5.2. Основні поняття та класифікація фінансових рент

Кількісний фінансовий аналіз сукупності платежів у часі, передбачає визначення певних вартісних та часових параме­трів грошового потоку.

Нагадаємо, що в загальному випадку члени потоку платежів можуть бути як додатними, так і від'ємними, здійснення плате­жів може бути як регулярним так і нерегулярним тощо.

Однак на практиці досить часто зустрічаються грошові потоки з певними стандартизованими параметрами — з однаковими проміжками часу між платежами, однаковими розмірами плате­жів, однаковим знаком (або лише виплати або лише надходження коштів) тощо. Деякі регулярні, періодичні платежі, що мають од­накову фінансову направленість (вилучення / приплив коштів) описують за допомогою поняття фінансової ренти.

Фінансова рента — потік послідовних додатних платежів, здійснюваних через однакові проміжки часу.

Поняття фінансової ренти є набагато вужчим за поняття гро­шового потоку. Для того, щоб деякий потік платежів можна було назвати рентою, він повинен відповідати наступним вимогам:

• усі члени грошового потоку — додатні величини незалежно від походження та цільового використання цих коштів;

• усі платежі є періодичними та регулярними, тобто часові ін­тервали між платежами однакові (фіксовані).

Річну ренту (ренту, за якою платежі здійснюють щорічно) ще називають ануїтетом .

Кожна рента описується такими основними параметрами:

• член ренти - величина кожного окремого платежу;

• період ренти — проміжок часу між двома послідовними пла­тежами;

• строк ренти — час від початку першого періоду ренти до кі­нця останнього періоду.

Крім того, для оцінки вартісних характеристик ренти необхід­но задати ставку дохідності r, яку використовують у разі нарощу­вання або дисконтування платежів, з яких складається рента.

Для окремих видів рент ще необхідно вказати додаткові умови та параметри, зокрема:

• кількість платежів у році;

• спосіб та частота нарахування процентів тощо.

Отже, у практичній діяльності застосовують різні за своїми умовами ренти.

Класифікацію видів фінансових рент наведено в табл. 5.1.

Таблиця 5.1

УЗАГАЛЬНЕНА КЛАСИФІКАЦІЯ ФІНАНСОВИХ РЕНТ

Ознака класифікації	Вид ренти
Періодичність платежів	Річні (платіж один раз за рік); р — термінові (р платежів за рік)
Частота платежів	Дискретні; Неперервні
Величина членів ренти	Постійні (з однаковими членами); змінні (з різними членами)
Кількість членів	Обмежені (зі скінченою кількістю членів); необмежені (вічні)
Обов'язковість платежу	Умовні (кількість членів наперед невідоме, оплачу­ються згідно з умовою); безумовні, правильні (обов'язково оплачуються)
Момент платежу	Звичайні — постнумерандо (платіж в кінці періоду); авансові — пренумерандо (платіж на початку періоду)

¹ У деяких економічних виданнях терміни «рента» та «ануїтет» використовують як синоніми. Проте між цими дуже близькими за змістом поняттями існує одна відмінність, оскільки ануїтет — це завжди річний платіж.

Зрозуміло, що представлена в табл. 5.1 класифікація не претен­дує на абсолютну вичерпність, оскільки в ній наведені лише най­більш розповсюджені у реальних фінансових розрахунках різно­види рент.

Використовуючи ці ознаки класифікації, можна виконати якіс­ний аналіз та дати характеристику певним потокам платежів. Наприклад, виплата дивідендів за простими акціями — це умов­на, вічна рента постнумерандо.

Основними вартісними оцінками будь-якої скінченої фінансо­вої ренти є дві її характеристики:

• нарощена (кінцева) величина ренти S — це сума всіх членів ренти з нарахованими на них процентами на кінець її терміну існування (на дату останнього платежу);

• теперішня (початкова) величина ренти А — це сума всіх чле­нів ренти, дисконтованих на початок її терміну існування. Іноді цю величину називають капіталізованою ціною ренти.

Для фінансової ренти, як і для будь-якого іншого потоку пла­тежів, можна знайти її вартісну оцінку на довільний момент часу з інтервалу існування цієї ренти. Однак, розповсюдження отримали лише дві оцінки — на початковий та на кінцевий момент часу.

Зрозуміло, що вартісні характеристики ренти залежать, зокре­ма, від моменту платежу (на початку, всередині, наприкінці пері­оду тощо). Зазначимо, що на практиці здебільшого застосовують ренти постнумерандо.

Нижче будуть розглянуті основні види фінансових рент.