8) Фінансова звітність;

Практичне використання кожного з цих складників зумовлено відповідними положеннями та інструкціями, розробленими й затвердженими державними органами.

Зупинімося на їхніх характеристиках.

Бухгалтерський баланс — це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Рахунки призначені для обліку наявності й руху активів, власного капіталу та зобов'язань.

Подвійний запис — принцип тотожного відображення господарських операцій на рахунках, що забезпечує рівність оборотів з дебету та кредиту.

Подвійний запис обумовлений економічною суттю відображення операцій. Кожна господарська операція зумовлює Однакові зміни в активах і власному капіталі з зобов'язаннями.

Документація передбачає відображення господарських операцій на певних носіях інформації (паперових бланках або технічних носіях). її зміст становлять відомості про здійснення тієї чи іншої господарської операції, які надають юридичної сили даним бухгалтерського обліку.

Під оцінкою розуміють відображення об'єктів бухгалтерського обліку в єдиному грошовому вимірі з метою узагальнення їх у цілому по підприємству.

Ресурси та господарські операції, що відображаються в бухгалтерському обліку й документах звітності, оцінюються в національній грошовій одиниці України шляхом під сумування витрат.

Операції на валютних рахунках підприємства, а також здійснені в іноземній валюті, в бухгалтерському обліку виражаються в національній грошовій одиниці України шляхом перерахування іноземної валюти за курсом Національного банку України, що діє на час проведення операції.

Калькуляція — підрахування витрат з метою обчислення собівартості продукції і послуг як загалом, так і за окремими видами. Собівартість є базовим чинником для визначення ціни виробленої продукції, виконаних робіт та наданих послуг.

Інвентаризацією називають спосіб перевірки з фактичної наявності товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів шляхом підрахунку, зважування, обмірювання й оцінки всіх залишків активів і їх зіставлення з даними бухгалтерського обліку.

На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансова звітність — це така бухгалтерська звітність, яка містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати на підставі даних статистичного й аналітичного обліку.

Датою виконання бухгалтерської звітності для підприємств і установ у межах одного міста вважається день її фактичного подання до контролюючого органу, а для іногородніх суб'єктів господарювання — дата поштового відправлення, зазначена на штемпелі підприємства зв'язку.

Фінансові звіти підписуються керівником і головним бухгалтером підприємства чи установи, а за відсутності на підприємстві (в установі) бухгалтерської служби — фахівцем, який веде облік.

Фінансову звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємства, що визнані такими законодавством України) становлять: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

Підприємства зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їхню вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів. Органам виконавчої влади та іншим користувачам фінансова звітність подається згідно із законодавством. Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, під методом бухгалтерського обліку треба розуміти систему способів та заходів, покликаних відображати об'єкти бухгалтерського обліку з метою контролю та керування ними.