- •Тема 1. Використання положень бухгалтерського обліку та судової бухгалтерії в юридичній практиці.
- •Тема 2. Бухгалтерський аналіз та основи його використання в юридичній практиці.
- •Модуль 2
- •Модуль 3
- •Тема 1. Використання положень бухгалтерського обліку та судової бухгалтерії в юридичній практиці.
- •1.1. Історія розвитку бухгалтерського обліку
- •1. 2. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
- •1.3. Використання судової бухгалтерії в юридичній практиці
- •1. 4. Поняття судової бухгалтерії, її завдання, предмет і методи пізнання
- •Тема 2. Бухгалтерський аналіз та основи його використання в юридичній практиці.
- •2. 1. Значення та види обліку
- •2. 2. Мета й основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності
- •2. 3. Предмет і метод, завдання і система бухгалтерського обліку
- •8) Фінансова звітність;
- •2. 4. Бухгалтерський баланс і основи його побудови
- •2. 5. Бухгалтерські рахунки та їх структура. Класифікація рахунків
- •2. 6. Первинні та облікові реєстри. Форми бухгалтерського обліку
- •2. 7. Документація та її роль у розслідуванні злочинів
- •2. 8. Інвентаризація та її роль у розслідуванні злочинів
- •2. 9. Фінансова звітність
- •Контрольні питання
- •Модуль 2
- •3. 2. Аналіз обліку матеріалів
- •3. 3. Облік праці та заробітної плати
- •3. 4. Аналіз обліку виробництва
- •3. 5. Аналіз обліку готової продукції та її реалізації
- •3. 6. Аналіз обліку руху грошових коштів та розрахунків
- •Тема 4. Економічний аналіз і основи його застосування
- •4. 1. Поняття та зміст економічного аналізу
- •4. 2. Прийоми звичайної практики економічного аналізу
- •4. 3. Засоби та прийоми, що використовуються тільки з метою виявлення злочину
- •4. 4. Методика, розроблена спеціально щодо окремих способів учинення злочинів
- •Тема 5. Документальний аналіз та основи його застосування.
- •5. 1. Поняття документального аналізу
- •5. 2. Методи документального аналізу
- •5. 3. Методи формально-правової перевірки документів
- •5. 4. Методи перевірки реальності відображених у документах обставин
- •5. 5. Методи перевірки стану і результатів виробничої та фінансової діяльності
- •Модуль 3
- •Тема 7. Ревізія як форма виявлення порушень фінансово – господарської діяльності.
- •7.1. Суть фінансово-господарського контролю
- •7. 2. Документальна ревізія та різновиди
- •7. 3. Завдання документальної ревізії
- •7. 4. Порядок призначення і проведення ревізії
- •7. 5. Права та обов'язки ревізорів. Засоби і методи проведення ревізії
- •7. 6. Особливості ревізії, здійснюваної за вимогою слідчих органів
- •Тема 8.Теоретичні та організаційні основи призначення і проведення судово– бухгалтерської експертизи.
- •8. 1. Поняття судово-бухгалтерської експертизи та порядок її проведення
- •8. 2. Підстави призначення і проведення судово-бухгалтерської експертизи
- •8. 3. Права та обов'язки експерта і умови дослідження матеріалів
- •8. 4. Оцінка результатів експертизи
- •8. 5. Відмінності між бухгалтерською експертизою, ревізією, здійснюваною у зв'язку з кримінальною справою, і участю фахівця-бухгалтера на попередньому слідстві та в суді
- •Список рекомендованої літератури
Тема 4. Економічний аналіз і основи його застосування
4. 1. Поняття та зміст економічного аналізу
У судовій бухгалтерії широко застосовується метод економічного аналізу, що є ефективним засобом виявлення економічних невідповідностей, відображених у системі економічної інформації. Економічний аналіз використовують для оцінки найрізноманітніших явищ господарської діяльності, зафіксованих у таких показниках, як продуктивність праці, собівартість і якість продукції, матеріальні й фінансові ресурси підприємства тощо. Економічний аналіз дає можливість розкрити причини господарського характеру відхилень від нормальної виробничої діяльності і дати їм об'єктивну оцінку. Цей метод ґрунтується на взаємозв'язку і взаємозумовленості різноманітних економічних показників, що мають досить чіткі, добре вивчені характеристики і об'єктивно обумовлені взаємодією реальних процесів, які становлять господарську діяльність підприємства. Наприклад, обсяг виробництва продукції залежить від обсягу матеріально-технічних і трудових ресурсів певного підприємства та ефективності їх використання, а ті у свою чергу впливають на собівартість продукції, величину прибутку та інші показники.
У разі допущення економічних злочинів взаємозв'язок і обумовленість показників порушуються, внаслідок чого економічні невідповідності набувають виразних характеристик і стають підґрунтям для конкретних висновків. Наприклад, коли робітники ковбасного цеху списують на виробництво завищену порівняно з тією, що фактично надійшла, кількістю м'яса, а надлишки привласнюють, що призводить до збільшення витрат сировини за умови збереження (або зменшення кількості виготовленої продукції). Відтак має місце порушення зв'язку між показниками «обсяг витрат сировини» і «обсяг виробництва продукції».
Отже, економічний аналіз дає змогу вчасно виявляти і припиняти розкрадання усіх форм власності, посадові та господарські злочини.
Економічний аналіз — це системне дослідження економічних показників, що характеризують різноманітні сторони господарювання з метою виявлення економічних невідповідностей, які відбивають деструктивні відхилення в діяльності підприємства.
У широкому розумінні економічний аналіз — це процес вивчення системи показників, що характеризують господарську діяльність підприємств, організацій, установ для внутрішніх і зовнішніх користувачів з метою прийняття ними рішень.
Показники господарської діяльності поділяють на кількісні (або об'ємні) та якісні. До перших належать обсяг сировинних, фінансових, трудових ресурсів, обсяг виготовленої й реалізованої продукції. Другу групу утворюють продуктивність праці, собівартість і якість продукції.
Відображені в показниках результати господарської діяльності вивчаються в їхньому взаємозв'язку і взаємозумовленості. Не можна, наприклад, робити висновок про збільшення обсягу продукції, що випускається, у зв'язку із змінами її якості. Формуються такі показники у звітності підприємства, яка спрямовується у вищі органи, банки, органи статистики тощо; у звітності структурних підрозділів, цехів, що подається керівництву підприємства, а також у самих даних бухгалтерського обліку. Саме на основі підсумкових даних бухгалтерського обліку і заповнюється основна маса звітних показників, навіть більше: за даними бухгалтерського обліку шляхом їхнього спеціального групування й узагальнення може бути знайдено багато інших економічних показників, не передбачених чинними формами звітності, оскільки остання складається за заздалегідь розробленими схемами, що не охоплюють всієї множинності показників.
Економічний аналіз розмежовують на кілька видів. Залежно від того, хто його здійснює (власники, кредитні організації, правоохоронні органи тощо), його поділяють на відомчий і позавідомчий. За змістом і повнотою досліджуваних питань — на локальний і повний, а за методами вивчення об'єкта — на системний, суцільний, вибірковий, кореляційний тощо. Найбільшого поширення набув поділ економічного аналізу на три види залежно від періоду проведення: попередній, поточний і наступний. Попередній аналіз передує упорядкуванню економічних і фінансових планів розвитку, поточний здійснюється в процесі виконання цих планів, а наступний призначений для вивчення результатів і оцінки господарської діяльності підприємств, установ і організацій за певний період часу. Завданням попереднього аналізу є визначення оптимальних розмірів найважливіших виробничих показників (обсяг випуску та реалізації продукції, собівартість). Поточний економічний аналіз проводиться з метою повсякденного контролю за ходом виконання планових завдань. Його здійснюють працівники: фінансових, економічних, бухгалтерського відділів, економісти цехів і структурних підрозділів, майстри, начальники дільниць та інші посадові особи.
Можливість глибокого і всебічного вивчення економіки підприємства, об'єктивної оцінки роботи його структурних підрозділів дає наступний аналіз.
Вихідна інформація. Зазвичай використовувана для аналізу господарської діяльності, може поділятися на три групи: 1) дані контрольних та інших органів: матеріали ревізій і документальних перевірок, висновки кредитних, фінансових і аудиторських структур, висновки і пропозиції вищих органів, 2) дані самого підприємства: планові документи, що містять розрахунки та обґрунтування ефективності намічених заходів, первинна облікова документація, зведена інформація, звітність (річна й поточна); 3) додаткові дані матеріалів виробничих нарад, засідань профспілкового органу, зборів трудового колективу, матеріали засобів масової інформації й ін.
Для аналізу використовуються й інші дані, що розширюють і поглиблюють характеристику окремих сторін діяльності підприємства.
Під час здійснення аналізу економічних показників можуть бути виявлені ознаки порушення планової, бюджетної, фінансової і кошторисної дисциплін, факти нераціонального і нецільового використання державних коштів та інші обставини у вигляді невідповідностей різноманітних економічних показників.
У найзагальнішому вигляді ці невідповідності можуть виступати як: порушення економічних зв'язків у системі показників (обсяги витрати сировини і випущеної продукції); порушення економічних зв'язків показників підприємства! зовнішнього середовища; вияв алогічних зв'язків у економічних показниках підприємства.
Для виявлення подібних невідповідностей можуть застосовуватися як загальні методи, поширені в звичайній практиці економічного аналізу, так і методи аналізу, що застосовуються під час розслідування економічних злочинів.