- •Основи педагогічної майстерності навчально-методичний посібник
- •1. Загальна характеристика навчальної дисциплін
- •Тема 1. Педагогічна майстерність як вищий прояв професіоналізму вчителя (12 год.)
- •Тема 2. Майстерність зовнішнього самовираження
- •Тема 3. Майстерність педагогічного спілкування
- •Тема 4. Дидактична майстерність педагога
- •Тема 1. Педагогічна майстерність як вищий прояв професіоналізму вчителя
- •1. Педагогічна майстерність як система
- •Педагогічні здібності забезпечують швидкість самовдосконалення;
- •Педагогічна техніка, що спирається на знання і здібності, дає змогу виявити внутрішній потенціал учителя, гармонізуючи структуру педагогічної діяльності.
- •2. Шляхи формування майстерності педагога
- •3. Педагогічна й акторська майстерність
- •4 Педагогічна техніка. Управління педагогом своїм внутрішнім станом
- •Тема 2. Майстерність зовнішнього самовираження вчителя
- •1. Культура зовнішнього вигляду вчителя
- •2. Зовнішня техніка вчителя. Мімічна і
- •2.2. Пантоміміка вчителя
- •2.3. Міміка вчителя
- •3. Техніка мовлення вчителя
- •3.1. Мовлення як важливий засіб професійної діяльності
- •Функції мовлення вчителя
- •Шляхи вдосконалення мовлення майбутнього
- •3.3.1 Дотримання правильності й чистоти мовлення
- •Самоконтроль і розвиток уміння виразного мовлення
- •Самоконтроль і розвиток комунікативних умінь, здібностей, соціальних установок у спілкуванні
- •Розвиток загальних психофізичних особливостей своєї особистості, які є передумовою оволодіння вміннями професійно- педагогічного мовлення
- •3.4. Розвиток техніки мовлення вчителем
- •4 Соціально-перцептивна техніка
- •1. Професіно-педагопчне спілкування: сутність, особливості, функції та структура
- •1.1. Суть, особливості і функції педагогічного спілкування
- •2. Стилі педагогічного спілкування
- •3. Педагогічний вплив як основа педагогічної взаємодії: його функції, принципи, елементи, прийоми і операції.
- •3.1. Функції педагогічного впливу
- •3.2. Елементи педагогічного впливу
- •3.3. Принципи, прийоми та операції педагогічного впливу
- •4. Майстерність забезпечення зворотного
- •5. Майстерність проведення вчителем педагогічної бесіди
- •8. Педагогічний такт учителя
- •7. Майстерність учителя в розв'язанні педагогічних конфліктів
- •1. Конфронтація або суперництво.
- •Уникнення конфлікту.
- •Компроміс.
- •Співробітництво.
- •Тема 4. Дидактична майстерність педагога
- •1. Урок як навчальний діалог учителя з учнями
- •2. Побудова діалогічної взаємодії на різних етапах уроку
- •2.1. Психологічне налаштування учнів на урок.
- •2.2. Діалогічна взаємодія у процесі викладу нового
- •2.3. Діалог у процесі бесіди.
- •2.4. Організацій взаємодії між учнями під час групової роботи на уроці.
- •2.6. Майстерність учителя в організації завершального етапу уроку
- •2. Обговорення теоретичних питань
- •А.С. Макаренко про педагогічну майстерність
- •4. Права та обов'язки педагогічних та науково- педагогічних працівників (ст. 55, 56 Закону України „Про освіту", 1996, с. 28-29):
- •5. Вимоги до знань, умінь, особистості вчителя на основі Кваліфікаційних характеристик педагогічних працівників.
- •Вправи на розвиток емоційної саморегуляції
- •Вправи на розвиток умінь психофізичної
- •4. Проведення фрагменту уроку з фаху «Перше
- •1. Вправи на розвиток умінь педагогічно доцільно передати своє ставлення з допомогою невербальних засобів спілкування, усвідомлення своєї невербальної поведінки.
- •2. Вправи на контроль і корецію правильної постави* ходи
- •3. Вправи на розвиток розуміння експресій психічного стану особистості
- •4. Вправи на розвиток мімічної і пантомімічної виразності
- •5. Вправи на розвиток фонаційного дихання
- •6. Вправи на розвиток голосу.
- •7. Поради студентам щодо підготовки усної розповіді
- •1. Вправи на розвиток уміння здійснювати педагогічний вплив
- •1. Самотестування якостей, важливих у педагогічному спілкуванні
- •Розвиток уміння вести розмову, спираючись на різніканали сприймання інформації школярами
- •Вправи на розвиток уміння слухати активно
- •Аналіз ситуацій і розв'язання задач з проблеми педагогічного такту
- •3. Рольова гра: конкурс розв'язання педагогічних ситуацій
- •4. Експрес-конференція за книгою і.О. Синиці "Про педагогічний такт учителя"
- •5. І.О.Синиця "Про педагогічний такт" (уривки)
- •6. В.О.Сухомлинський "Лист про педагогічну етику ' (скорочено)
- •1. Діагностування схильності до вибору стратегії
- •2, Вибір стратегії поведінки вчителем у процесі взаємодії з учнем
- •3. Вправи на визначення причин педагогічних конфліктів
- •4. Вправи на вироблення конструктивної поведінки
- •1. Діагностування рівня комунікативності
- •2. Аналіз зразків організації бесіди під час вивчення нового матеріалу
- •3. Виконання вправ на перебудову навчальної інформації з метою організації діалогу при вивченні нового матеріалу
3. Педагогічний вплив як основа педагогічної взаємодії: його функції, принципи, елементи, прийоми і операції.
3.1. Функції педагогічного впливу
Нагадаємо, як можуть взаємодіяти учасники педагогічного процесу. Вчитель може вважати учня об'єктом взаємодії: маніпулювати ним, підкорювати його собі, пригнічувати його волю. Такі взаємини між вчителем і учнями називають суб'єкт-об'єктними, бо вчитель завжди виступає суб'єктом педагогічного процесу. Навіть при зовнішній доброзичливості, педагог інколи підтримує суб'єкт-об'єктні стосунки з учнями. Це може бути викликане соціальною позицією вчителя, його потребою в самореалізації, відсутністю інтересу до учнів, формалізмом у стосунках, прагненням продемонструвати свою освіченість, володіння науковим стилем мовлення тощо. Вплив учителя на учнів у випадку подібних взаємин буде одностороннім (вчитель-учень). Учні змушені підлаштовуватися під настрій і вимоги вчителя, задовольняти його інтереси, відчувати свою непотрібність, другорядність. Такі стосунки не є продуктивними.
По-іншому відбувається педагогічна взаємодія в тому разі, коли вчитель вважає учня її суб'єктом. Тоді взаємини стають суб'єкт-суб'єктними. Має місце взаємний вплив суб'єктів спілкування, який поєднує в собі фізичний (аудіальний, візуальний, кінестетичний) і духовний вплив. У процесі взаємодії обидві сторони висловлюють судження і обмінюються інформацією, діляться своїми оцінками з приводу різних подій і явищ, висловлюють взаємні симпатії і антипатії. Такі відносини між дорослими людьми сприймаються як належне, а от в системі „вчитель-учень" зустрічаються не так часто. І тільки від учителя залежить, чи зуміє він свій вплив на учня організувати так, щоб він сприймався
72
ним як вчасна і ненав язлива підтримка, викликав довіру учня, сприяв його саморозвитку.
Яке ж призначення педагогічного впливу? В тому, щоб надавати учневі можливість самостійно і свідомо ставати суб'єктом власного життя, робити правильний вибір. Для цього педагог має ініціювати активність дитини, стимулювати її потребу в тих чи інших заняттях. Треба показувати учням різноманітні варіанти можливих дій, щоб вони могли вибирати або комбінувати відомі їм варіанти, створювати нові, власні. Активізація діяльності учнів повинна супроводжуватися наданням їм можливостей приймати рішення, робити індивідуальний вибір і нести за нього відповідальність: не хочеш їсти ножем і виделкою — брудни руки, не можеш зберігати таємницю — не дивуйся, що не маєш друзів.
Таким чином, основними функціями педагогічного впливу можна вважати [13, с. 33]:
ініціювання активності особистості учня;
оснащення його різноманітними способами діяльності;
стимулювання індивідуального вибору учня.
3.2. Елементи педагогічного впливу
Розглянемо такий приклад. Учитель просить учня: „Сергію, допоможи Наталці". Хлопчик не реагує ніяк. Інший варіант: „Сергію, якщо тобі не важко, допоможи, будь-ласка, Наталці... Простягни їй руку". На це хлопець відгукається і допомагає дівчинці.
При уважному погляді на друге звертання ми побачимо реалізацію в ньому усіх трьох вищеназваних функцій педагогічного впливу.
Те, що педагогічний вплив є складовою частиною педагогічної взаємодії, можна легко переконатися, проілюструвавши цим же прикладом основні функції педагогічної взаємодії. Звернення по імені до учня сприяє відкриттю його до спілкування, ввічливість звернення привносить елемент співучасті, а досить додати „Молодець!" — і можна реалізувати третю функцію „підвищення" учня у спілкуванні.
73
У момент педагогічного впливу як складової педагогічної взаємодії вчитель також використовує такі елементи (або технології), як оцінка, вимога, конфлікт, інформаційний вплив, педагогічна техніка [13, с. 36-38]..
Педагогічна оцінка в даному прикладі є зовні не помітною. Вона може виражатись тоном голосу, мімікою, поглядом. Якби вчитель похвалив учня за те, що він простягнув дівчинці руку допомоги, то оцінка була б видимою. У будь-якому разі педагогічна оцінка є стимулом до діяльності.
Педагогічна вимога залучає учня до діяльності, привчає його до виконання правил і норм поведінки. В даному прикладі педагогічна вимога є непрямою, виражається через прохання, і тим самим більше сприяє підвищенню рівня культури учня. Пряма вимога, яка мала місце у першому варіанті звертання, як ми бачимо, виявилася неефективною.
Конфлікт, як суперечність між суб'єктами спілкування, міг би виникнути при першому звертанні вчителя. Але вчитель не став наполягати, він просто запропонував учневі можливий варіант поведінки, поставив його перед самостійним вибором. Це сприяло подоланню конфлікту.
Інформаційний вплив забезпечується через збагачення учнів новими поняттями. Він має мовну і демонстраційну складові. В даному прикладі вчитель застосував мовний варіант інформаційного впливу. Демонстраційний мав би місце, якби вчитель сам продемонстрував учням ту норму поведінки (допомогу слабшим), яку б він хотів сформувати у своїх вихованців.
Педагогічна техніка забезпечує ефективність педагогічного впливу вчителя. Керування своїм емоційним станом, диханням, темпом мовлення, правильний вибір інтонації, міміки, жесту, візуального контакту посилює вплив учителя на учнів. Це, очевидно, також мало місце в даному прикладі.
Завершуючи розмову про призначення педагогічного впливу, треба підкреслити, що, основним тут є не стільки встановлення позитивних стосунків між вчителем і учнем,
74
хоч це і дуже важливо, скільки залучення учня до активної взаємодії з оточенням. Учитель, вихователь є провідником між ним і вихованцем, і рівень духовного сприймання світу дитиною значною мірою залежить від рівня духовності вихователя, рівня його культури, моральності, інтелігентності.