8.3. Учасники грошового ринку.
На грошовий ринок надходять: грошові капітали, тимчасово вільні грошові капітали, заощадження населення, емісія грошей. З грошового ринку гроші використовуються у формі державних позик, кредитів на формування оборотного капіталу, кредитів в основний капітал, споживчий кредит, акціонерне фінансування.
Суб’єктами (учасниками) грошового ринку є:
банки;
спеціалізовані фінансово–кредитні установи: інвестиційні компанії й фонди;
страхові компанії і пенсійні фонди;
брокерські й дилерські компанії;
держава.
Головними учасниками грошового ринку є комерційні банки, що постійно чи змінно можуть виступати продавцями або покупцями чи посередниками. На грошовому ринку між банками ведеться оперативна оживлена торгівля, де одні банки мають тимчасову потребу в коштовних засобах, а інші – надлишок ліквідних засобів і вони намагаються їх прибутково розмістити.
Комерційні банки мобілізують тимчасово вільні кошти клієнтів (депозити), частина позикових коштів стає фондом обов’язкових резервів, які комерційні банки обов’язково повинні зберігати в центральному банку у визначеній пропорції до вартості своїх зобов’язань (пасив). Частина грошових коштів може використовуватися банком для здійснення операцій на міжбанківському і відкритому ринку. Держава виходить на грошовий ринок як позичальник, розміщаючи і реалізуючи державні цінні папери. Цю функцію держава доручає виконувати своєму агентові – центральному банкові.
Центральний банк на ринку грошей майже завжди виступає в ролі кредитора. Його завдання – надавати комерційним банкам кредити, щоб ті, у свою чергу, могли позичати їх іншим економічним агентам. НБУ кредитує комерційні банки через викуп цінних паперів, кредитні аукціони і дисконтні операції з векселями.
Крім традиційних учасників на ринку грошей функціонують посередницькі організації. Це – біржові маклери, кредитори і позичальники, які одержують за це комісійні, їм платять позичальники, делингові контори, облікові будинки, які мають статус банків. Вони отримують прибуток у вигляді різниці процентних ставок.
До учасників відносяться фінансові і страхові компанії, пенсійні фонди, які випускають короткострокові зобов’язання і продають їх кредиторам чи самі виступають у ролі кредитора, розміщуючи свої тимчасово вільні засоби в банках, купуючи цінні папери підприємств, держави.
Інструментом грошового ринку є: комерційні векселі, облігації, депозитні сертифікати, банківські акцепти тощо.
Об’єктом купівлі – продажу на фінансовому ринку є гроші. Альтернативною вартістю грошей, які продаються і купуються на фінансовому ринку, є позичковий відсоток.
Основні позичальники на грошовому ринку: фірми, фінансово–кредитні інститути, держава.
8.4. Структура грошового ринку.
Грошовий ринок має складний механізм функціонування. У ньому використовуються різноманітні інструменти і методи управління грошовими потоками.
Структуру грошового ринку представлено на рис. 4.
Рис. 4. Структура грошового ринку
Грошовий ринок складається з двох секторів:
міжбанківський ринок;
відкритий ринок.
Міжбанківський ринок стихійно виникає у кожній країні для того, що б забезпечити здійснення банківських операцій та надання кредитів для вирівнювання міжбанківського платіжного обороту. Міжбанківський ринок обслуговує угоди з приводу короткострокових (незабезпечених) кредитів, за допомогою яких комерційні банки можуть балансувати поточну ліквідність. Крім того операції на міжбанківському ринку дають змогу банкам отримувати додаткові прибутки, управляти процентами та банківськими ризиками.
Відкритий ринок – на цьому ринку відбувається купівля – продаж цінних паперів (короткострокових зобов’язань держави) центральним банком.
Центральний банк може продати частину свого портфеля цінних паперів безпосередньо комерційним банкам чи посередникам ринку, а через них – населенню, фірмам. В обох випадках у комерційних банків зменшуються їхні вільні ресурси і їхній кредитний потенціал. І, навпаки, якщо центральний банк буде купувати цінні папери у комерційних банків, відповідно зросте розмір вільних резервів і їхній кредитний потенціал. У силу цього операції з цінними паперами на відкритому ринку вважаються найбільш гнучким інструментом грошово–кредитної політики центрального банку.
По видах інструментів грошовий ринок складається з двох взаємозалежних і допомогаючих один одному, однак, окремо функціонуючих ринків:
ринок позичкових капіталів;
ринок грошей.
Ринок позикових капіталів охоплює відносини, що виникають із приводу акумуляції кредитними установами коштів фізичних і юридичних осіб і їхнє надання у виді кредитів на умовах повернення, терміновості і платності. Об’єктом оперування на ринку є не самі гроші, а лише право на тимчасове використання коштами. На ринку надаються довгострокові кредити і середньострокові (більше одного року).
Ринок цінних паперів охоплює як кредитні так і відносини співволодіння, що оформляються спеціальним документом (цінними паперами), які можуть продаватися, купуватися і погашатися у залежності від призначення і ліквідності фінансових активів, що обертаються на ринок капіталів та ринок грошей. До ринку капіталів належать довгострокові кредити.
На ринку капіталів – обертаються кошти у вигляді середньо– і довгострокових кредитів і фінансових активів, які використовуються більше 1 року.
На ринку грошей продаються і купуються кошти у виді короткострокових позик (кредитів) і фінансових активів до одного року (цільові зобов’язання).
Ринок грошей (монетарний ринок) – мережа спеціальних інститутів, які забезпечують взаємодію попиту та пропозиції на гроші як специфічний товар.
Варто мати на увазі, що гроші не “продаються” і не “купуються” у тому розумінні, як продається і купується звичайний товар за відповідними цінами. Ці поняття тут мають інший зміст – гроші обмінюються на інші ліквідні активи за альтернативною вартістю, яка вимірюється через норму позичкового процента. Тому ринок грошей являється складовою частиною фінансового ринку, де здійснюються короткострокові депозитно–позичкові операції.
Ринок грошей – це сектор чи частина фінансового ринку, де здійснюються короткострокові депозитно–позичкові операції (терміном до 1 року), що обслуговує рух оборотних коштів підприємств і організацій, банків, установ і населення.
Ринок грошей – це ринок, на якому попит на гроші і пропозицію грошей обумовлюють відповідний їм рівень процентних ставок.
Міжбанківський ринок обслуговує угоди з приводу короткострокових (незабезпечених) кредитів, за допомогою яких комерційні банки можуть балансувати поточну ліквідність. Крім того, операції на міжбанківському ринку дають можливість банкам отримувати додатковий прибуток управляти відсотками і банківськими ризиками.
Грошовий ринок – це сектор економіки, де відбувається врівноважування чи задоволення попиту та пропозиція на гроші.
Головною функцією грошового ринку є балансування попиту та пропозиції грошей і формування рівня відсотка як ціни грошей.
І тут найбільш важливе значення має механізм формування попиту та пропозиції.
Контрольні питання
Що таке грошовий ринок і яка його структура?
Чим відрізняється поняття “грошовий ринок” від поняття “ринок грошей”?
Які канали фінансування існують на грошовому ринку?
Чим відрізняється пряме і опосередковане фінансування?
Хто являється суб’єктами грошового ринку?