Контрольні питання

1. Історія розвитку бухгалтерського обліку.

2. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

3. Використання судової бухгалтерії в юридичній практиці.

4. Значення та види обліку.

5. Мета й основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

6. Предмет і метод, завдання і система бухгалтерського обліку.

7. Бухгалтерський баланс і основи його побудови.

Модуль 2

Тема 3. Аналіз основних господарських операцій.

3. 1. Аналіз обліку основних засобів

Загальний порядок бухгалтерського обліку основних засобів визначається Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».

До основних засобів належать матеріальні активи, що утримуються підприємством з метою їхнього використання в процесі виробництва чи постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціокультурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він перевищує рік).

Однакові за технічними характеристиками, призначенням і способом використання об'єкти основних засобів може бути об'єднано в групи, наприклад: 1) земельні ділянки: 2) капітальні витрати на поліпшення земель; 3) будівлі й споруди; 4) машини та обладнання; 5) транспортні засоби; 6) інструменти, пристрої та інвентар; 7) робочі і продуктивні тварини: 8) багаторічні насадження; 9) інші основні засоби.

Об'єкт основних засобів визнається за актив, якщо існує ймовірність того, що підприємство одержуватиме в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з використанням цього об'єкта, і його вартість може бути достовірно визначено. Наявність достатньої впевненості в тому, що основні засоби втілюють у собі майбутні економічні вигоди для підприємства, потребує підтвердження, що підприємство отримає винагороду у зв'язку з їхнім використанням і погоджується на пов'язаний із цим ризик.

Окремі об'єкти основних засобів можуть бути куплені з метою безпеки чи для охорони навколишнього середовища. У цьому разі вони, безпосередньо не втілюючи в собі майбутніх економічних вигод, служать для їх отримання від інших активів. Наприклад, підприємство — виробник хімічної продукції з метою додержання вимог охорони навколишнього середовища у процесі виробництва та зберігання небезпечних хімікатів зобов'язане запроваджувати необхідні вдосконалення, які будуть визнаватися за активи (основні засоби), доти, доки вони підлягають відшкодуванню, адже без них підприємство не зможе виробляти продукцію.

Об'єкт основних засобів не вважається активом, якщо він перебуває в оперативному чи довірчому управлінні.

Основні засоби відображуються в бухгалтерському обліку за первісною вартістю. Первісна вартість об'єкта основних засобів обраховується за його собівартістю, яку становлять:

— ціна придбання за відрахуванням будь-яких наданих торговельних скидок;

— мито;

— інші податки, які не відшкодовуються підприємству;

— інші витрати, безпосередньо пов'язані з їх придбанням (створенням) і приведенням до робочого стану.

Детальніше методологічні основи обліку основних засобів (оцінку, амортизацію тощо) викладено в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».

Облікована на бухгалтерських рахунках первісна вартість основних засобів, як правило, не змінюється, за такими винятками: переобладнання об'єкта (розширення, добудова, модернізація, реконструкція), здійснене в порядку капітального вкладення; переоцінка основних фондів за рішенням Уряду України. Внаслідок переоцінення визначається нова вартість — відновлена, яка потім виконує роль первісної. Але вартість основних засобів постійно зменшується під дією фізичної та моральної зношуваності. Реальна вартість основних засобів на поточну чи іншу дату характеризується їхньою залишковою вартістю, обчислення якої є необхідним в разі вибуття конкретного об'єкта з підприємства або його переміщення. Залишкова вартість визначається розрахунковим шляхом, виходячи із первісної (відновленої) вартості та суми зношеності.

Для правильної організації обліку основні засоби групуються за такими ознаками: призначення, використання, належність.

За призначенням основні засоби поділяють на виробничі й невиробничі. Виробничі функціонують у сфері матеріального виробництва. Невиробничі призначені для соціальних і культурно-побутових потреб. За використанням основні засоби поділяють на засоби в експлуатації та засоби в запасі. Таку класифікацію основних засобів зумовлено необхідністю контролю за їхнім станом і обчисленням амортизації.

За належністю розрізняють власні (належать певному підприємству) та орендовані (перебувають у тимчасовому користуванні) основні засоби. Перші обліковуються на рахунку 10 «Основні засоби», другі — на позабалансовому рахунку 01 «Орендовані необоротні активи». Такою організацією обліку усувається можливість неправильного одержання залишків основних засобів у зведених балансах промисловості й народного господарства загалом. Якщо одні й ті самі основні засоби обліковуються воднораз у орендатора та орендодавця на рахунку «Основні засоби», це фіктивно збільшує суму основних засобів.

Крім того, основні засоби класифікують за місцем зберігання і їхнім використанням матеріально відповідальними особами, за якими вони закріплені. У цьому зв'язку великої ваги набуває визначення одиниці обліку основних засобів.

Під одиницею обліку основних засобів розуміють об'єкт — завершений пристрій з усіма приладами та оснащенням, або окремий конструктивно відособлений предмет, призначений для виконання самостійних функцій, або комплекс конструктивно об'єднаних предметів, що становлять єдине ціле під час виконання певної роботи. Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний термін корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку окремим об'єктом основних засобів.

Первинні документи з обліку руху основних засобів. Для зарахування на склад основних засобів окремих об'єктів, обліку введення їх в експлуатацію складається акт приймання-передавання за формою 03-1 (Ф. № 03-1). Його заповнює приймальна комісія, призначувана керівником підприємства, по одному примірнику на кожний об'єкт. Якщо одночасно приймається кілька однотипних об'єктів однакової вартості й упродовж календарного місяця, оформлення приймання таких об'єктів може здійснюватись одним загальним актом приймання-передавання основних засобів. Акт є єдиним первинним бухгалтерським документом, в якому вказується склад комісії, вид об'єкта, його назва, рік побудови або випуску підприємством; додається коротка технічна документація щодо певного об'єкта.

Цей акт разом з технічною документацією передається в бухгалтерію підприємства, яка на підставі цих документів виписує інвентарні картки. Картки реєструються в опису (Ф. № 03-10), де вказуються назва об'єкта і його інвентарний номер. Для обліку основних засобів за місцем їхньої експлуатації складається інвентарний список (Ф. № 03-13). На підприємствах з невеликою кількістю інвентарних об'єктів облік основних засобів може бути організований в інвентарній книзі або відомості (Ф. № 03-11).

Аналітичний пооб'єктний облік основних засобів ведеться бухгалтерією на інвентарних картках. Встановлено кілька типів форм карток: 03-6 — для будівель і споруд; 03-7 — для машин, обладнання, виробничого і господарського інвентаря; 03-9 — групова інвентарна картка зазначенням у ній інвентарних номерів, наданих кожному об'єкту. Обов'язковими реквізитами карток є: назва, інвентарний номер об'єкта, підприємство-виробник, номер акта, дата приймання, первісна вартість, джерело придбання, коротка характеристика.

З основними засобами можливі такі зміни: переміщення в інші цехи, підрозділи; безоплатна передача (благодійна діяльність, рішення Уряду тощо); вибуття внаслідок ліквідації (злам, пошкодження, що не підлягає відновленню, тощо); реалізація іншим суб'єктам підприємницької діяльності.

Переміщення об'єкта з одного підрозділу в інші оформлюється накладною на внутрішні переміщення (Ф. 03-2). Безоплатна передача основних засобів оформлюється актом приймання-передавання основних засобів (Ф. 03-1), вибуття — актом ліквідації основних засобів (Ф. 03-4), реалізація надлишків основних засобів — видатковою накладною і рахунком-фактурою. Акт приймання-здавання відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів (Ф. 03-3) застосовується для оформлення приймання-передавання основних засобів під час капітального ремонту чи реконструкції.

Первинні документи з обліку амортизації основних засобів. Амортизація обчислюється згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».

Фактичний розмір амортизаційних відрахувань обчислюється для віднесення нарахованої амортизації на витрати. В рахунку діючі основні засоби за даними інвентарних карток на 1 січня звітного року групуються в точній відповідності до типової класифікації. В рахунку вказуються: група основних засобів, норма амортизації, місячна норма амортизації, код рахунків, на яких обліковується амортизація.

Величину щомісячних амортизаційних відрахувань визначають шляхом ділення річної суми амортизації на 12:

Ар = Во × На : 100

Ам= Ар : 12,

де

Ар, Ам — відповідно річна й місячна суми амортизаційних відрахувань з певного виду основних засобів, грн.; Во — вартість певного виду основних засобів на 1 січня поточного року, грн.; На — річна норма амортизації з основних засобів певного виду.

Протягом року вказану величину корегують залежно від надходження і вибуття окремих об'єктів основних фондів: амортизаційні відрахування збільшуються на відповідну величину, починаючи з початку місяця, наступного за введенням (надходженням) об'єкта в експлуатацію, або зменшуються, починаючи з місяця, наступного за ліквідацією, внаслідок продажу чи передачі об'єкта основних засобів.

Амортизаційні відрахування за машинами, обладнанням, транспортними засобами здійснюються до повного погашення первісної вартості, після чого нарахування припиняється. Амортизація нараховується на всі засоби, наявні в експлуатації, ремонті, запасі.

Синтетичний облік основних засобів. Синтетичний облік основних засобів обчислюється для обліку наявності й руху основних засобів; з цією метою передбачено рахунок 10 «Основні засоби». Приймання на рахунок основних засобів на державних торговельних підприємствах відображується бухгалтерським записом: Д-т рах. 10 «Основні засоби» і К-т рах. 40 «Статутний капітал».

Якщо основні засоби перебували в експлуатації, то сума їхньої зношеності проводиться в рахунках: Д-т рах. 40 «Статутний капітал» і К-т рах. 13 «Знос необоротних активів».

В акціонерних, спільних підприємствах, товариствах з обмеженою відповідальністю в статті «Статутний капітал» можна обліковувати основні засоби, що надійшли, лише в тому разі, якщо їхня вартість є внеском одного із власників — засновників підприємства в його статутний капітал.

Об'єкти основних засобів, що перебували в експлуатації, відображають на рахунку 10 за вартістю їхнього придбання, не збільшуючи ціну на суму раніше нарахованої зношеності. Одночасно в обліку вказується, за рахунок яких джерел придбані основні засоби.

Документування вибуття основних засобів і їхнього списання з балансу узгоджується з Типовою інструкцією та Інструкцією Міністерства фінансів України «Про бухгалтерський облік доходів підприємств і організацій» від 20 березня 1992 р. № 18-430.

Результат від вибуття основних засобів переноситься з рахунку 40 на фінансовий результат діяльності підприємства — на рахунок 742 «Доход від реалізації необоротних активів». Сума витрат від вибуття майна визначається як величина недоамортизованої частини первісної вартості об'єкта (якщо вона списується раніше від закінчення терміну служби) плюс витрати за вибуттям і мінус надходження від вибуття за ціною можливого використання на інші ціни.

Облік амортизації та зношення основних засобів. Всі підприємства щомісячно обліковують амортизацію на власні засоби та орендоване майно відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».