Тематичний план дисципліни

№ з/п	Назва модуля, теми	Вид занять							ПМК		Екзамен
		разом	аудиторні			позааудиторні
			лекції	практичні	разом	Індивідуально-консультативна робота	Самостійна робота
	Модуль І Теоретичні основи логістики
1.	Логістика як ін­струмент ринкової економіки	12	2	-	2	2	8
2.	Об’єкти логістич­ного управління	14	2	-	2	2	10
3.	Концепції та види логістики	11	-	-	-	1	10
4.	Методологія та нау­кова база логістики	13	-	-	-	1	12
5.	Логістика закупі­вель та розміщен­ня замовлень	14	2	2	4	1	9
6.	Виробнича логіс­тика	18	2	4	6	2	10
	Модуль ІІ Функціональні галузі логістики
7.	Розподільча ло­гістика	13	2	2	4	1	8
8.	Транспортна ло­гістика	14	2	2	4	2	8
9.	Інформаційна ло­гістика	11	2	-	2	1	8
10.	Логістика запасів	11	2	2	4	1	8
11.	Логістична орга­нізація складських процесів	16	2	2	4	2	10
12.	Логістичний сервіс	13	-	-	-	1	12
	Разом	162	18	14	32	17	113				+

Технологічна карта тематичного плану дисципліни

Назва розділу, модуля, теми та питання, що розглядаються на лекції	Обсяг годин	Назва теми практичного заняття (питання і завдання)	Обсяг годин
1	2	3	4
Модуль І Теоретичні основи логістики
Тема 1.1 Логістика як ін­струмент ринкової економіки Сутність поняття “логістика” Історія виникнення логістики та етапи її розвитку Предмет, місія, мета та завдання логістики	2	-	-
Тема 1.2 Об’єкти логістич­ного управління Об'єкт і суб'єкт логістики Потоки і потокові процеси Логістичні операції та логістичні процеси Логістичні канали, ланцюги, ланки і мережі	2	-	-
Тема 1.3 Логістика закупі­вель та розміщен­ня замовлень 1. Сутність і завдання закупівельної логістики. 2. Прийняття рішення “зробити або купити”. розміру замовлення. 3. Вибір постачальника 4. Визначення економічного розміру замовлення	2	Практичне заняття №1 Методика розміщення замовлень	2

1	2	3	4
Тема 1.4 Виробнича логіс­тика 1. Поняття виробничої логістики 2. Традиційна і логістична концепції організації виробництва 3. Підходи до управління матеріальними потоками у виробничій логістиці	2	Практичне заняття №2 Оптимізація логістичних витрат при виготовленні продукції Практичне заняття №3 Оптимізації логістичних потоків при виконанні технологічних операцій	4
Модуль ІІ Функціональні галузі логістики
Тема 2.1 Розподільча ло­гістика 1.Сутність розподільчої логістики 2. Канали розподілу в логістиці 3.Логістичні посередники у каналах розподілу 4.Розподільчі центри в логістичних ланцюгах	2	Практичне заняття №4 Проектування логістичних розподільчих систем	2
Тема 2.2 Транспортна ло­гістика 1. Сутність транспортної логістики 2. Характеристика видів транспорту 3. Основні види перевезень	2	Практичне заняття №5 Вибір транспортних засобів	2
Тема 2.3 Інформаційна ло­гістика 1. Основи інформаційної логістики. 2. Логістичні інформаційні системи.	2	-	-
Тема 2.4 Логістика запасів 1. Матеріальні запаси та причини їх створення 2. Види матеріальних запасів 3. Системи управління матеріальними запасами	2	Практичне заняття №6 Аналіз витрат на замовлення та утримання запасів	2
Тема 2.5 Логістична орга­нізація складських процесів 1. Склади та їх функції 2. Класифікація складів 3. Логістичні процеси на складі	2	Практичне заняття №7 Організація логістичного процесу на складі	2
Всього:	18		14

Методичні рекомендації до вивчення дисципліни

Модуль І.

Теоретичні основи логістики

1. Логістика як інструмент ринкової економіки

Мета вивчення: з’ясувати сутність поняття «логістика», історію виникнення логістики та етапи її розвитку, зрозуміти, що є предметом, місією та завданнями логістики.

В широкому розумінні логістика  це наука про управління та оптимізацію матеріальних потоків, потоків послуг та пов'язаних з ними інформаційних і фінансових потоків в певній мікро-, мезо- чи макроекономічний системі для досягнення поставлених перед нею цілей.

У вузькому розумінні логістика  це інтегральний інструмент менеджменту, що сприяє досягненню стратегічних, тактичних або оперативних цілей організації бізнесу за рахунок ефективного (з точки зору зменшення загальних витрат та задоволення вимог кінцевих споживачів до якості продуктів і послуг) управління матеріальними і сервісними потоками, а також відповідними їм потоками інфляції та фінансових засобів, контролю та регулювання руху матеріальних та інформаційних потоків у просторі та в часі від їх первинного джерела до кінцевого споживача.

Логістика як наука і практика господарської діяльності є результатом інтеграційних процесів економічного життя розвинених країн, інструментом оптимізації ресурсозабезпечення і ресурсовикористання та реалізації продукції.

Логістика розглядається керівниками корпорацій наступним чином:

- по-перше, як один з важливих підходів щодо зменшення витрат виробництва, як інструмент конкурентної боротьби;

- по-друге, як внутрішньокорпоративна філософія планування, розміщення і контролю виробничих ресурсів. Цьому сприяє й комп'ютеризація виробничо-комерційної діяльності.

Є декілька головних причин застосування логістики у виробничо-комерційній діяльності підприємств:

- по-перше, це загострення виток конкуренції між господарюючими суб'єктами і, як наслідок, необхідність підвищення конкурентоспроможності підприємств, зокрема, шляхом зменшення витрат на переміщення сировини і продукції, підвищення рівня надійності і якості постачання. Це стало наслідком переходу ринкової економіки від ринку продавця до ринку покупця;

- по-друге, енергетична криза на Заході в 70-ті рр. ХХ ст. Підвищення цін у кілька разів на нафту і відповідно  на світлі нафтопродукти , зростання собівартості вантажообігу зумовило активізувати пошуки шляхів зменшення витрат та переміщення матеріалів і продукції за рахунок узгодження дій усіх учасників логістичного процесу;

- по-третє, комп'ютеризація процесів управління виробництвом, постачання і збуту шляхом створення локальних інформаційних систем на підприємствах, які дозволяють здійснювати моніторинг усіх фаз руху матеріалів у процесі перетворення їх у продукцію.

У Західній Європі близько 64% підприємств у виробничо-комерційній діяльності тією чи іншою мірою приділяють увагу логістичним принципам, адже у загальних витратах часу, що відводяться на складування, виробничі операції та транспортування, витрати часу на власне виробництво складають в середньому 2-5%. Тобто, 95-98% час обороту приходиться на логістичні операції.

В економічно розвинених країнах Заходу логістика використовується для вирішення ряду проблем:

- створення системи оптимальних пропорцій між обсягами виробництва, складування і перевезень;

- зниження витрат від простоїв;

- встановлення доцільного рівня кооперації в системах виробництва і транспортування;

- оптимізація інформаційних потоків.

За кордоном найширше розповсюджені регіональні логістичні системи, за рахунок функціонування яких транспортні витрати скорочуються на 7-10%, витрати на наватажувально-розвантажувальні роботи та зберігання матеріальних ресурсів і готової продукції  на 15-30%, загальні логістичні витрати  на 12-35%.

Передача функцій постачання і збуту своєї продукції від фірм-виробників логістичним посередникам дозволяє майже втричі зменшити власні витрати фірм-продуцентів на ці цілі, прискорити обіговість коштів на 20-40%, скоротити запаси продукції  на 50-100%.

Історично виникнення практичної логістики відносять у далеке минуле. Ще в період Римської імперії існували чиновники, яких називали “логістами” або “логістиками”. Їх функцією був розподіл продуктів харчування.

У Візантії за часів правління Леона IV (865-912 рр. до н.е.) на логістику покладалося забезпечення війська озброєнням та майном на кожному етапі воєнних дій.

Перші наукові праці з логістики належать французькому спеціалісту ХІХ ст. А. Жоміні, який розглядав логістику як “практичне мистецтво маневрування військами”, що, на його думку, включає транспортування вантажів, постачання, будівництво мостів тощо.

В період другої світової війни логістика застосовувалась при матеріально-технічному постачанні армії США, яка воювала в Європі.

У цивільній сфері раїн з ринковою економікою в 30-х роках минулого століття логістика формується як новий вид теорії про управління рухом товарно-матеріальних ресурсів у сфері обігу, а згодом  і виробництва. Відбувається реалізація ідеї інтеграції систем постачання, виробництва та розподілу в єдину систему, яка пов'язує різні функції  забезпечення ресурсами, переміщення їх в процесі виробництва продукції, збереження та розподілу продукції.

Виділяють три періоди розвитку логістики: дологістичний, період класичної логістики і період неологістики.

У дологістичний період (до 50-х рр. ХХ ст.) транспорт та матеріально-технічне забезпечення не розглядались як дві взаємопов'язані сфери діяльності. Транспортний підрозділ як додаток оптової торгівлі вважався неважливим елементом структури фірми. Водночас відбувається подальший розвиток автомобільного транспорту, набуває ширшого значення оптимізація перевезень за критерієм мінімуму витрат. До обов'язків служб управління вантажними перевезеннями включається застосування тарифів, вибір варіантів транспортного обслуговування, контроль за перевезеннями тощо.

Період класичної логістики (60-70-і роки ХХ ст.) характеризується створенням на фірмах логістичних систем і служб.

Період неологістики (логістики другого покоління), як свідчить досвід розвинених країн, характеризується розширенням сфери міжфункціональних компромісів фірми з огляду на мінімізацію витрат усього підприємства. Цей етап – відноситься до 90-х рр. ХХ ст. характеризується інтеграцією (глобалізацією), яка включає все більшу кількість учасників, а саме окрім транспортно-складського процесу та виробничого процесу включаються склад сировини, її транспортування, її постачання, а також транспортування готової продукції до споживачів. Сукупність матеріало-проводящих суб’єктів, тобто учасників логістичного процесу набуває цілісний характер, а тому можна здійснювати моніторинг всіх фаз руху продукту: від первинного джерела сировини до кінцевого споживача.

Педметом логістики є економічні відносини та господарські процеси, що виникають при організації руху матеріальних та пов'язаних з ними потоків, які визначаються як логістичні потоки.

Місією логістики є задоволення попиту клієнтури на товар при найменших витратах, пов'язаних з функціонуванням системи “транспорт  складське господарство  запаси”.

Логістичну місію розглядають в різних аспектах:

- інтеграційному, оскільки вона поєднує різні підприємства в логістичний ланцюг;

- інноваційному, спрямованому на нововведення, зокрема, інформаційно-технологічні та ресурсоощадні;

- ринковому, оскільки є орієнтиром діяльності підприємства, його довгостроковою метою, підґрунтям стратегічного планування.

Метою логістики є:

- постачання предметів праці у режимі “точно вчасно”, тобто забезпечення необхідними матеріалами і продуктами потрібної якості, у необхідній кількості, в потрібний час, у потрібному місті, з мінімальними витратами, зумовленими їх рухом та зберіганням;

- мінімізація сукупних витрат, що виникають в процесі просування товарів та послуг (продукції, сировини, матеріалів тощо) із сфери виробництва (з місця створення, виникнення, видобутку) у сферу споживання (включаючи кінцеве та проміжне, в т.ч. виробниче споживання);

- максимально можливе зниження рівня витрат, пов'язаних з переведенням, збереженням товарів і здійснення інших логістичних функцій, що служать важливим чинником загального зниження цін на продукцію, що реалізується, і підвищення її конкурентноздатності на ринку;

- надання внутрішнім і зовнішнім клієнтам можливості одержати в термін продукцію в замовлених одиницях, оптимізуючи якість обслуговування та вартість самої послуги.

Загальним завданням логістики є реалізація конкурентних переваг фірми шляхом її максимальної та оперативної адаптації до ринкової кон'юнктури, що змінюється, шляхом створення комплексної інтегрованої системи регулювання і контролю матеріальних, трудових, фінансових та інформаційних потоків, які забезпечують максимально досяжну якість постачання продукції.

До часткових завдань логістики відносять:

• забезпечення відповідності матеріальних та інших потоків;

• оптимізація стратегії та технології переміщення ресурсів та товарів;

• стандартизацію форм напівфабрикатів та упаковки;

• оптимізацію виробничих запасів;

• мінімізацію часу зберігання та транспортування вантажів.

Цілями сучасної логістики є:

1. своєчасне постачання відповідної кількості, якості та асортименту всіх матеріалів до місця їх споживання;

2. зміна запасів матеріалів згідно з інформацією про наявну можливість швидкого їх придбання;

3. узгодження політики продажу товарів з політикою їх виробництва;

4. зниження оптимального розміру партії постачань та обробки до одиниці;

5. виконання всіх замовлень з найвищою якістю та у стислі терміни;

Сукупність поставлених цілей формує стратегічну мету логістики.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Перспективи розвитку логістики в Україні.

2. Досвід зарубіжних країн у застосуванні логістики.