Дослідження доказів судом.
- •Види запобіжних заходів у кримінальному процесі України, підстави і порядок їх обрання.
- •Показання підозрюваного, обвинуваченого і особливості перевірки і оцінки слідчим.
- •Поняття і класифікація суб’єктів у кримінальному процесі України.
- •Порядок пред’явлення обвинувачення і допит обвинуваченого.
- •Зміст і значення касаційного провадження. Судові рішення, які можуть бути перевірені в касаційному порядку.
- •Показання свідка, потерпілого і особливості їх перевірки і оцінки слідчим.
- •Цивільний позивач і цивільний відповідач у кримінальному процесі.
Інститут делегування повноважень: правова природа та застосування.
Полномочия органов местного самоурпавления делятся на собственные и делегированные. Делегированные – это полномочия органов государственной исполнительной власти, переданные органам местного самоуправленич законом с одновременной передачей необходимых материальных и финансовых ресурсов, реализация которых подконтрольна роаганм исполнительной власти. Согласно закону, органам местного самоуправления могут предоставляться законом отдельные полномочия органов исполнительной власти. Государство финансирует осуществление этих полномочий в полном объеме за счет средств Государственного бюджета Украины или путем отнесения к местному бюджету в установленном законом порядке отдельных общегосударственных налогов, передает органам местного самоуправления соответствующие объекты государственной собственности.
Органы местного самоуправления по вопросам осуществления ими полномочий органов исполнительной власти подконтрольны соответствующим органам исполнительной власти.
Так, к делегированным полномочиям местного самоуправления относят: осуществление контроля за соблюдением цен и тарифов; содействие осуществлению инвестиционной деятельности; осуществление мер по расширению сети предприятий ЖКХ, общепита, транспорта и связи; учёт жилищного фонда; и т.д. Делегированные полномочия есть практически во всех сферах деятельности органов местного самоуправления (строительство, образование, культура, спорт, охрана окружающей среды, защита населения, ВЭД, и др.)
Институт делегирования полномочий должен способствовать более качественному, полному и своевременному исполнению функций органов исполнительной власти и местного самоуправления с учётом политической, экономической, культурной, географической и иных особенностей соответствующего региона.
Субординація, координація та реординація в державному управлінні.
В условиях расширения специализации органов власти, усложнения гос.механизма, более значимыми становятся методы субординации и координации. Они состоят в обеспечении согласованности в работе различных органов публичной власти и их структурных подразделений путём установления рациональных связей между ними. Характер координационных связей может быть различным в зависимости от места и роли каждого субъекта в общей системе органов публичной власти или в структуре отдельного органа. В Украине система органов власти трёхуровневая (Киев – область - регион (город)). Если субъекты находятся на одном уровне системы, то координационные связи приобретают характер координационно-паритетных (равноправных); если же они относятся к разным уровням, то координационный отношения можно определить как субординационные (подчинение нижестоящих органов вышестоящим). Таким образом осуществляется координация-взаимодействия или координация-управление. При помощи метода координации и субординации устанавливается более тесное взаимодействие между органами публичной власти, обеспечивается маневрирование наличными ресурсами, обеспечивается единство и согласование всех стадий управления, а также кооперация действий руководителей.