
- •Передмова.
- •Розділ і. Організація технічного забезпечення військ військовими ремонтними органами
- •Основні положення організації технічного забезпечення.
- •Загальні положення технічного забезпечення.
- •Задачі технічного забезпечення.
- •Організаційно – штатна структура військових ремонтних органів і їх оснащення.
- •Організація військових ремонтних органів.
- •Оснащення та виробничі можливості військових ремонтних органів.
- •Майстерня пм–2–70.
- •Загальна характеристика пм-2-70
- •Майстерня дарм–70.
- •Дії військових ремонтних органів на марші.
- •Основні положення з організації маршу.
- •Дії ремонтних органів при підготовці до маршу.
- •Дії ремонтних підрозділів у ході маршу.
- •Застосування військових ремонтних органів у оборонному бою.
- •Основні положення з організації оборонного бою і його технічного забезпечення.
- •Розташування на місцевості військових ремонтних органів.
- •Вибір місця збірного пункту пошкоджених машин (зппм) та вимоги до нього.
- •2.2.2. Розгортання ремонтних органів.
- •Вимоги до розгортання пм-2-70.
- •Розгортання і підготовка до роботи майстерні пм-2-70.
- •Побудова сітьового графіку методом граф. Побудова та аналіз графу розгортання пм-2-70.
- •Створення угрупувань сил та засобів технічного забезпечення.
- •Підготовка ремонтних органів до дій в обороні.
- •Технічне обслуговування озброєння і техніки.
- •Завершення відновлення озброєння та техніки і приведення їх у готовність до використання.
- •Передача озброєння і техніки, що не охоплені відновлювальними роботами в частині.
- •Підготовка сил та засобів ремонтних підрозділів.
- •2.5. Управління ремонтними підрозділами.
- •2.6. Дії військових ремонтних підрозділів в ході оборонного бою.
- •2.6.1. Технічна розвідка.
- •2.6.2. Евакуація озброєння і техніки.
- •2.6.3. Ремонт озброєння і техніки.
- •3. Застосування військових ремонтних органів у наступі.
- •3.1. Основні положення з організації наступу.
- •3.2. Підготовка військових ремонтних органів до дій в наступі.
- •3.3. Дії військових ремонтних органів у наступі.
- •3.3.1. Дії ремонтного органу частини в наступі.
- •3.3.2. Дії ремонтного органу з’єднання в наступі.
- •4. Бойові, плануючі та обліково-звітні документи
- •4.1. Бойові документи.
- •4.2. Плануючі документи
- •4.3. Обліково-звітні документи.
- •Розділ 3. Захист, охорона і оборона ремонтних підрозділів
- •Організація захисту ремонтних підрозділів.
- •Інженерне устаткування та маскування району розташування ремонтних підрозділів.
- •Інженерне устаткування.
- •Маскування.
- •Охорона та оборона ремонтних підрозділів.
- •Технічна розвідка.
- •Евакуація пошкоджених та заражених зразків
- •Спеціальна обробка особового складу, озброєння, техніки та рухомих ремонтних майстерень.
- •Організація ремонту озброєння і техніки при масовому виході їх із ладу.
- •В результаті ядерних ударів втрати складають:
- •Доза опромінення особового складу___________________________
- •Прийняті заходи:___________________________________________
- •Перелік використаної літератури.
Дії військових ремонтних органів на марші.
Основні положення з організації маршу.
Ремонтні підрозділи завжди повинні бути готовими до маршу (пересуванню своїм ходом) і перевезенням різними видами транспорту. У воєнний час марші будуть проводитися в складних умовах, які визначаються:
постійною загрозою застосуванням ворогом зброї масового ураження;
впливом його авіації;
можливістю висадки повітряних десантів та дії диверсійно-розвідувальних груп;
руйнуванням доріг та переправ.
Це потребує ретельної підготовки озброєння, техніки та особового складу до маршу або перевезенням, високої маршової дисципліни і особового складу.
Марш – організоване пересування підрозділів по дорогам та колонним шляхом з метою виходу в намічений район або вказаний рубіж. Він може здійснюватися в передбаченні вступу в бій або поза загрозою зіткнення з ворогом, як правило, вночі або в інших умовах обмеженого бачення.
Велику роль в успішному здійснені маршу підрозділами і частинами грає технічне забезпечення, що підтверджується досвідом Великої Вітчизняної війни. Так в ході Курської битви війська 5-ї гвардійської танкової армії в період з 6 по 9 липня здійснили передислокацію своїм ходом із району Острогожск до району Прохоровки на відстань 330-400км, що стало можливим завдяки старанній підготовці озброєння, техніки та особового складу до маршу. Разом з цим у роки війни були випадки, коли війська одержавши наказ на здійснення маршу, за низкою причин не мали достатнього часу для своєчасної та правильної організації технічного забезпечення, внаслідок чого техніка на марші виходила із ладу і частини виходили до призначеного району, маючи низьку боєздатність.
Виходячи з цього, командири підрозділів і частин та їх заступники з озброєння повинні звертати особливу увагу на всебічну підготовку озброєння, техніки і особового складу до маршу, на організацію і здійснення технічного забезпечення маршу своїми і додатковими силами та засобами та забезпечити прибуття свого підрозділу (частини) у призначений район у встановлений термін і у повній готовності ремонтного органу до виконання поставлених задач.
Ремонтні підрозділи здійснюють марш в складі колони частини або самостійно. Дистанція між машинами 25-50 м. Вона збільшується до 100-150 м при руху:
з підвищеною швидкістю;
по запиленим дорогам;
в умовах обмеженого бачення;
в ожеледицю;
по дорогам, що мають круті підйоми, спуски та повороти.
Середня швидкість руху колон ремонтних підрозділів без врахування часу на привали може складати 30-40 км/год. В горах, лісисто-болотяній місцевості та інших несприятливих умовах вона може зменшуватися до 20 км/год. У всяких випадках марш повинен виконуватися з максимально можливою швидкістю в даних умовах.
При складанні розрахунку маршу командир ремонтного підрозділу повинен враховувати також швидкість при витягуванні і зосередженні колони, яка приймається рівною 10-15 км/год.
Для своєчасного початку маршу та регулювання швидкості руху призначаються вихідний рубіж (пункт) та рубежі (пункти) регулювання. У ході маршу через кожні 3-4 години руху призначаються привали тривалістю до одної години. У другій половині добового переходу організовується привал тривалістю до 2 годин. Метою призначення привалів є:
відпочинок особового складу;
перевірка стану техніки;
усунення несправностей;
проведення дозаправки машин.
При необхідності перший привал може бути призначений через одну-дві години руху на 20–30 хвилин для усунення несправностей, які могли бути виявленні при підготовці техніки до маршу. При здійснені маршу на великі відстані (більше одного добового переходу), окрім привалів, призначається денний (нічний) відпочинок.
Підготовка ремонтного підрозділу до маршу включає виконання цілого комплексу питань, на рішення яких здійснюють вплив:
заходи з організації технічного забезпечення маршу, які виконуються особовим складом підрозділу;
час, що відведений на підготовку до маршу;
протяжність та стан маршруту;
місце підрозділу в похідній колоні частини (з’єднання);
характер задач, які необхідно буде виконувати після маршу;
шикування похідного порядку;
стан озброєння і техніки;
пора року і час доби.