
- •Лабораторна робота № 1
- •Системний блок
- •Материнська (системна) плата
- •Системна магістраль даних (системна шина)
- •Мікросхема bios
- •Блок живлення
- •Накопичувачі
- •Адаптери
- •Клавіатура
- •Маніпулятори
- •Плати розширення
- •Зовнішні пристрої
- •Принтери
- •Стримери
- •Пристрої на компакт-дисках
- •Сканери
- •Джерела безперебійного живлення
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №2
- •Алгоритм, його основні властивості та способи зображення
- •Мова програмування qbasic
- •Найпростіші оператори
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань роботи
- •Лабораторна робота №3
- •Запуск qbasic
- •Індикатори натиснення спеціальних клавіш:
- •Індикатори натиснення клавіш-перемикачів:
- •Описання головного меню qbasic
- •Введення та редагування програм
- •Редактор qbasic
- •Запуск програми на виконання та перегляд результату
- •Збереження програми у вигляді файла на диску
- •Вихід з середовища qbasic
- •Контрольні запитання
- •Завдання
- •Лабораторна робота № 4
- •Розгалужена структура алгоритму
- •Умовний оператор if
- •Оператор goto
- •Оператор вибору on
- •Оператор select case
- •Циклічна структура алгоритму
- •Оператор for...Next
- •Зразок виконання завдання.
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 5
- •Змінні величини та функції, що їх визначають
- •Область визначення (існування) функції
- •Максимум та мінімум (екстремум) функції
- •Найбільше та найменше значення функції
- •Оператор-функція
- •Зразок виконання завдання
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 6
- •Умовні цикли
- •Оператор while...Wend
- •Оператор do...Loop
- •Метод половинного ділення
- •Зразок виконання завдання
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 7
- •Ітераційний цикл
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань.
- •Лабораторна робота № 8
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота №9
- •Обмінне сортування
- •Інші методи сортування
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 10
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 11
- •Зразок виконання завдання
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 12
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань.
- •Лабораторна робота № 13
- •Символьні функції
- •Що таке аscii?
- •Перетворення з аsсii в qbasic
- •Визначення довжини символьної величини
- •Виділення частини тексту
- •Кодування текстів
- •Пoшук підрядка
- •Різні варіанти написання тексту
- •Зразок виконання завдання.
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань.
- •Лабораторна робота № 14
- •Оператор print using
- •Print using та числа
- •Print using та текстові значення
- •Масиви економічної інформації
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань.
- •Лабораторна робота №15
- •Про функції
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 16
- •Зразок виконання завдання
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 17
- •Прямі лінії – відрізки
- •Оператор circle
- •Малювання прямокутників
- •Коло, дуга, еліпс і сектор
- •Використання кольору
- •Кольори малюнку і фону
- •Колір у текстовому режимі (оператор color)
- •Колір у графіці (оператор color)
- •Вибір значення для параметра фон
- •Зафарбовування областей
- •Ще один метод малювання
- •Відносний рух
- •Обертання
- •Масштабування зображення
- •Колір в операторі draw
- •Текстові змінні в операторі draw
- •Контрольні питання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота №18
- •Процедура
- •Використання підпpoгpaм типу SubRoutіne
- •Використання функцій типу def fn
- •Зразок виконання завдання:
- •Контрольні запитання.
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 19
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 20
- •Різні способи дocтyпу до файлів
- •Відкриття фaйлa
- •Peжими pобoти з фaйлaми
- •Пpиклад відкриття фaйлa
- •Перегляд та peдaгувaння файла
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
Адаптери
Форми представлення даних і сигналів управління, що використовуються в різних пристроях ПК, істотно відрізняються. Це природно, оскільки істотно відрізняються функції пристроїв, фізичні принципи їх роботи, форми взаємодії з людиною. Так, дані, що вводяться з дискети, представляються послідовністю електричних імпульсів, кожний з яких несе значення одного біту.
Ті ж дані в системній шині зображаються комбінацією 32-х імпульсів, що одночасно передаються.
Ясно, що для підтримки взаємодії пристроїв необхідно виконувати перетворення форм представлення інформації. Цю задачу вирішують спеціальні пристрої, що називаються адаптерами. Конструктивно вони оформляються у вигляді плат, які, з одного боку, мають стандартний роз’єм для сполучення з шиною, а з іншого — специфічний роз’єм для зв'язку з відповідним пристроєм. На самій платі розміщуються мікросхеми і інші елементи, які і виконують необхідні перетворення. Потрібно відмітити, що по мірі вдосконалення елементної бази складаються передумови зменшення потреби в адаптерах, так як частину «обов'язків» по перетворенню сигналів беруть на себе електронні схеми управління самих пристроїв (наприклад, тих же накопичувачів), а деякі з узгоджень виконують мікросхеми, встановлені на системній платі. Проте сьогодні в номенклатурі адаптерів стійко фігурують: відеоадаптери (вони ж відеоплати, відеокарти), адаптери портів вводу-виводу, адаптери мережі (мережеві карти), звукові плати ( аудіокарти), модеми, тощо.
Відеоадаптер — це пристрій, який перетворює набір даних, що підлягають відображенню на екрані, у відеосигнал, що посилається монітору по кабелю. Відеоадаптер звичайно розміщується в системному блоці комп'ютера. На теперішній час залишилося 4-5 фірм, які створюють процесори для відеокарт, та в декілька разів більше фірм, що розробляють плати на цих процесорах. Найбільш відомі процесори фірм: Riva, ATI, 3Dfx, Matrox, Diamond тощо.
На сьогодні існує декілька стандартів на відеотракт персональних комп'ютерів. Вони розрізнюються наборами показників роздільної здатності, кількістю кольорів, що відображаються, частотами розгорток. У таблиці 1.2. приведено перелік сучасних відеостандартів.
Крім стандартів, що використовуються для моніторів з електронно-променевими трубками (ЕПТ) і враховують частоти розгорток, існують подібні ж стандарти для моніторів з кристалічними екранами, в яких частоти розгорток не враховуються.
Всі плати SVGA і XGA сумісні з більш ранніми, тобто адаптер SVGA, здатний працювати при роздільній здатності в 1280*1024 пікселів (елементів картинки), може також відтворювати зображення і з більш низькими значеннями роздільної здатності. Але для моніторів з кристалічними дисплеями робота з меншою роздільною здатністю знижує якість зображення.
За останнми ергономічними вимогами, комфортними є умови, при яких частота вертикальної розгортки при роздільній здатності 1024*768 становить не менше 85 Гц.
Таблиця 1.2.
Відеостандарти
Назва стандарту |
Роздільна здатність |
Число кольорів, що відображаються |
Необхідний об'єм відеопам'яті, Мбайт |
Частоти горизонтальної розгортки, кГц |
Частоти вертикальної розгортки, Гц
|
GGA |
320*200 |
4 |
0,256 |
|
|
EGA |
640*350 |
16 з 64 |
0,256 |
|
|
VGA
|
640*480
|
256 з 4096 |
0,512
|
31,5
|
60
|
SVGA |
800*600 1024*768 1280*1024 і вище |
до 16,7 млн. |
від 0,512 і більше |
31,5 |
70…120 |
XGA |
1280*1024 (переважно для кристалічних дисплеїв) |
до 16,7 млн. |
від 8 і більше |
31,5 |
100…150 для ЕПТ-моніторів |
Контролер дисків призначений для управління роботою механічних рухомих частин пристрою і формування електричних імпульсів при записі і зчитуванні. Він містить:
генератор, що живить змінним струмом двигун дисків;
складну сервосистему, яка управляє пристроєм позиціонування блоку головок на необхідну доріжку відповідно до сигналів, що поступають від адаптера;
підсилювачі запису, що формують електричні імпульси, які подаються на магнітні головки при записі даних;
підсилювачі зчитування і формувачі вихідних сигналів при зчитуванні інформації.
Контролер вводу-виводу або адаптер портів, являє собою пристрій, який обслуговує зовнішні пристрої, такі як принтери, маніпулятори тощо. Приєднання їх до процесорного блоку здійснюється через спеціальні схемні елементи, що називаються портами. Розрізнюють паралельні, послідовні та USB порти. Паралельний порт дозволяє передати за один такт один байт, оскільки кожному біту виділений один провідник і, таким чином, всі складові байта передаються одночасно, паралельно.
Послідовний порт містить для передачі даних тільки одну пару провідників, і тому біти, що складають сигнал, проходять через порт послідовно. Найчастіше адаптер вводу-виводу обслуговує три паралельних порти (їх іменують LPT1… LPT3) і чотири послідовних (з іменами COM1…COM4).
Порт USB дозволяє для передачі даних від різних пристроїв використовувати одну шину даних. Крім того, для пристроїв, що мають невелике енергоспоживання (клавіатури, маніпулятори), цей порт можна використовувати для підводу живлення.
Мережева плата. Цей адаптер призначений для сполучення персонального комп'ютера з фізичним каналом передачі даних, наприклад з коаксіальним кабелем. Він здійснює у двох напрямках транспортування даних: прийом сигналів з каналу і передачу їх на шину комп'ютера або навпаки — прийом даних з комп'ютера і їх передачу в канал. При цьому мережева плата виконує всі необхідні перетворення структури повідомлень, що передаються суворо у відповідності зі стандартами, за якими побудована дана обчислювальна мережа.
Монітор
Монітор (дисплей) комп'ютера призначений для відображення текстової і графічної інформації. Монітори бувають: кольоровими і монохромними, на ЕПТ чи на рідких кристалах. Вони можуть працювати в одному з режимів: текстовому або графічному.
У текстовому режимі екран монітора умовно розбивається на окремі ділянки (знакомісця), частіше за все на 25 рядків по 80 символів. На кожному знакомісці може бути відображений один із 256 заздалегідь визначених символів. У число цих символів входять заголовні і малі букви, цифри та ін.
У графічному режимі екран монітора являє собою, по суті, растр, що складається з точок (пікселів). Кількість точок по горизонталі і вертикалі, які монітор може відтворити чітко і роздільно, називається розподільчою здатністю монітора. Вираз «роздільна здатність 800х600» означає, що монітор може виводити 600 горизонтальних рядків по 800 точок в кожному рядку. Ця властивість монітора визначається, зокрема такою його характеристикою, як розмір точки екрана. Реальна роздільна здатність всього відеотракту залежить також від відеокарти.
Існують два основних типи моніторів: рідкокристалічні і з електронно-променевою трубкою (ЕПТ). Рідкокристалічні монітори мають на порядок меншу вагу і геометричний об'єм, споживають на два порядки менше енергії, але зате вони приблизно в 5 раз дорожче і тому застосовуються тільки в переносних комп'ютерах чи комп’ютерах так званого класу “hi-end”, тобто висококласних. Далі ми будемо мати на увазі тільки електронно-променеві монітори.
У переважній більшості випадків монітор являє собою самостійний конструктивний блок. До донної частини кожуха монітора прикріплена опора зі сферичним зчленуванням, яка дозволяє встановлювати екран під зручним для оператора кутом. Всередині кожуха розміщені блок живлення і електронні схеми.
У сучасних ПК робляться спеціальні апаратно-програмні заходи для продовження терміну служби екрана монітора і зберігання електроенергії. Якщо протягом певного часу користувач не виконує ніяких дій, то спочатку операційна система видає команду на виведення на екран спеціальної картинки, потім на переклад електроживлення монітора в «сплячий режим».