47. Доходи мб, що не врах при визнач обсягу міжбюд трансфертів.

1)місцеві податки і збори, що зараховуються до бюдж. місц. самоврядування;

2)100 % плати за землю – для бюджетів т Києва та Севастополя, 75 % плати за землю - для бюджетів міст республіканського АРК та міст облас значення, 60 % плати за землю для бюджетів сіл, селищ, міст район значення та їх об'єднань;

3)податок і власників трансп засобів і ін самохідних машин і механізмів у чистині, що зараховується до відповідною бюджету;

4)надходжених сум % за корист. тимчасово цільними бюдж коштами

5)надходж дивідендів, нарах на акції госп тов-в, що є у власності адм-територіальної громади;

6)плата за забрудн. навкол. Середовища в частині, що нарах. до відповідного бюджету:

7) плата за оренду майнових комплексі», що перебувають в комунальній власності;

8)надходж. від місц грошово-речових лотерей;

9)плата за гарантії, надані з дотрим. визначених умов; 10)гранти, дарунки у вартісному обрахунку;

11)власні надходж. бюдж. установ, що утрим. за рах. коштів відповід бюджету;

12)под. на приб. підпр. Комун власності;

13)платежі за спец, використання природних ресурсів місцевого значення;

14) інші надходження, передбачені законом.

48. Місцеві податки та збори

Податки: 1)податок з реклами, 2)комун податок.

До зборів: 1) готельний збір; 2)збір за паркув автотранспорту, 3)ринковий збір. 4) за видачу ордера на квартиру; 5)курортний збір; 6)збір за участь у бігах на іподромі; 7)збір за виграш 8)збір за право проведення кіно і телезйомок; 9)за проведення місцевого аукціону, конкурс розпродажу, 10) за видачу дозволу на розміщення об'єктні торгівлі, 12) збір з власників собак

49.3Арубіжний досвід місц. Оподаткування.

У міжнар. термінології місцеві податки і збори визначаються як локальні податки, які є основною статтею доход місц бюд у більшості захід держав.

Існ. наст моделі подат. сист. місц орг. влади заруб країн. В осн. лежить спосіб, за доп. якого встановл. і зарах. до місц. бюдж. окремі місц. податки. Розгл, на прикл. прибутк. податку. Осн. роль у країнах із розв. ринк. ек-кою відіграють майнові місц. податки, у першу чергу на нерух. майно фіз та юр осіб і на землю. У США за рахунок податків на майно формуються близько 45 % усіх доходів місцх бюджетів, у Франції - 40 %.

У федерат державах суб'єкти федерацій мають власні служби, які збирають місц податки

50. Локальні податки

У міжнар. термінології місцеві податки і збори визначаються як локальні податки, які є основною статтею доход місц бюд у більшості захід держав.

У середині 90-х років за рахунок місц податків формувався 61 % комунальних доходів у Швеції, 51-у Данії, 46 -у Швейцарії, 43 - у Норвегії, 36-у Франції, 34-у Фінляндії, 31 % - в Іспанії. Дуже високий цей показник у США. Водночас у Греції він становить лише 2 %, у Словенії, Румунії, Нідерландах - 5 %, в Угорщині ~ 4 %, в Болгарії - 1%, в Латвії-6%.

51. Особливості місц.Под. І зборів у заруб, країнах: числ-ть: масовість:регресивність: право податкової ініціативи

- численність: _ у Бельпі запроваджено 100 місц. податків і зборів, в Італії - 70, у Франції - більш як 50. Разом з тим в окремих країнах застос. лише кілька місц. податків, а у

Великобританії, наприклад, - лише один (до 1990 р. -под. з нерух. майна. Урядом М.Тетчер його замінено на подушний податок);

- масовість: податки сплачуються всім дорослим населенням, не залежно від соц. статусу та рівня доходівУ цілому цей показник в окремих штатах мінімальний і = 3,5 %, а в інших сягає 14 % доходів сімей;

регресивність: частка місц. под. і зборів зменш, стосовно сукупного розміру доходів, якщо доходи зростають. У то й же час частина країн щодо головних місц. под. застос. прогресивні ставки оподаткування (Фінляндія, Норвегія, Іспанія, Швеція, Швейцарія) при оподаткуванні особистого майна громадян;

застосування права податкової ініціативи. В унітарних країнах місц. органи влади, як правило, такого права не мають. Усі види місц. под. запроваджуються законами, які ухвалює парламент країни. Місцеві органи влади мають повноваження щодо встановл. ставок податків у межах законодавчо визначених їхніх граничних рівнів. У деяких країнах зіістосовуються інша модель контролю цсіггр. уряду за місц. под.. Місц. органи влади самост. встановлюють місц. і под. і збори, а центр, влада обмежує їхні максимальні ставки.