Р О З Д І Л 1

Основні концепції міжнародної торгівлі та торговельної політики вступ до комерційної дипломатії та торговельної політики

У цьому розділі розглянемо термінологію та основні поняття комерційної дипломатії, торговельної політики, міжнародної системи торгівлі в рамках Генеральної угоди з тарифів і торгівлі та Світової організації торгівлі. Його завдання – дати загальну уяву про питання і проблеми, що детальніше обговорюватимуться у наступних розділах.

1.1. Міжнародна торгівля, торговельна політика та комерційна дипломатія.

1.2. Державна політика та міжнародна система торгівлі.

1.3. Походження сучасної торговельної політики.

1.4. Створення Світової організації торгівлі.

1.5. Еволюція торговельних відносин у країнах з перехідною економікою.

1.1. Міжнародна торгівля, торговельна політика та комерційна дипломатія

Поняття міжнародної торгівлі. Міжнародна (зовнішня) торгівля – це продаж та поширення товарів і послуг за кордон. Світова практика виробила різні способи переміщення товарів і послуг через кордони країн, серед них: бартер, подарунки, іноземна допомога. Для того, щоб дію кваліфікувати як торгівлю, потрібна присутність комерційного елемента.

Протягом усієї історії людства торгівля відігравала ключову роль у зближенні народів різних регіонів і культур. Такі контакти між народами мотивуються основним людським прагненням: купити те, чого не вистачає, продавши те, що є у надлишку. Зв’язок між торгівлею та відкриттями, дослідженнями нових земель вражаючий. Багато сучасних держав (країни Північної та Південної Америки) виникли в результаті торговельнозорієнтованих відкриттів.

У стародавні часи вікінги перетнули Атлантику в пошуках риби, інших продуктів і сировини. Наприкінці ХІІІ ст. Марко Поло вирушив з Італії до Китаю та Далекого Сходу, виявив там дивовижні товари, нові для Європи технології.

У 1492 р. іспанський уряд відправив Христофора Колумба знайти дорогу до Далекого Сходу, який славився торгівлею спеціями та шовком. Колумб завершив свою подорож на Заході, де невдовзі європейські країни добували золото, мінерали та сировину в обмін на готові товари.

Зауважимо, що еволюція торгівлі тісно переплетена з розвитком технології. Технологічний поступ частково відбувався як результат людської цікавості, бажання здобути нові знання, спілкуватися поза межами своєї громади, місцевих кордонів. Крім того, традиційно торгівля давала змогу країнам одержувати те, чого вони не могли знайти на своїх землях. Спочатку торгівлю вели на дуже географічно обмеженій території, але з розвитком ефективніших транспортних засобів її межі значно розширилися. Сьогодні багато країн вважають експорт життєво важливою складовою регіонального та національного прибутку, а імпорт – необхідним чинником розширення асортименту товарів та економічного розвитку.

Внесок торгівлі у глобальну економіку невпинно зростає. Якщо у 1950 р. експортувалося лише 7 % світової продукції, то в 1999 р. цей показник зріс до 23 %. Зростання, яке відбувається останнім часом, пояснюється технологічним прогресом, який сприяє зближенню людей шляхом введення новітніх засоб зв’язку, інформаційного менеджменту, вдосконалення засобів пересування (детальніше див. розділ 2).

Поняття торговельної політики. Торгівля – здебільшого приватний сектор, ринково зорієнтована діяльність, яка керується внутрішніми та міжнародними правилами і нормами. Торговельна політика складається з переговорів, імплементації, перегляду, захисту та поновлення торговельних законів, інститутів, практик і стосується міжнародного обміну та обігу товарами, послугами, капіталом, технологіями, людьми. Торговельна політика також забезпечує основу для сприяння торгівлі та виконання торговельних відносин. Ведення торговельної політики –поєднання аналізу, консультацій, переговорів, імплементації та дипломатії.

Поняття комерційної дипломатії. Комерційна дипломатія – це офіційна діяльність глав держав, урядів, торговельних і переговорних місій, спеціальних органів з питань зовнішніх відносин, міжнародної економіки та торгівлі щодо виконання цілей і завдань торговельної політики, захисту внутрішнього ринку від кризових явищ у світовій економіці, надто жорсткої іноземної конкуренції, різкого зростання імпорту та інших несприятливих умов для розвитку національної економіки, а також захисту прав та економічних інтересів держави, вітчизняних підприємств та інших суб’єктів господарювання за кордоном. Комерційна дипломатія пов’язана зі здійсненням торговельної політики держави і визначенням потрібних для цього форм своєї діяльності (зустрічі вищих посадових осіб чи офіційних представників держав, участь у конференціях і нарадах, укладання міжнародних договорів, постійні торговельні представництва держави за кордоном тощо). Існує таке давнє твердження: якщо дипломати не зайняті війною, то вони займаються торгівлею.

Питання доступу до ринку, захисту та дискримінації. Торговельна політика та комерційна дипломатія охоплює багато понять та видів діяльності, головними серед яких є питання доступу до ринку, протекціонізму та дискримінації у міжнародних торговельних відносинах.

Дискримінація – основа вибору, тобто перевага, яку надають з будь-яких причин одному (товару) над іншим. Ведення комерційної дипломатії та торговельної політики часто полягає у прийнятті рішень щодо дискримінації (дискримінації як між товарами і послугами на внутрішньому ринку, так і між іноземними виробниками товарів та постачальниками послуг), що дуже політизує її. Доступ до ринку передбачає доступ до національного ринку для іноземних експортерів, інвесторів, у результаті чого створюються умови для відкритої конкуренції імпортної продукції з вітчизняними відповідниками. Поняття “захист” в комерційній дипломатії використовують в головному як захист від імпорту і стосується обмеження імпорту тарифами і/або нетарифними бар’єрами або як захист національних виробників від конкуренції з імпортованими товарами чи послугами.

Практика комерційної дипломатії та торговельної політики передбачає ознайомлення та розуміння понять і теорій економіки, міжнародних відносин, політології, права, історії та інших академічних дисциплін.

Економічна теорія і політична діяльність. Економічна теорія створює критичну інтелектуальну основу торговельної політики. Економічна теорема відносної переваги (Д. Рікардо) дає теоретичне пояснення торгівлі. Незважаючи на те, що економісти ще не дійшли спільної думки щодо того, як найкраще досягти лібералізації ринків, користь від міжнародної торгівлі, яка ґрунтується на міжнародній спеціалізації та поділі праці, є однією з найпоширеніших думок, положень, концептів, принципів, понять, ідей, яких дотримуються в економіці. Проте економічна теорія ускладнюється політикою. Країни повинні пережити короткострокові економічні негаразди для того, щоб одержати довгострокові вигоди від переходу до лібералізованих ринків. Політики натрапили на проблему необхідності створення рівноваги між витратами та прибутками. Таким чином, ліберальна торговельна політика може мати значний вплив на загальний економічний добробут (у глобальному та національному масштабі), але нерівний, несправедливий розподіл не завжди дає змогу сприймати її позитивно (див. розділ 2).

Торговельні інтереси. Торговельна політика існує для того, щоб задовольняти торговельні інтереси держави. Хоча уряди є прямими учасниками торговельних переговорів, проте насправді результатами цих переговорів користуються приватні фірми та підприємства. Інакше кажучи, деякі фірми намагаються одержати вигоду двома протилежними шляхами. Вони намагаються просувати свою продукцію на світовий ринок і водночас змушують уряди збільшувати, піднімати тарифні бар’єри, які б захистили цих виробників від недобросовісної конкуренції імпорту на внутрішньому ринку.

Соціальні інтереси. Чиновники у сфері торгівлі стикаються з постійно зростаючою потребою відповідати широким соціальним інтересам. Отже, торговельна політика – це дещо більше, ніж просте питання ефективності. Це також питання неупередженості, справедливості та знаходження рівноваги між конкуруючими соціальними інтересами. Актуальні соціальні фактори сьогодні стосуються таких проблем: справедливого розподілу прибутків, збереження сільського укладу життя, захисту навколишнього середовища, гендерної рівності, використання праці дітей, розвитку, демократизації.

Правові норми та ідеї. Правові норми та ідеї, які стосуються застосування правил і дипломатичної практики, життєво важливі для проведення торговельної політики. Торговельна політика потребує певного розуміння природи та ролі міжнародного права, наслідків впливу звичаєвого права, договорів і різних видів міжнародних домовленостей, природи домовленостей і угод, а також принципів взаємності, прозорості, недискримінації, відшкодування завданої шкоди та ін. (див. розділ 3). Нарешті, торговельна політика займається прагматичним пошуком вирішень різних проблем, намагаючись сприяти стабільності та передбачуваності. Вирішення цих питань здійснюється через систему внутрішньодержавного регулювання та укладання міждержавних угод і домовленостей.

Підходи до вирішення проблем зображено на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Внутрішній і міжнародний підходи до розв’язання національних проблем.