Основи наукових досліджень

Заочне відділення

Факультет романо-германських мов

Завдання для контрольної роботи

Представте у письмовому вигляді титульний аркуш, план та вступ до обраної Вами теми наукового дослідження. – 50 балів.

Література:

Коцюк Л.М. Методичні рекомендації по написанню курсових, кваліфікаційних, дипломних та магістерських робіт з напрямку «Філологія». – Острог, 2008.

Тексти лекцій з курсу «Основи наукових досліджень»

Лекція 1

Поняття, зміст і функції науки.

Структура і класифікація науки.

Організація наукової діяльності в Україні.

Види і форми науково-дослідної роботи студентів.

Наука — це динамічна система знань, що розкривають нові явища в суспільстві і природі з метою використання їх у практичній діяльності людини.

Основним змістом науки є:

теорія як система знань, яка є формою суспільної свідомості і досягнень інтелекту людини.

суспільна роль у практичному використанні рекомендацій для виробництва благ, що є життєвою необхідністю людей.

Функції науки:

• пізнавальна - задоволення потреб людей у пізнанні законів природи і суспільства;

• культурно-виховна - розвиток культури, гуманізацію виховання і формування нової людини;

• практично-діюча - удосконалення виробництва і системи суспільних відносин, інакше кажучи, безпосередньої виробничої сили матеріального виробництва.

Наука як система знань має специфічну структуру, яка включає низку елементів: наукова ідея, наукова концепція, закон, судження, факти, категорії тощо.

Закон — необхідне, суттєве, стале співвідношення, що повторюється між окремими явищами.

Наукова ідея як складовий елемент науки - інтуїтивне пояснення явищ без проміжної аргументації, без осмислення всієї сукупності зв'язків, на основі яких робляться висновки.

Наукова концепція - система поглядів, теоретичних положень, основних тверджень щодо об'єкта дослідження, які об'єднані певною ідеєю.

Науковий факт — подія чи явище, що є основою для висновку або підтвердження.

Категорії - загальні та фундаментальні поняття, що відображають найбільш суттєві, загальні якості явищ дійсності.

Науково-дослідна робота студентів (НДРС) у межах навчального плану і поза навчальним процесом охоплює такі форми роботи:

• написання наукових рефератів з конкретної теми в процесі вивчення спеціальних дисциплін і дисциплін соціально-гуманітарного циклу;

• виконання лабораторних, практичних, семінарських та самостійних завдань, контрольних робіт, що містять елементи проблемного пошуку;

• виконання нетипових завдань дослідницького характеру під час проходження виробничої практики;

• підготовку та захист курсових, дипломних і магістерських робіт тощо.

НДРС поза навчальним процесом передбачає участь студентів:

• • у роботі наукових гуртків, творчих груп, лабораторій;

• • у виконанні держбюджетних та господарських наукових робіт;

• • у написанні статей, тез, доповідей;

• у наукових конференціях, конкурсах, предметних олімпіадах тощо.

Кращі наукові роботи студентів публікуються в наукових журналах, доповідаються на різних рівнів конференціях, висуваються на конкурси, премії.

Студенти-науковці, випускники ВНЗ, за рішенням ДЕК та РНСТ можуть бути рекомендовані до вступу до аспірантури, на викладацьку роботу.

• НДР ведуть:

• • науково-виробничі, науково-дослідні, проектні установи, системи галузевих академії;

• • науково-дослідні та проектні установи й центри НАН;

• • науково-дослідні, проектні установи і центри міністерств і відомств;

• • науково-дослідні установи і кафедри ВНЗ;

• • науково-виробничі, проектні установи і центри при промислових підприємствах, об'єднаннях;

• ієрархічну вершину цієї сукупності установ, центрів, підприємств завершує Державний комітет України з питань науки і технологій, який забезпечує єдину державну політику в галузі науки та її використання в практиці.

Вищим державним науковим центром є Національна академія наук України (НАН). Вона очолює і координує разом з Державним комітетом у справах науки та технологій України фундаментальні і прикладні дослідження в різних галузях науки. НАН є державною науковою установою, яка об'єднує всі напрями науки та підтримує міжнародні зв'язки з науковими центрами інших країн. При Національній академії наук України створена міжвідомча рада координації фундаментальних досліджень. Очолює НАН України Президент, який обирається загальними зборами вчених. Вони ж обирають трьох віце-президентів, вченого секретаря, Президію і ревізійну комісію. НАН України має в своєму складі відділення з відповідних галузей науки, зокрема, математики, інформатики, механіки, фізики і астрономії; наук про землю; хімії, загальної біології, економіки, історії, філософії, літератури, мови та мистецтва тощо.

У 1991 році постановою Кабінету Міністрів України було створено Вищу атестаційну комісію України (ВАК), в складі якої затверджено Головну раду та президію ВАК України, які здійснюють атестацію наукових кадрів. Підготовку та атестацію науково-педагогічних кадрів здійснює Атестаційна комісія Міністерства освіти і науки України, у складі якої функціонує Управління керівних і науково-педагогічних кадрів.

Основними формами підготовки є аспірантура й докторантура.

Докторантура як вищий ступінь єдиної системи освіти створюється при ВНЗ, наукових установах і організаціях, що мають необхідну наукову і матеріальну базу. Нині докторантура діє у 70 вищих закладах освіти України.

Навчання в докторантурі відбувається з відривом від виробництва і триває до трьох років, у ній навчаються кандидати наук, що мають наукові здобутки в обраній галузі. Однією з основних форм планомірної підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів є аспірантура, яка створюється при ВНЗ, наукових установах та організаціях, що мають необхідну кадрову і матеріальну базу. Вона відкривається та ліквідується Міністерством освіти і науки або Президією НАН України. За останні 5 років відкрито аспірантури у 37 ВНЗ, 39 наукових інститутах та галузевих академіях. Аспірантура сьогодні діє у 105 вищих закладах освіти.

Лекція 2, 3

Організація і методика роботи у процесі підготовки наукового дослідження

Підготовка і написання наукової роботи здійснюється у кілька етапів, які відображені у календарному графіку, затвердженому на засіданні кафедри. У випадках відставання від графіка студент зобов’язаний надати письмове пояснення своєму науковому керівникові або завідуючому кафедри. У разі значного порушення графіка виконання або його невиконання за рішенням кафедри студент може бути недопущений до захисту. Передбачаються такі етапи роботи над темою:

1.1 Вибір теми, визначення наукового керівника та затвердження на кафедрі.

Тематика наукових робіт щорічно розробляється і оновлюється викладачами кафедри. Теми, запропоновані студентам, обговорюються на засіданні кафедри з точки зору їх актуальності, рівня висвітлення в спеціальній літературі та можливостей забезпечення кваліфікованого керівництва викладачами. Кожен студент повинен обрати одну із запропонованих тем або запропонувати власну тему, що відповідає його науковим зацікавленням, та написати заяву на ім’я завідуючого кафедри за встановленим зразком. У процесі вибору теми дослідження слід враховувати, що конкретна тема закріплюється тільки за одним виконавцем і її дублювання іншими авторами не допускається.

1.2 Складання плану дослідження та узгодження його з науковим керівником, добір і опрацювання наукової літератури з теми наукової роботи

Ознайомлення з опублікованими за темою наукового дослідження науковими працями починається відразу після затвердження теми. Роботу над дослідженням необхідно починати із засвоєння теоретичного матеріалу. Необхідно переглянути всі види джерел, зміст яких пов’язаний із темою дослідження. До них належать матеріали, надруковані у вітчизняних і зарубіжних виданнях. При підбірці теоретичного матеріалу, необхідного для розкриття теми, виписують основні положення наукових робіт, мовні факти, на які спираються, докази й висновки. Наступним етапом роботи є опрацювання зібраного матеріалу. Воно полягає у класифікації всього виписаного, у виділенні стрижневих питань, у виявленні головного, суттєвого, найбільш типового, відокремленні його від другорядного, менш істотного для розкриття теми дослідження. Таким чином створюється попередня схема роботи. Після цього доцільно скласти детальний, тобто розгорнутий план. Науковий керівник допомагає при складанні плану дослідження.

Специфіка дослідницьких робіт з філології вимагає від студента спеціальних умінь і навичок, пов’язаних з роботою над фактичним матеріалом. Накопичення конкретного мовного матеріалу полягає у виборі його з певних джерел і складання картотеки. Цю роботу доцільно починати лише після вступної консультації у наукового керівника та попереднього загального ознайомлення із науковою літературою з обраної теми. На цьому етапі визначається обсяг мовних фактів, необхідних для аналізу, характер і кількість джерел, із яких вони вибиратимуться. Такими джерелами можуть слугувати твори різних стилів (художні, публіцистичні, наукові тощо), різноманітні словники (тлумачні, етимологічні, синонімічні, фразеологічні, термінологічні та ін.), а також конкретні носії мови, якщо досліджуються особливості усного мовлення. Залежно від теми й завдань роботи це може бути: а) один твір якогось письменника; б) декілька творів одного автора; в) декілька творів різних авторів; г) твори різних жанрів. Систематизація фактичного матеріалу – основна частина дослідницької роботи. Цей матеріал має бути добре підібраний, старанно проаналізований. Його систематизація випливає з тих завдань, які ставить перед собою автор наукової роботи. Ретельне вивчення фактичного матеріалу дозволить зробити обґрунтовані висновки.