77. Розкрийте зміст та суть твору ж.Ж.Руссо «Про суспільний договір»

Політичний трактат Жан-Жака Руссо – «Суспільний договір», може служити зразком раціоналістичного відношення до суспільства. Він складається з 4 книг по 9-12 розділів кожна.

Руссо досліджує стан суспільних справ, описує пошук прийнятного для себе порядку управління. Руссо зауважує, що «народженому громадянином вільної держави, достатньо володіння правом голосу, аби вбачати свій обов’язок у вивченні сутності суспільних справ».

"Суспільний договір" виступає у Руссо як ідеал та суспільно-політична програма. Хоча це утопія, її основні положення діють зараз в нашому житті.

Руссо взяв абстрактну особистість, і думав що всі однаково розуміють загальне благо (що насправді, є неможливим). Руссо зауважує: «для того, щоб воля була спільною, необхідно лишень щоб всі голоси були пораховані». У розділі про громадянську релігію, Руссо вважає за необхідне, щоб влада встановила цивільну віру, та встановила заповіді. Він не помічає, як вводить в свою державну релігію нетерпимість (вигнання незгодних з даною вірою). Таким чином, його політична теорія, проповідуючи народовладдя, поєднується із запереченням індивідуальної свободи. На мою думку, даний трактат, або ж твір-роздум на питання державотворення, це захоплююча розмова між письменником-філософом і читачем, цікава і легка для прочитання.

78.Гобс «Левіафан» «Левіафан» — трактат англійського філософа Томаса Гоббса, присвячений проблемам держави. Твір розділено на 4 частини. У вступі, Гоббс розкриває поняття Левіафану, якого він називає Державою. У першій частині він дає поняття природного права. У другому розділі, йде мова про становлення, розвиток, та функціонування держави. Гоббс вважає, що потрібен договір, який неможливо порушити. Учасники договору дають гаранту права і після цього нічого не можуть зробити. Завдяки цьому встановлюється мир, спокій і безпека (формула поліцейської держави). У третьому розділі розкривається сутність держави. Тут церква підпорядкована світському правителю, а релігія служить політичним знаряддям для зміцнення влади. Поняття про гарне і погане встановлені не совістю, а цивільним законом. Англійський парламент засудив «Левіафана», а духовенство вимагало, щоб Гоббс був покараний за безбожництво. У четвертому розділі змальоване королівство темряви «союз ошуканців (представників влади), що хочуть отримати владу засобами доктрин. На написання цієї роботи філософа наштовхнули події, які він бачив: перехід від абсолютної монархії, громадянські війни, репресії, свавілля влади. Твір відкриває нам точку зору мислячої людини, котра аналізує побачене, і як громадянин, переживає за події, що відбуваються у державі та головах її керівників.

79.Гегель «Хто міркує абстрактно?»

Стаття Гегеля "Хто міркує абстрактно?" невеличка. Вона відкрила переді мною питання, про яке я ніколи не замислювалась. Стиль Гегеля дуже легкий, цікавий і приємний. Автор дуже просто розмірковує над питанням абстракції, і наводить влучні приклади з життя.

Гегель каже, що не варто мислити абстрактно, оскільки це заняття внутрішньо пусте. У своїй статті він говорить, що в пристойному суспільстві не мислять абстрактно, тому що це може привести до неправильних суджень. Мислити односторонніми визначеннями легше легкого, вся складність полягає в тому, щоб мислити конкретно. Усі історії що були приведені, є прикладом примітивного та недалекоглядного мислення, яке є суб'єктивним. Гегель робить висновок: щоб мислення було правильним потрібно враховувати всі елементи.

Розмірковуючи в заданому автором напрямі, можна зрозуміти, чому жоден сучасний метод тестування не може достовірно охарактеризувати ту чи іншу людину. Окрему людину в усіх її іпостасях можна достеменно пізнати, лише проживши кожну секунду її життя разом з нею, перебуваючи при цьому її невидимим супутником як з боку від неї, так і в її свідомості, де мешкають думки, відчуття. В усіх інших випадках може мати місце лише фрагментарне, АБСТРАКТНЕ знання.