КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ

ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра педагогіки

План вивчення курсу

“Педагогіка”

Кривій Ріг

2006 р.

План вивчення курсу “Педагогіка”

Методичні рекомендації

Укладачі: д.п.н, проф. Кондрашова Л. В., к.п.н., доц. Григоренко Л. В. - Кривій Ріг: КДПУ, 2006. – 98с.

Методичні рекомендації побудовані за принципом модульно-блочного структурування курсу педагогіки та призначений для студентів II-х курсів всіх факультетів і викладачів педагогіки.

Укладачі:

Кондрашова Л. В., д.п.н., проф., зав.каф. педагогіки, проректор з наукової роботи

Григоренко Л. В. к.п.н., доц., декан природничого факультету

Рецензенти:

Штельмах Г.Б. к.п.н., доцент, декан факультету іноземних мов

Зеленкова Н.І. к.п.н., доцент кафедри педагогіки

Затверджено засіданням кафедри педагогіки Криворізького державного педагогічного університету:

(протокол № 7 від 9 лютого 2006 р.)

Вступ

Запропонована програма вивчення курсу “Педагогіка” є своєрідним путівником оволодіння студентами педагогічною теорією.

Її призначення - допомогти майбутнім учителям усвідомити значимість педагогічної науки та використовувати її положення у розв`язанні практичних педагогічних проблем: поринути в процес збагнення складності, унікальності, краси й творчості педагогічної діяльності; побачити “себе в професії” і “професію в собі”; зрозуміти роль власної перетворювальної діяльності у своєму професійному становленні, визначити оптимальні шляхи вдосконалювання рівня професіоналізму й педагогічної майстерності.

В основу навчальних занять покладені наступні підходи:

• культурологічний, що допомагає осмислити ціннісні підстави

педагогічної теорії й усвідомити педагогічну діяльність як сферу морального, світоглядного самовизначення майбутнього вчителя;

• особистісно - діяльнісний, що забезпечує кожному студентові позицію суб'єкта діяльності й розвитку, персоналізацію навчання, сприйняття кожного цікавою особистістю;

• діалогічний, що передбачає рівноправні суб'єкт-суб'єктні відносини в системі “викладач-студент”, емоційну відкритість і взаємодовіру;

• індивідуально-творчий, орієнтує на виявлення й розвиток творчих можливостей майбутнього вчителя, навчання способам самостійно рухатися до кінцевого результату.

У програмі дається тематичний план основних форм занять по педагогіці: лекцій (46 годин), лабораторних занять (20 годин), самостійної роботи (42 годин).

У навчальному плані на вивчення курсу “Педагогіка” відведено 3 кредити (108 годин). З них 1,3 кредити - лекції; 0,7 кредиту - лабораторні заняття; 1,0 кредити - самостійна робота студентів.

Лекційний матеріал поєднує в собі 23 модуля: лабораторні заняття складаються з 13 модулів, самостійна робота - 10 модулів.

Структура кожного лабораторного заняття включає:

• інформаційно-дискусійний блок, що передбачає відпрацьовування й обговорення теоретичних понять, положень, що описують знання по темі;

• практико-перетворювальний блок, “занурює ” студентів у різні види активної діяльності (розумову, цілісно-орієнтаційну, смислотворчу, комунікативну, проектувальну, творчу), і сприяє оволодінню технологічним аспектом;

• рефлексивний блок, що передбачає роботу студентів із застосуванням свого досвіду, само ідентифікацію із ситуацією взаємодії, яка складалася, самооцінку міри просування в умовах конкретної теми;

• блок вільного обміну інформацією, що спонукає до оцінки загального враження від лабораторного заняття;

• блок самоосвіти, який орієнтує на самостійне вивчення наукових джерел по досліджуваній проблеми.

Кожний розділ досліджуваного курсу завершується контрольною роботою, мета якої - перевірка рівня засвоєння педагогічної теорії й оволодіння прийомами та методами педагогічної роботи.

Підсумковим лабораторним заняттям за курсом “Педагогіка” є захист студентських творчих проектів, мета яких - використання педагогічної теорії як інструменту практичних діях учителя.

Курс вивчення “Педагогіки” завершується формами контролю: заліком (3 семестр), іспитом (4 семестр).

ЗМІСТ КУРСУ

РОЗДІЛ І

ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ

Модуль 1. Педагогіка в системі

наук про людину

Визначення сутності педагогіки в системі гуманітарних наук. Об'єктивні соціально-економічні передумови виникнення й розвитку педагогічної теорії.

Об'єкт, предмет педагогіки, її функції: фундаментальні й прикладна, рівні їхньої реалізації.

Генезис і структура педагогічної науки і її основні галузі. Основні категорії педагогічної науки: виховання, утворення й навчання. Зв'язок педагогічної науки з іншими науками про людину. Взаємодія педагогічної теорії й практики. Демократичні й гуманістичні тенденції в розвитку педагогічного знання.

Модуль 2. Методологія й методи педагогічних досліджень

Поняття про методології педагогічної науки і її рівнів: філософському (екзистенціалізм, нектомізм, позитивізм, прагматизм, діалектичний матеріалізм); загальнонауковому (аксіоматичний, синергетичний, системний, феноменологічний підходи); конкретно-науковому (аксіологічний, антропологічний, діяльнісний, культурологічний, етнопедагогічний, особистнісно-орієнтовний підходи); технологічному (методика й технологія педагогічного дослідження).

Логіка педагогічного дослідження. Методи й методика вивчення педагогічної дійсності: теоретичні методи; емпіричні методи; статистично-математичні методи; вивчення, узагальнення й використання передового педагогічного досвіду. Можливості використання маркетингових досліджень у педагогіці. Вивчення педагогічних явищ із використанням ЭВЦ.

Модуль 3. Проблема цілепокладання у педагогіці

Поняття мети виховання, її соціальна обумовленість. Характеристика цілей виховання: генеральної, практичної й оперативної. Значення цілей виховання для розробки педагогічної теорії і практики. Завдання виховання. Діалектика ідеї гармонійного та всебічного розвитку особистості в історико-педагогічній літературі. Трактування мети виховання в найважливіших директивних документах: Законі “Про утворення в Україні”, “Концепції розвитку утворення України в ХХІ в. ”. Педагогічні цілі й загальноосвітні стандарти. Мети виховання в закордонній педагогіці. Цілепокладання як діяльність сучасного педагога. Умови успішності цілепокладання. Реалізація цільових настанов виховання в педагогічній роботі.

Модуль 4. Особистість як суб'єкт і об'єкт виховання, зовнішні й внутрішні фактори її розвитку, виховання й соціалізації

Розвиток особистості як педагогічна проблема. Фактори й умови формування особистості. Соціальна адаптація й соціалізація, інтеграція як форма становлення особистості. Процес розвитку особистості, його рушійні сили й закономірності. Навчання, діяльність і спілкування в розвитку особистості; функції соціалізації й виховання в розвитку особистості. Дитина як суб'єкт і об'єкт виховання. Вікові етапи в розвитку особистості, характеристика індивідуальних розходжень учнів; діагностика рівнів розвитку особистості.

Модуль 5. Індивідуально-орієнтований педагогічний процес як система й цілісне явище

Поняття про педагогічну систему. Види педагогічних систем. Історичні передумови наукового подання про педагогічний процес як цілісне, індивідуально-орієнтоване явище. Педагогічна взаємодія. Основні компоненти педагогічного процесу: особистісно-орієнтоване виховання й навчання. Рушійні сили педагогічного процесу. Рівневий характер змісту педагогічного процесу. Технологія проектування і здійснення педагогічного процесу. Особистісно-орієнтовний педагогічний процес як діалог, співробітництво й співтворчість його учасників. Специфіка особистісно-орієнтовних виховання й навчання, що як становить педагогічного процесу.

РОЗДІЛ ІІ

ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ

У ЦІЛІСНОМУ ПЕДАГОГІЧНОМУ

ПРОЦЕСІ

Модуль 6. Сутність, закономірності та

принципи процесу виховання

і самовиховання

Теорія виховання як розділ педагогіки. Специфіка процесу виховання, співвідношення виховання і самовиховання. Поняття “виховання”, “самовиховання”, “саморозвиток”, “самоствердження особистості”. Рушійні сили процесу виховання. Основні характеристики виховного процесу.

Загальні педагогічні закономірності виховання, що відображають наукову картину виховного процесу: формування активності дитини; дотримання пропорційного співвідношення зусиль вихованця і педагога в спільній діяльності; внутрішнє ставлення дитини до об'єктів діяльності; створення ситуації успіху; прихований “характер” виховних впливів; реалізація актуальних потреб учнів як зміст виховної діяльності; цілісність виховних впливів на особистість у процесі виховання.

Принципи виховання. Співвідношення закономірностей і принципів виховання. Специфіка принципів виховання. Характеристика основних принципів виховання; суспільна спрямованість виховання; зв'язок виховання з життям, виховання в праці, орієнтація на потребі вихованців; виховання в колективі, поєднання педагогічного керівництва з ініціативою і самостійністю учнів, сприйняття дитини як даності, опора на позитивне, гуманізація виховання, особистісний підхід, єдність виховних впливів і ін. Єдність і взаємозв'язок принципів виховання в педагогічному процесі.

Стимулювання учнів до роботи над удосконаленням власної особистості як завдання виховання. Основні фактори, що спонукують особистість до самовиховання. Методи самовиховання. Методи і прийоми самопізнання. Технологія розробки програми самовиховання. Методи і прийоми роботи над собою: самозобов'язання, самоспостереження, самопереконання, самонавіювання, самоконтроль, саморегуляція, самостимулювання, самосхвалення, самозасудження. Педагогічне керівництво самовихованням учнів. Концепції виховання й самовиховання.