6.Функції філ, її роль у суспільстві

Однією з найважливіших функцій ф, є формування загальних ідей, уявлень про природу, форми людської діяльності.

- світоглядна: формує систему розуміння природи, людини, суспільства.

- онтологічна: вирішує проблему, яким є світ сам по собі, безвідносно до людини.

- праксеологічна: досліджує активне ставлення людини до світу, її діяльність, проблему свободи; - гносеологічна: досліджує процес пізнання світу людиною, - методологічна: має роль сукупності орієнтирів діяльності. - ідеологічна: показує що ф вчення виражає інтереси спільнот. - виховна: оволодіння ф знаннями, допомагає люд визначити своє місце в світі, цінності, ідеали; - аксіологічна: вказує на місце цінностей у житті, структуру особистості.

- інтегруюча: узагальненює висновки наук, з світоглядними проблемами. Потреба в застосуванні ф виникає тоді, коли від готових «зразків» доводиться переходити до створення нових принципів діяльності.

Призначення ф для людини: формує нестандартне мислення руйнує стереотипи. Жодне суспільство не може обійтися без узагальненої стратегії розвитку. Ф виступає узагальненим духовним досвідом людства, з якого треба брати уроки. Ф підсумовує духовні результати кожної епохи, виступає як провісниця нової історичної перспективи.

7.Ортодоксальні філ школи Давньої Індії

Індійська традиція поділяє свої філософські системи на ортодоксальні (визнають вищий авторитет Вед) й неортодоксальні. Веди - це священні книги індусів,

До ортодоксальних систем належать веданта, міманса, вайшешика, санкх´я, ньяя і йога.

Основою світу вони проголошують Брахмана. Особа Бога, згодом трансформувалась в духовну субстанцію, основу всього сущого.

Мета людського життя - подолати низку перевтілень (сансару), яка породжена кармою - відплатою за попереднє життя і злитися з космічними атманом і брахманом. Існує декілька сходин, які ведуть до осягнення брахмана. Вищою з них є медитація, заснована на практиці йоги.

Такою є конструкція світу й місця людини у веданті й мімансі, які найбільше наближені до Вед.

Вайшешика визнає 9 субстанцій - землю, воду, світло, повітря, ефір, час, простір, душу і розум. Перші чотири складаються з атомів. Внаслідок їх сполучення і роз´єднання, відбувається виникнення і зникнення речей.

Санкх´я вважає основою світу матерію і атман (духовність).

Ньяя і йога, це методи, які застосовують різні школи. Ньяя приділяла увагу теорії пізнання і логіці. Йога сформулювала сукупність правил регулювання фізіологічних і психічних процесів, завдяки яким досягається істина.

8.Неортодоксальні школи Давньої Індії

Неортодоксальні школи Давн Інд (не визнають вищий авторитет Вед). Веди - священні книги індусів.

До них належать буддизм, джайнізм і чарвака-локаята.

Буддизм - релігія, вчення із філософськими вкрапленнями. Вчення вважає, що життя - це страждання. "Чотири благородні істини" Будди проголошують: існує страждання, є причина страждання, можна припинити страждання, є шлях який веде до цього. Цей шлях є засобом опанування бажаннями. На шляху досягається нірвана - стан незворушності й спокою, який перериває сансару - безкінечність народжень.

Джайнізм виник водночас з буддизмом, має спільні з ним мотиви. Вважає що перервати карму (долю, прокляття) сансари можна аскетичним життям.

Чарвака-локаята - єдина матеріалістична школа Давньої Індії. Основою світу вважає 5 елементів - воду, вогонь, землю, повітря і ефір. Кожний з них складається зі своїх атомів, які незнищенні й незмінні. Заперечує ведійське вчення про карму і сансару, існування Бога і душі.

В їх етичних вченнях домінують 2 думки: життя - це страждання, а подолання якого можливе через втечу від світу. В Індії мислителі були аскетами, жили осторонь важливих соціальних подій. Цим зумовлена відсутність ідей щодо перебудови суспільства, занурення в себе.