Алгоритм складання плану-розробки виховного заходу2

(для студента-практиканта)

До проведення заходу допущений з оцінкою плану-розробки:

вчитель_______________________ методист_____________________

(оцінка) (підпис П.І.Б.) (оцінка) (підпис П.І.Б.)

Оцінка проведеного заходу:

вчитель_______________________ методист_____________________

(оцінка) (підпис П.І.Б.) (оцінка) (підпис П.І.Б.)

Дата_______________________ Клас________________________

Тема______________________________________________________________

Мета______________________________________________________________

Обладнання________________________________________________________

Форма_____________________________________________________________

Хід виховного заходу (вказувати форму)

Вступне слово педагога.

Основна частина.

Підсумок.

Література.

______________________

² Підготовлено Г.І. Наумчук

Додаток № 24

Алгоритм складання методичної розробки з профільного чи професійного навчання (загально-технічних і спеціальних дисциплін)

Методичні матеріали включають в себе:

1.Титульний аркуш.

2.Зміст.

3.Вступ.

4.Основна частина методичної розробки.

5.Методика використання методичних матеріалів на заняттях трудового навчання.

6.Список використаної літератури.

7.Додатки (креслення, графіки, малюнки, таблиці, конспекти занять та ін.)

Методична розробка виконується рукописним креслярським шрифтом (підкладна сітка № 2) на 1 сторінці 30 рядків, або набирається на комп’ютері в редакторі Word for Windows, шрифт для набору тексту – Times NR, 14, 1,5 інтервали.

Оформляється на окремих аркушах формату А4, текст з однієї сторінки аркуша. При заповненні аркушу слід залишати поля: зліва-30 мм, справа-10 мм, зверху і знизу по 20 мм, абзац=5 знакам.

Об’єм методичної розробки без додатків не менше 8 сторінок машинописного тексту. Нумерація сторінок проводиться починаючи з титульної сторінки, але номер на ній не ставиться. Цифри (позначення сторінок) проставляються посередині верхнього поля.

Титульний аркуш методичної розробки містить найменування вищого навчального закладу, відповідного факультету та кафедри, яка відповідає за педагогічну практику, а також повну назву методичної розробки, виконавця розробки.

Зміст подають після титульного аркуша. Він містить найменування та номери сторінок методичної розробки.

У вступі розкривається мета, призначення, завдання методичної розробки, порядок проведення, її значущість.

В основній частині розкривається конкретний зміст завдань методичної розробки.

В наступному розділі, як правило, наводять методи вирішення задач, розробляють загальну методику використання методичних матеріалів на заняттях трудового навчання.

В кінці роботи розміщується список використаної літератури, який подається у алфавітному порядку (спочатку література, написана українською мовою, далі – російською, потім – література, написана іншими мовами) згідно за вимогами Держстандарту.

У додатках розміщують графіки, креслення, таблиці і малюнки, які повинні бути чіткими і придатними для тиражування.

Відповідно оформлена методична розробка, з оцінкою і підписом методиста, вкладається студентом до загальної документації з педагогічної практики.

Примітка. При бажанні студента для отримання додаткових балів необхідно представлення електронного варіанту методичної розробки на електронних носіях.

Додаток №25

Схема психолого-педагогічної характеристики на клас (групу)^*

І. Загальні відомості про клас (групу) (кількість учнів, їх статево-віковий склад, коли колектив сформувався, чи відбувалися, чи відбувалися об’єднання з іншими колективами, чи змінювались класні керівники (куратори) тощо).

ІІ. Зміст та характер колективної діяльності:

навчання (загальна характеристика успішності, домінуючі мотиви навчання, ставлення класу (групи) до навчання в цілому та до успішності окремих учнів, вимоги до них класного керівника (куратора), активу і всього колективу, наявність взаємодопомоги, її форма та організація); дисципліна класу (групи) в процесі навчання; негативні моменти в навчальній роботі класу (групи);

життя класу (групи) в позаурочний час (інтереси і форми їх прояву, участь у загальношкільному житті (житті училища) тощо);

зв’язок з громадськими організаціями, зміст та форми його виявлення; вплив на клас (групу), батьків та ін.

ІІІ. Організаційна структура класу (групи) та управління ним (нею):

організуюче ядро класу (групи), характеристика членів активу (спрямованість їх особистості, ініціативність, самостійність та наполегливість, вимогливість до себе та інших, авторитет серед товаришів, на чому він заснований, організаторські здібності, ставлення до громадської думки, турбота про окремих членів класу (групи) тощо);

наявність у класі (групі) неформальних лідерів, характер їх впливу на клас (групу), причини їх впливовості, стосунки неформальних лідерів з активом класу (групи), наявність „ізольованих” учнів, причини цього та можливі шляхи зміни такого ставлення до них однокласників (одногрупників);

стосунки в класі (групі) (рівень згуртованості, прояви взаємної вимогливості, чуйності, поваги та взаємодопомоги, наявність або відсутність угрупувань, на чому вони засновані, наскільки члени угрупувань зацікавлені у справах класу (групи), критика та самокритика; особливості стосунків між хлопцями та дівчатами, товаришування та дружба між окремими учнями, внутрішня основа таких взаємин; оцінка емоційної комфортності статусу окремих учнів у класі;

особистість класного керівника (куратора) та його вплив на клас (групу) (загальна ерудиція, організаторські здібності, знання психології школярів (учнів) та їх індивідуальних особливостей тощо); ставлення до нього класу (групи), його авторитет серед учнів.