4.3. Грошова маса та показники її виміру.

Грошова маса – виступає як сума купівельних і платіжних засобів, що виконують функції грошей, що обслуговують господарський оборот і належать державі, підприємству й окремим особам.

У грошовій масі розрізняють:

• активні гроші, що використовуються у готівковому й безготівковому обороті;

• пасивні гроші (нагромадження, резерви, залишки на розрахункових рахунках), що лише потенційно можуть використовуватися в угодах.

Існує поняття грошової маси, яка може знаходитися у вигляді різних активів, що одночасно в тій чи іншій мірі виконують три основні функції грошей і можуть відігравати роль вимірників грошової маси, їх називаються грошовими агрегатами.

Грошовий агрегат – це визначене законодавством відповідно до ступеня ліквідності специфічне угруповання ліквідних активів, які можуть слугувати альтернативними вимірниками грошової маси.

В економіці розрізняють наступні агрегати:

Агрегат М_о, що поєднує готівку в обороті поза банками (банкноти й монети).

Агрегат М₁ – грошовий параметр, у який включаються готівка і трансакційні депозити.

Трансакційні депозити (внески) – депозити до запитання, кошти на депозитних рахунках, що можуть бути переведені іншим особам у вигляді платежів, що здійснюються за допомогою чеків чи електронно–грошових перекладів). Цей агрегат охоплює досить вузький діапазон ліквідних активів, які без будь–яких обмежень у будь–який час можуть використовуватися для розрахунків і платежів.

Агрегат М₂, що містить у собі: параметр М₁ + термінові депозити й ощадні вклади в комерційних банках (до чотирьох років) і державні цінні папери. Ці грошові активи можна легко, без фінансового ризику перевести в готівку чи депозитні гроші (депозитні вклади до запитання). Він служить своєрідним резервом для поповнення високоліквідних активів агрегату М₁

Агрегат М₃ охоплює такі грошові форми: параметра М₁ + параметра М₂ + гроші на будь–яких внесках, включаючи і цінні папери, що обертаються на фінансовому ринку (акції, облігації, векселі, депозитні сертифікати й ін.) + ощадні вклади в інших спеціалізованих кредитних установах. Основну частину грошової маси складають: різні види банківських депозитів (кредитні гроші), а також деякі види цінних паперів, що мають таку ж купівельну спроможність, як і банківські рахунки. За своїм характером це довгострокові активи у формі цінних паперів і довгострокових позик.

У грошовий агрегат М₄ включаються: параметр М₃ і депозитні сертифікати великих комерційних банків. Він містить у собі усі види грошей і коштів.

Агрегати, що входять у грошові агрегати М₂ – М₄ називаються “майже гроші”. На відміну від грошей, що входять в агрегат М₁, вони безпосередньо не функціонують як засіб обігу, а використовуються як засіб нагромадження вартості. Це ліквідні фінансові активи, що використовуються у функції засобів нагромадження, і дають можливість їх власнику одержувати доходи у вигляді відсотків. Структура грошової маси представлена на рис.3.

ГРОШОВІ АГРЕГАТИ

Агрегат М0	Готівка (гроші поза банками)
Агрегат М1	Готівкові гроші та банківські внески до запитання
Агрегат М2	Агрегат М1, а також строкові та ощадні внески в комерційних банках
Агрегат МЗ	Агрегат М2 та депозитні сертифікати, ощадні внески в спеціалізованих кредитних установах та інші види фінансових активів
Агрегат МL	Агрегат М3 та банківські акцепти, комерційні папери, державні цінні папери

Рис. 3. Структура грошової маси

Для того, щоб грошовий оборот не порушувався, грошові агрегати повинні знаходитися у визначеній рівновазі. Такими умовами рівноваги, як показує практика, є:

М₂ > М₁ і М₂ + М₃ > М_1.

У цьому випадку, грошовий капітал із готівкового обороту нормально переходить у безготівковий оборот.

За допомогою грошових агрегатів можна визначити швидкість обігу грошей за формулою:

Y = ВНП / М_2,

де Y – швидкість обігу грошей; ВНП – річний обсяг валового національного внутрішнього продукту; М₂ – грошовий агрегат.

Швидкість обігу безготівкових грошей (грошей, що знаходяться на поточних рахунках) визначається по формулі:

Y₁ = (М₁ + М₂) / М_2,

де Y₁ – швидкість обігу безготівкових грошей; М₁, М₂, М₃ – грошові агрегати.

Грошова маса в різних країнах формується за рахунок кредитів. Це означає, що даючи кредит підприємствам, банківська система тим самим збільшує грошову масу, тому що в обороті додатково знаходиться визначена кількість купівельної сили.

Для характеристики відносної забезпеченості обороту грошовою масою використовується коефіцієнт:

K = М₃ / ВНП.

Цей коефіцієнт характеризує відносну забезпеченість обороту платіжними засобами і у розвинених країнах його величина досягає рівня 0,6 – 1,0. Недостатня забезпеченість обороту платіжними засобами виявляється у зростанні обсягів неплатежів, затримках виплати заробітної плати тощо.

Контрольні питання

1. Яка суть закону грошового обігу?

2. Які показники виміру грошового обігу?

3. Які чинники впливають на швидкість обігу грошей? Які існують показники її вимірювання?

4. Чим поняття “грошової маси” відрізняється від поняття “грошова база”?