Структура грошового обороту

Рис. 2. Структура грошового обороту

Контрольні питання

1. Що таке грошовий обіг, його економічна основа, основні суб’єкти та ринки, які він обслуговує?

2. Які основні грошові потоки грошового обороту?

3. Чим поняття “грошового обігу” відрізняється від поняття “грошовий оборот”?

Тема 4. Закон грошового обігу

План

4.1. Закон грошового обігу та швидкість обігу грошей.

4.2. Сутність рівняння обміну.

4.3. Грошова маса та показники її виміру.

 Література: [1]; [2]; [3]; [4].

4.1. Закон грошового обігу та швидкість обігу грошей.

Кількість грошей в обороті не може бути довільною. Адже для реалізації товарів, що надійшли у сферу обороту, необхідно чітко визначена кількість грошей. Чим більша сума цін товарів в обороті, тим більше необхідно грошей для їхньої реалізації. Це – пряма залежність. Другим важливим чинником, що впливає на кількість грошей в обороті, є швидкість обігу грошей. Адже гроші через визначений час повертатися до обороту. Чім швидше обертаються гроші, тим менше їх потрібно. Це – зворотна залежність. Наприклад, коли за визначений період часу сума грошей у 1000 грн. дала можливість реалізувати товарів на 5000 гр., то швидкість обігу грошової одиниці буде дорівнювати . Одна грошова одиниця може обслуговувати ряд перетворень товару в гроші. Крім того, одна грошова одиниця може обслужити більше товарів, ніж інші грошові одиниці. Тому розраховується середня швидкість обігу грошової одиниці в рік. Це важливий показник економічного розвитку, що характеризує швидкість руху товарів, а значить динамізм виробництва й сфери обігу.

Кількість грошей, необхідних для обігу, визначається за формулою:

де М – кількість грошей, необхідних для товарного обороту в даному році; ЦТ – сума цін товарів, що знаходяться в обороті (які реалізуються) у даному році; V – середнє число оборотів грошової одиниці за рік.

На кількість грошей, що знаходяться в обігу, великий вплив має функція грошей як засіб платежу. Тому що продаж товарів у кредит, використання векселів означає, що тепер для руху цих товарів гроші не потрібні, і це природно зменшує їхню кількість в обігу. Разом із тим, кількість грошей в обігу збільшується на суму товарів, раніше проданих у кредит, і по яких наступив термін оплати, що вимагає додаткових коштів для здійснення цих платежів. Крім того, потрібно враховувати, що частина боргових зобов’язань між виробниками покривається не готівкою, а безготівковим шляхом взаємного погашення боргу (взаємозаліків). З урахуванням сказаного формула для визначення кількості грошей, що знаходяться у сфері обігу, визначається за формулою:

М = ,

де М – кількість грошових одиниць, необхідних у визначений період для обігу; ЦТ – сума цін товарів, що призначені для реалізації за визначений період часу; ЦК – сума цін товарів, проданих у кредит за визначений період часу; ЦТП – сума цін проданих у кредит товарів, терміни оплати за які наступили у звітному періоді; ВП – сума цін товарів, платежі за які взаємопогашаються (бартер, взаємозаліки тощо).

4.2. Сутність рівняння обміну.

Залежність між кількістю грошової маси в обігу й потоком товарної маси виражається рівнянням обміну (модель І. Фішера):

MV = PQ

Згідно цього рівняння, кількість грошових одиниць (М), необхідних для обігу, прямо пропорційна кількості товару й послуг (Q), що реалізуються, їхній ціні (Р) й обернено пропорційна швидкості обігу грошей. Маса грошей природно не включає продаж товарів у кредит, взаємне погашення платежів, бартерні угоди. Сутність рівноваги на ринку грошей полягає в тому, що масу грошей у суспільстві можна збільшувати, не порушуючи цієї рівноваги, тільки у тій мірі, у якій зростає випуск товарів. Емісія грошей, що виходить за рамки зазначеної умови, порушує рівновагу, викликаючи збільшення маси гирі у лівій частині ваг.

Швидкість обігу грошей, звичайно, змінюється незначно. Тому суспільство зможе відновити порушення фінансової рівновагі, що спричинене надмірним випуском грошей, природним шляхом – підвищенням цін на товари, що збільшує праве плече ваг.

Основними елементами закону грошового обігу виступають:

• грошова маса, що знаходиться в обігу;

• рівень цін на товари;

• швидкість обігу грошей.

Причому кількість грошей, що знаходяться в обігу залежить від рівня цін, а не навпаки. І не швидкість обігу грошей залежить від їхньої кількості, а кількість грошей залежить від швидкості їх обігу.

Згідно закону грошового обігу, якщо в обороті знаходиться більше грошей, ніж це необхідно, то неминуче з’являються “зайві гроші”, які не мають товарного покриття, звідси випливає важливий принцип грошового обігу – відповідності грошової маси реальним потребам обігу.

На швидкість обігу грошової маси впливають:

• активне втручання держави в процес створення капіталу;

• розвиток кредитної системи;

• удосконалювання безготівкових розрахунків;

• широке впровадження чеків і ін.

Із закону грошового обігу випливає висновок, що в підтримці рівноваги в економіці, збалансованості попиту та пропозиції важливу роль грає грошова маса.