Тема 7. Ревізія як форма виявлення порушень фінансово – господарської діяльності.

7.1. Суть фінансово-господарського контролю

Залежно від методів здійснення контроль поділяють на фактичний і документальний. Фактичний контроль — це перевірка фактичних матеріальних цінностей шляхом інвентаризації, лабораторних аналізів, експертиз (крім судових). Документальний контроль полягає в перевірці господарської діяльності на підставі первинних документів, облікових записів і звітності, дані яких можуть бути достовірними і недостовірними, повними і неповними. Залежно від цього використовуються технічні засоби перевірки документів.

Усі форми контролю взаємозалежні, взаємообумовлені та доповнюють одна одну.

Система контролю, що існує в нашій країні, недостатньо ефективна, занадто роздрібнена, потребує великої кількості людей і засобів, а головне — зосереджена на відомчих інтересах і значною мірою залежить від тих організацій і посадових осіб, які покликані цей контроль здійснювати.

7. 2. Документальна ревізія та різновиди

Документальна ревізія є одним із найефективніших інструментів документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємств, установ, організацій, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірності обліку і звітності. З її допомогою здійснюється також виявлення нестач, розтрат, привласнень і розкрадань коштів та матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань (Закон України «Про державну контрольну ревізійну службу України»).

Мета ревізії полягає в перевірці первинних документів, облікових реєстрів, бухгалтерської і статистичної звітності, матеріалів інвентаризації коштів і товарно-матеріальних цінностей, розкритті й попередженні розкрадань, порушень державної і фінансової дисципліни, а також виявленні та мобілізації внутрішньогосподарських резервів.

Ревізія — це перевірка на вимогу ревізійних, слідчих або судових органів законності, доцільності фінансово-господарської діяльності об'єкта щодо вирішуваних завдань. Втім, не варто відокремлювати ревізію від інших видів контролю, тим більше, що під час її проведення використовуються також методи фактичного контролю, економічного аналізу тощо.

Ревізія є особливим засобом адміністративно-господарського контролю, застосовуваного відповідно до адміністративно-правових норм.

Різновиди ревізій. Залежно від підстав призначення, ревізії поділять на планові й позапланові. Плановими називають такі, що проводяться згідно з попередньо складеними планами ревізійної роботи, але не частіше, ніж один раз на рік. Планові ревізії є прерогативою Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Об'єкти для таких ревізій включаються в плани контрольно-ревізійної роботи з урахуванням установленої періодичності ревізій бюджетних установ, за розпорядженням правоохоронних органів, дорученням органів державної влади і за власною ініціативою в межах чинного законодавства. Підставою для призначення планової документальної ревізії є законодавчо закріплений та обумовлений у термінах обов'язок контрольних органів на перевірку. Позапланові ревізії призначаються керівником організації вищого рівня за власною ініціативою в разі одержання повідомлення про погіршення становища підприємства або за дорученням органів державної влади, правоохоронних органів.

За повнотою обсягу ревізії бувають:

— повні, що охоплюють усю фінансово-господарську діяльність об'єкта у визначений проміжок часу;

— часткові (перевірка визначених напрямів діяльності підприємства, окремих операцій, правильності використання і зберігання матеріальних ресурсів).

Залежно від органу, що проводить ревізію, вона може бути відомчою (здійснюваною на підзвітних підрозділах ревізійним апаратом організації вищого рівня) та позавідомчою (здійснюваною уповноваженим державним органом).

За методом проведення розрізняють ревізії суцільні й вибіркові.

Під час суцільної ревізії перевіряють всі документи, пов'язані з певною операцією. Ця перевірка дає змогу усунути можливість пропущення незаконних документів та повне уявлення про діяльність підприємства. Під час вибіркової ревізії аналізуються не всі документи бухгалтерської звітності, а тільки деякі з них. Ефективність цього методу залежить від способу вибору — хронологічного або систематичного.

Залежно від повторюваності ревізії поділяють на первинні, додаткові та повторні.

У разі первинної ревізії документи перевіряються вперше.

Повторна здійснюється у разі потреби перевірки висновку первинної ревізії. Додаткова призначається з метою доповнити висновки первинної або повторної ревізій, також у разі потреби виявити нові обставини, що не були встановлені раніше.

За складом ревізійної групи розрізняють бухгалтерські та комплексні ревізії. До перших належать такі, які здійснюються фахівцями-бухгалтерами, до других — ті, що проводяться групою ревізорів. Для участі в ревізіях, здійснюваних працівниками КРУ, можуть залучатися на договірних засадах фахівці з профільних міністерств, органів державної влади, бухгалтерських та інших підрозділів різних організацій.

Потреба у комплексній ревізії виникає тоді, коли накопичується значний обсяг інформації, що його один ревізор фізично неспроможний досконально перевірити.