1. Вправи на розвиток емоційної саморегуляції

На тлі набутого стану розслаблення можна формувати в себе спеціальні емоційні реакції, передусім такі, як стійкий оптимізм і життєрадісність. Для цього вчителю корисне навіювання інтересу, терпіння щодо дітей.

Вправа А. Дитячі жарти мене не дратують, а забавляють. (Відчути це).

Вправа Б. Я легко гамую в собі відчуття знервованості і злості, коли хтось із дітей поводиться не так, як мені хотілося б. (Відчути це).

2. Вправи на розвиток умінь психофізичної

саморегуляції, налаштування на наступну діяльність

Вправа 1. Контроль та регуляція дихання

Контроль за диханням може сприяти регуляції емоційного стану людини. Для цього рекомендується виконати вправи „Діафрагмальне дихання" і „Ритмічне дихання".

Діафрагмальне дихання

Вдих через ніс. Спочатку при розслаблених та злегка опущених плечах повітрям заповнюються нижні відділи легенів, живіт при цьому дедалі більше випинається. Потім під час вдиху послідовно піднімаються грудна клітка, плечі та ключиці. Повний видих відбувається в тій самій послідовності: поступово втягується живіт, опускаються грудна клітка, плечі, ключиці.

137

Ритмічне дихання

Таке саме дихання, але виконується в певному ритмі; найкраще під час нешвидкого ходіння. Вісім кроків — вдих, чотири — затримка дихання, вісім — видих. Далі можна — 10: 5 : 10. Скорочення видиху має мобілізаційне значення. Нормалізації стану допомагає і позіхання.

Вправа 2. „Готуємось до бесіди" Перед бесідою з учнями глибоко вдихніть. Під час видиху різким рухом уявно ніби „зірвіть" маску з обличчя: „погасіть" очі, розслабте вуста, звільніть шию і груди. Уявіть собі, що під час видиху ви знімаєте з себе м'язові „круги" і відкидаєте їх — з очей, шиї і грудей.

Вправа 3. Контроль за тонусом мімічних м'язів Ця вправа допомагає не тільки надати обличчю спокійного виразу, а й домогтися внутрішньої гармонії й заспокоєння.

Текст може бути такий: „Моя увага зупиняється на обпиччі. Моє обличчя спокійне. М'язи чола розслаблені. Губи та зуби розімкнені. М'язи щік розслаблені. М'язи очей розслаблені. Моє обличчя, як маска. Разом із посмішкою я відчуваю, як зникає напруження з обличчя і з усього тіла".

Вправа 4. Розслаблення та напруження м'язів рук Станьте прямо, руки — вперед, пальці — стиснуті в кулак; одночасно напружуються м'язи кисті, передпліччя, плечей. При цьому потрібно пам'ятати про мисленнєву дію (ви хочете бути сильним, міцним, ваші м'язи дуже напружені). А тепер розслабтеся: руки вільно падають, здійснюючи маятникоподібні рухи.

3. Вправи на розвиток умінь психофізичної саморегуляції з метою зняття напруження Малюємо настрій. Щоб покращити свій настрій після важкої розмови, візьміть кольорові олівці і чистий аркуш паперу. Розслаблено, лівою рукою намалюйте абстрактний сюжет — лінії, фігури,

кольорові плями.

138

Повністю поглиньте в свої переживання, виберіть колір і проведіть лінії так, як хочете, у відповідності з настроєм. Перенесіть свій настрій на папір, ніби матеріалізуючи їх. Закінчивши малюнок, з другого боку аркуша напишіть 5-7 слів, які виражають ваш настрій. Знову подивіться на малюнок, ніби заново переживаючи свій стан, перечитайте слова, емоційно розірвіть листок і викиньте. Ваш емоційний стан має перейти в малюнок і буде знищеним.

Тренуємо емоції („Регуляція м'язового напруження"). Попросіть студента: насупитися, як осіння хмара, сердита людина, зла фея; посміхнутися, як кіт і сонці, хитра лисичка, радісна дитина, яка побачила дине; розізлитися, як дитина, у якої відібрали морозив; людина, яку вдарили; злякатися, як дитина, яка загубилаа у лісі; зобразити людину, яка втомилася, як батько після роботи, людину, що підняла важку річ, мураху, що притягла велику муху.

Тренуємо уяву. Учасники гри стають парами, обличчям один до одного. Спираючись долонями в долоні партнера, намагаються побороти його. Потім вправа виконується з уявним партнером, але з тим самим напруженням.

Гра-розминка „Австралійський дощ" (5 хв.). Гра забезпечує психологічне розвантаження учасників.

Хід вправи

Учасники стають у коло.

Інструкція. Чи знаєте ви, що таке австралійський дощ? Ні? Тоді давайте разом послухаємо, який він.

Зараз по колу ланцюжком ви будете передавати мої рухи. Як тільки вони повернуться до мене, я передам наступні. Стежте уважно!

• В Австралії піднявся вітер (ведучий тре долоні).

• Починає капати дощ (клацання пальцями).

• Дощ посилюється (почергове плескання долонями по грудях).

• Починається справжня злива (плескання по стегнах).

• А ось град, справжня буря (тупіт ногами).

139

• А що це? Буря стихає (плескання по стегнах).

• Дощ стихає (плескання долонями по грудях).

• Рідкі краплі падають на землю (клацання пальцями).

• Сонце! (Руки догори).

Кінозірка. Для подолання невпевненості, сором'язливості та підвищення самооцінки уявіть себе кінозіркою — сильною, впевненою у собі, якій завжди все вдається.

Увійдіть у цей образ і дійте так, як вона. Залишайтеся в цій ролі якомога довше.

Бібліотерапія. Прочитайте уривок з художнього твору, відчуйте атмосферу, яку створив письменник, станьте ніби співучасником подій, радіючи, думаючи, переживаючи разом із героями твору, забуваючи власні негаразди.

Конкурс читців. Виразно прочитайте вірш улюбленого поета. Передайте настрій автора, бачення ним ситуації і т.д.

Інсценування.

а) Групу ділимо на три підгрупи. Кожна з підгруп за 5 хв. готує інсценівку відомої казки („Ріпка", „Колобок" тощо). Проводимо конкурс і визначаємо переможця.

б) Кожна з підгруп готує інсценівку прислів'я або приказки („Без труда нема плода", „Що посієш, те й пожнеш" тощо).

Критерії оцінювання інсценування: масовість; уміння увійти в роль; володіння словом (виразність, чіткість, дикція, логічні наголоси тощо).