- •Лабораторна робота № 1
- •Системний блок
- •Материнська (системна) плата
- •Системна магістраль даних (системна шина)
- •Мікросхема bios
- •Блок живлення
- •Накопичувачі
- •Адаптери
- •Клавіатура
- •Маніпулятори
- •Плати розширення
- •Зовнішні пристрої
- •Принтери
- •Стримери
- •Пристрої на компакт-дисках
- •Сканери
- •Джерела безперебійного живлення
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №2
- •Алгоритм, його основні властивості та способи зображення
- •Мова програмування qbasic
- •Найпростіші оператори
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань роботи
- •Лабораторна робота №3
- •Запуск qbasic
- •Індикатори натиснення спеціальних клавіш:
- •Індикатори натиснення клавіш-перемикачів:
- •Описання головного меню qbasic
- •Введення та редагування програм
- •Редактор qbasic
- •Запуск програми на виконання та перегляд результату
- •Збереження програми у вигляді файла на диску
- •Вихід з середовища qbasic
- •Контрольні запитання
- •Завдання
- •Лабораторна робота № 4
- •Розгалужена структура алгоритму
- •Умовний оператор if
- •Оператор goto
- •Оператор вибору on
- •Оператор select case
- •Циклічна структура алгоритму
- •Оператор for...Next
- •Зразок виконання завдання.
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 5
- •Змінні величини та функції, що їх визначають
- •Область визначення (існування) функції
- •Максимум та мінімум (екстремум) функції
- •Найбільше та найменше значення функції
- •Оператор-функція
- •Зразок виконання завдання
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 6
- •Умовні цикли
- •Оператор while...Wend
- •Оператор do...Loop
- •Метод половинного ділення
- •Зразок виконання завдання
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 7
- •Ітераційний цикл
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань.
- •Лабораторна робота № 8
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота №9
- •Обмінне сортування
- •Інші методи сортування
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 10
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 11
- •Зразок виконання завдання
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 12
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань.
- •Лабораторна робота № 13
- •Символьні функції
- •Що таке аscii?
- •Перетворення з аsсii в qbasic
- •Визначення довжини символьної величини
- •Виділення частини тексту
- •Кодування текстів
- •Пoшук підрядка
- •Різні варіанти написання тексту
- •Зразок виконання завдання.
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань.
- •Лабораторна робота № 14
- •Оператор print using
- •Print using та числа
- •Print using та текстові значення
- •Масиви економічної інформації
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань.
- •Лабораторна робота №15
- •Про функції
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 16
- •Зразок виконання завдання
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 17
- •Прямі лінії – відрізки
- •Оператор circle
- •Малювання прямокутників
- •Коло, дуга, еліпс і сектор
- •Використання кольору
- •Кольори малюнку і фону
- •Колір у текстовому режимі (оператор color)
- •Колір у графіці (оператор color)
- •Вибір значення для параметра фон
- •Зафарбовування областей
- •Ще один метод малювання
- •Відносний рух
- •Обертання
- •Масштабування зображення
- •Колір в операторі draw
- •Текстові змінні в операторі draw
- •Контрольні питання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота №18
- •Процедура
- •Використання підпpoгpaм типу SubRoutіne
- •Використання функцій типу def fn
- •Зразок виконання завдання:
- •Контрольні запитання.
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 19
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 20
- •Різні способи дocтyпу до файлів
- •Відкриття фaйлa
- •Peжими pобoти з фaйлaми
- •Пpиклад відкриття фaйлa
- •Перегляд та peдaгувaння файла
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань
Лабораторна робота № 5
Знаходження найбільшого та найменшого значення функції
Мета роботи — оволодіння прийомом програмування для знаходження найбільшого та найменшого значення функції з використанням оператора-функції.
Теоретична частина
Змінні величини та функції, що їх визначають
Інтервалом від a до b називається сукупність усіх чисел х, що задовольняють одну з наступних подвійних нерівностей:
1) a x b; |
2) a x b; |
3) a x b; |
4) a x b. |
Закритий інтервал називається відрізком і позначається [а, b]; відкритий інтервал позначається (а, b); напіввідкриті інтервали позначаються відповідно [а, b) та (a, b].
Змінною називається величина, що приймає різні числові значення.
Областю визначення змінної називається сукупність усіх числових значень, які вона приймає. Вона може складатися з одного чи кількох інтервалів та з окремих точок.
Взаємопов’язана зміна змінних називається функціональною залежністю.
При вивченні функціональної залежності між двома змінними вважають, що одна з них є незалежною змінною, якій можна надавати довільні значення з області її визначення, а друга – залежною від неї. Незалежна змінна називається аргументом, а залежна – функцією.
Н. І. Лобачевському належить наступне визначення поняття функції:
Змінна у називається функцією змінної x, якщо кожному значенню х, відповідає певне значення у.
Для скорочення запису застосовується символічне позначення функцій: у f(x), S (t), u F (),…
Якщо функція від х позначена символом Р(х), то Р (а) позначає конкретне значення цієї функції при ха.
Так, якщо Р (х) x2 2х 5, то
Р (3) 322*3 5 10; Р (0) 5; Р(а) а2 2а5.
Основними елементарними функціями називаються:
степенева функція ухn;
показникова функція yax, a0;
логарифмічна функція y loga x, a0;
тригонометричні функції y sin x, y= cos x, ytg x, yctg x, ysec x, ycosec x;
обернені триногометричні функції yarcsin x , y arccos x, yarctg x, y arcctg x.
Функції, що задані однією формулою за допомогою скінченого числа арифметичних дій та операцій, називаються елементарними. Наприклад:
;
Всі інші функції називаються неелементарними. Наприклад, неелементарною є функція, що визначається кількома різними формулами для різних інтервалів зміни аргументу:
Функція f(x), що має
властивість f(x) = f(-x), називається
парною, наприклад х2, cos x, а
та, що має властивість f(x)=-f(-x),
непарною, наприклад x3, sin x.
Багато функцій є ні парними, ні непарними,
наприклад, ax,
.
Область визначення (існування) функції
Областю визначення функції називається сукупність усіх точок числової осі, в яких вона має певні дійсні значення.
Для багатьох функцій
областю визначення буде не вся числова
вісь, а тільки її частина. Так, для
функції
областю визначення є напіввідкритий
інтервал
;
для функції
область визначення складається з двох
інтервалів:
та
.
Основні елементарні функції мають наступні області визначення:
степенева функція у=хn з раціональним додатнім показником
при непарному
визначена на всій числовій осі
,
а при парному
визначена
в інтервалі
;показникова функція у=аx, а>0 визначена на всій числовій осі;
логарифмічна функція у=logax, a>0 визначена в інтервалі
тригонометричні функції y=sin x, y=cos x визначені на всій числовій осі;
у=tg x, y=sec x визначені на всій числовій осі, окрім точок хk = (2k+1)
,
k=0, +1, +2, …;
у=ctg x, y=cosec x визначені на всій числовій осі, окрім точок хk = k ;
обернені тригонометричні функції y=arcsin x, y=arccos x визначені на відрізку
;
у=arctg x, y=arcctg x визначені на всій числовій осі.
При знаходженні області визначення елементарної функції, заданої формулою Y=f(x), треба звертати увагу на такі елементи формули:
на радикали парної степені — функція буде визначена тільки для тих значень х, при яких їх підкорінні вирази будуть невід’ємні;
на знаменники дробових виразів – функція буде визначена тільки для тих значень х, при яких знаменники відмінні від нуля;
на трансцендентні функції log x, tg x, ctg x, sec x, cosec x, arcsin x, arccos x, які визначені не всюди, а тільки при вказаних раніше значеннях свого аргументу x.
якщо ці перечисленні елементи відсутні в формулі y=f(x), то областю визначення функції у буде вся числова вісь (за виключенням тих випадків, коли область визначення функції обмежується спеціальними умовами задачі).
