6.2. Емісійно–касове обслуговування.

Відповідно до закону “Про банки та банківську діяльність” емісійним центром країни є Національний банк України. На нього покладено організацію готівкового обороту й регулювання емісійних операцій, тобто операцій, пов’язаних із випуском та вилученням готівки з обігу. Регулювання емісійних операцій як у країні в цілому, так і в регіонах проводиться на основі прогнозного розрахунку касових оборотів. Такий розрахунок складається на підставі показників економічного й соціального розвитку з урахуванням основних напрямів державної грошово–кредитної політики. Прогноз встановлює розмір і джерела надходжень готівки у каси банків, розмір і цільове спрямування видач готівки з кас банку, розмір випуску грошей або вилучення їх з обігу в країні в цілому. Цей емісійний результат має бути узгоджений із розрахунками Національного банку щодо загального обсягу грошової маси та її готівкового компонента, який щоквартально визначається на підставі прогнозних цін, швидкості обігу грошей та реального обсягу ВВП.

Для реалізації емісійної функції в установах Національного банку організуються резервні фонди (запаси) грошових знаків. Таке розміщення резервних фондів забезпечує своєчасне касове обслуговування комерційних банків, дає можливість регулювати покупюрний склад готівкової маси та її відновлення, усуває зустрічні переказування готівки, що прискорює готівковий оборот та зменшує його витрати. Для забезпечення касового обслуговування комерційних банків в установах Національного банку діють оборотні каси. Залишки коштів в оборотній касі лімітуються. Національний банк встановлює ліміт оборотної каси для регіональних управлінь банку. Коли залишок готівки в оборотній касі перевищує встановлений ліміт, установа банку перераховує понадлімітний залишок готівки з оборотної каси в резервний фонд, тобто вилучає гроші з обігу.

Згідно із законом, касове обслуговування клієнтів з доручення Національного банку покладається на комерційні банки. Вони задовольняють потреби своїх клієнтів у коштах передусім за рахунок готівки, що надходить у касу банку від клієнтів. Але іноді готівки, що надходить у каси банку, недостатньо для забезпечення поточних потреб. Кожна установа банку повинна прогнозувати своє забезпечення готівкою. Для цього складають розрахунок майбутніх надходжень (за три дні) у каси банку та необхідних виплат, виходячи із прогнозного розрахунку касових оборотів, особливостей розподілу його показників за днями місяця і фактичних касових оборотів. У цьому розрахунку враховуються майбутні надходження з усіх джерел та майбутні виплати з огляду на встановлені строки виплати заробітної плати, пенсій, стипендій та ін. Розрахунок показує, чи може установа банку забезпечити майбутні виплати за рахунок поточних надходжень і зменшення залишку готівки в касі банку. Якщо з розрахунку видно, що установа банку не може забезпечити потребу клієнтів у готівці, банк складає заявку на підкріплення каси та спрямовує її до регіонального управління Національного банку за три дні до виникнення потреби в готівці. Управління Національного банку, отримавши заявку, має розглянути її обґрунтованість, щоб не допустити емісії грошей понад суми, визначеної прогнозним розрахунком касових оборотів.

Регіональні управління Національного банку задовольняють заявки комерційних банків на підкріплення їхніх кас передусім за рахунок своїх касових ресурсів, тобто грошей, що знаходяться в їхніх оборотних касах. Якщо готівки в оборотній касі недостатньо для задоволення потреб комерційних банків, оборотна каса управління НБУ підкріплюється перерахуванням із резервних фондів. Емісійні операції управління НБУ здійснюють на основі емісійного дозволу Національного банку. На кожен день вони прогнозують розмір емісії грошей, виходячи з квартального прогнозного розрахунку касових оборотів та даних щодо фактичного виконання прогнозу. Емісійні дозволи, які видає Національний банк, регіональні управління можуть використовувати протягом 20 календарних днів, причому дозволи, які були видані в поточному місяці, не можуть бути використані в наступному.

Дозволи на задоволення заявок комерційних банків, які видані регіональним управлінням НБУ, дійсні протягом 4–х робочих днів.

Для розширення можливостей касового обслуговування клієнтів банки відкривають вечірні каси, що приймають готівку від клієнтів після закінчення операційного дня. Готівка, що надійшла в такі каси, зараховується на рахунки клієнтів, як правило, наступного дня. Видаткових операцій вечірні каси не проводять.

В установах банків, що приймають грошовий виторг у спеціальних сумках від інкасаторів, організуються каси перерахунку. Готівка в інкасаторських сумках спочатку надходить у прибуткову касу, де перевіряється цілість сумок, правильність опломбування та заповнення супровідних документів. Потім сумки передають у касу перерахунку. На рахунок клієнта зараховують тільки ті кошти, які фактично є в інкасаторських сумках, тому касири повинні дотримуватися встановлених процедур приймання, відкривання сумок та перелічування готівки. Після перелічування гроші передаються у видаткову касу для подальшого їх використання.

Під час приймання та перелічування готівки касири банків проводять її експертизу (визначають можливі фальшиві та надто зношені купюри). Щодо оформлення та пакування грошей для всіх банків установлено єдиний порядок, так, щоб за реквізитами упаковок можна було встановити, хто персонально і в якому банку їх пакував.

Видаткові каси, що працюють протягом операційного дня, видають готівку клієнтам із їхніх рахунків за грошовими видатковими документами – грошовими чеками, видатковими касовими ордерами. У цих документах клієнти мають зазначити, на які цілі вони отримують готівку (заробітна плата, витрати на відрядження та ін.).

Для виконання касових операцій банки мусять мати спеціально обладнані приміщення, сховища, необхідні лічильні машини, касові апарати, касових працівників, охорону.

З метою забезпечення зберігання коштів банки повинні дотримуватись установленого порядку відкриття та закриття сховищ, переміщення грошей готівкою. Відповідальність за правильне виконання касових операцій несуть керівники банку, головний бухгалтер та завідувач каси. З працівниками, що здійснюють приймання, перелічування та видачу грошей готівкою, укладають окремі договори про повну матеріальну відповідальність.

Періодично, за розпорядженням керівника банку, проводиться ревізія готівки та інших коштовностей, що зберігаються в касі. Крім того, регіональні управління НБУ повинні регулярно здійснювати перевірки економічної роботи з організації грошового обороту в установах комерційних банків.

Установи банків здійснюють роботу з готівкового обороту за такими напрямками:

• систематично аналізують стан надходжень і витрат готівки, причини відхилень фактичних надходжень і видач готівки від прогнозів касових оборотів за окремими статтями, обсяги виробництва товарів народного споживання, роздрібного товарообігу, надання платних послуг населенню у взаємозв’язку із показниками економічного й соціального розвитку;

• уживають заходів для залучення вільних коштів населення на вклади, розширення безготівкових переказів грошових доходів громадян (за їх бажанням) на вклади в установах банків, сприяють подальшому розвитку безготівкових розрахунків за товари й послуги;

• установлюють підприємствам ліміти залишку готівки в касах, порядок і строки здачі грошового виторгу з метою забезпечення якнайшвидшого надходження готівки в банки;

• здійснюють контроль за повним і своєчасним надходженням у каси банків грошового виторгу, за дотриманням підприємствами касової дисципліни і ощадливим витрачанням готівки, своєчасно задовольняють потреби народного господарства й населення у готівці.