61. Погляди т. Шевченка

В центрі світогляду Шевченка стоять суспільні проблеми. Філософський подвиг Шевченка, полягає в тому, що він зумів серед мертвої покірливої тиші, посіяти надію. Шевченківська творчість пронизана вірою в незнищенність людини, в людину що ніколи не змириться з безправством, рабство ніколи не визнає за норму існування. Життя цієї надії починається з оспівування свободи.

Суспільно-політичні погляди Шевченка тісно пов'язані з його матеріалістичними переконаннями. У своїх творах він обстоював думку, що природа, матерія вічна і безкінечна. У природі все перебуває у процесі перемін, старе помирає, нове народжується. Людина здатна пізнати світ, а джерелом пізнання є реальне життя. Він передбачав, що розвиток промисловості, приведе до того, що феодальний устрій загине.

Завдяки народності виявляє себе оригінальність шевченківського бачення світу. Для філософії Шевченка характерна мистецько-поетична форма. Шевченкова філософія багата емоційністю образів, широтою асоціативного мислення.

62. Погляди Михайла Драгоманова

Михайло Драгоманов називав себе позитивістом, хоча у розумінні природи стояв на матеріалістичних позиціях. Суспільні погляди будував на визнанні головною одиницею суспільства людську особу. Критерієм прогресу суспільства вважав вдоскон життя людини.Світоглядній позиції Драгоманова властиві ідеали лібералізму та соціалізму.

Його погляди на пит свободи, сусп-політ ідеал, це "безначальство", анархічний лад, усунення авторитаризму через федералізм і самоуправління громад. До асоціацій Драгоманов відносив і нації, як елементи суспільної організації людства.

Драгоманов підносив усвідомлення єдності українців, поділених між різними державами. У розвитку нац самосвідомості вирішальна роль, за Д належить культурницькій діяльності та освіті, здійснюваній укр свідомою інтелігенцією. Проте Драгоманов не заперечував можливості революційних змін. Д обстоював відокремлення церкви від держави.

63. Погляди Лесі Українки

Особливість нашої національної філософії має морально-етичний характер, що сформувався під впливом християнства. Українська філософія зосереджена на чуттєвому, а не раціональному пізнанні світу. Леся Українка при написанні своїх мистецько-філософських творів керувалась філософією серця. У цьому контексті її можна назвати філософом.

Морально-етичний аспект в драмі-феєрії „Лісова пісня” полягає в ідеях: людина і природа, зрадництво і відступництво як найтяжчий гріх, розуміння прекрасного в людині як вічного.

Провідною думкою є ідея, що ніякі матеріалістичні доктрини не зможуть усунути вродженого в людині прагн до краси, поезії, висот. Ідеї Лесі Українки перегукуються з ідеями давніх грецьких філософів про матерію та духовність. Леся переносить ці категорії в реальність сьогодення, на рівень міжособистісних стосунків людей. В своїх працях вона розвивала діалектичний погляд на процеси. У вірші «Свята ніч» Леся говорить про вічність неба. Діалектика Лесі завжди наповнювалась реальним змістом, поєднувалась з матеріалістичним розв'язанням філософського питання, з боротьбою за зміну суспільного життя.