V. Блок самоосвіти

1. Бєляєв В. Сучасні підходи в історико-педагогічних дослідженнях// Педагогіка. - 1999.- №6. - С. 19-25.

2. Бережнова Є. Педагогічне дослідження: Соціально-гуманітарний аспект// Педагогіка. - 2005. - №6. - С. 23-31.

3. Бережнова Є. Аргументація в прикладному педагогічному дослідженні// Педагогіка. - 2001. - №9. - С. 33-39.

4. Бережнова Є. Фундаментальне і прикладне в педагогічних дослідженнях// Педагогіка. – 2001.-№4. – С. 3-7.

5. Бордовська Н. Системна методологія сучасних педагогічних досліджень// Педагогіка. – 2005. - №5. – С. 21-28.

6. Валеев Г. Постановка проблеми педагогічного дослідження// Педагогіка. - 2001. - №4. - С.19‑24.

7. Валеев Г. Гіпотеза педагогічного дослідження// Педагогіка. - 1999. - №5. - С. 22-26.

8. Загвянський В., Атаханов Р. Методологія й методи психолого-педагогічного дослідження. - М., 2001. - 275 с.

9. Коржуєв А. Змістовна і логічна коректність педагогічних досліджень// Педагогіка. – 1999. - №2. – С. 8-12.

10. Кушнір В. Моделювання процесу прийняття рішення в педагогічних дослідженнях// Рідна школа. – 2000. - №4. – С. 59-62.

11. Лебедєва И.Математичне моделювання в педагогічному дослідженні// Педагогіка. – 2002.- №10. – С.29-37.

12. Мадзігон В., Бурда М. Приоритетні напрями педагогічних досліджень// Педагогіка і психологія. - 1999. - №3. – С. 79-90.

Заняття 2.

Тема: Розвиток особистості. Співвідношення виховання й розвитку.

Мета: показати роль виховання й розвитку в становленні творчої індивідуальності особистості школяра; показати специфіку факторів, які позитивно впливають на розвиток особистості; стимулювати потребу студентів у постійному удосконаленні власної особистості.

1. Інформаційно - дискусійний блок

Про які фактори, що впливають на розвиток особистості, говорять автори наведених уривків? Чи з усіма висловленнями Ви згодні? Які з них викликають заперечення? Чому?

Я.А. Каменський

Людині природжені чотири частини, або якості, або здатності. Перша називається розум – дзеркало всіх речей, із судженням – живими вагами і важелем усіх речей і, нарешті, з пам'яттю – коморою для речей. На другому місці - воля - суддя, усі вирішальний і що велить. Третя - здатність руху, виконавиця всіх рішень. Нарешті, мова - тлумачення всього для всіх. Для цих чотирьох діячів у тілі нашому має стільки ж найголовніших умістищ і органів: мозок, серце, рука і мова. У мозку ми носимо наче майстерню розуму; у серці, як цариця у своєму палаці, живе воля; рука, орган людської діяльності, є гідним подиву виконавцем; язик, нарешті, - майстер мови, посередник між різними розумами, укладеними в різних, один від одного розділених тілах, зв'язує багатьох людей в одне суспільство для наради і діяннях.

Її (людини) тіло призначене для праць, однак ми бачимо, що, крім чистої здатності, йому нічого більше не властиво. І сидіти, і стояти, і ходити вона повинна поступово привчатися; навіть їсти і пити вона не вміє без привчання.

Отже, необхідно всі дарування розвивати в досконалості, щоб народженою людиною вчитися і діяти по-людськи. Але насамперед необхідно, щоб таку обробку одержували ті, хто повинен стати зразком, правилом і опорою для інших, тобто хто призначений до керування якою-небудь частиною людського суспільства: родиною, школою, містом, царством. Але треба наставляти і тих, кого природа обрала до підпорядкування, щоб вони вміли розумно користатися порядкові. Треба навчати бездарних, щоб вони надавали яку-небудь користь, хоча б ремісничою працею; треба навчати обдарованих, щоб, через надмірну рухливість розуму, вони не вдарилися до зла і не загинули б від власних оман. Гарним натурам освіта потрібна для того, щоб убезпечити їх від зіпсутості; потрібно воно і зіпсованим, щоб виправити їхні природні недоліки. (Про розвиток природних обдарувань).