- •Гроші та кредит
- •Тема 1. Сутність і функції грошей
- •1.1. Природа та сутність грошей.
- •1.1. Природа та сутність грошей.
- •1.2. Форми вартості товарів.
- •1.3. Функції грошей.
- •Тема 2. Форми та види грошей
- •2.1. Форми грошей та їх характеристика.
- •2.1. Форми грошей та їх характеристика.
- •Тема 3. Грошовий оборот і методи його регулювання
- •3.1. Сутність грошового обороту.
- •3.2. Суб’єкти та об’єкти грошового обороту.
- •3.3. Модель грошового обороту.
- •Модель сукупного грошового обороту
- •3.4. Структура грошового обороту.
- •Структура грошового обороту
- •Тема 4. Закон грошового обігу
- •4.1. Закон грошового обігу та швидкість обігу грошей.
- •4.2. Сутність рівняння обміну.
- •4.3. Грошова маса та показники її виміру.
- •4.1. Закон грошового обігу та швидкість обігу грошей.
- •4.2. Сутність рівняння обміну.
- •4.3. Грошова маса та показники її виміру.
- •Тема 5. Безготівкові розрахунки в народному господарстві
- •5.1. Сутність і принципи безготівкових розрахунків.
- •5.2. Види банківських рахунків.
- •5.3. Порядок відкриття рахунків у національній валюті.
- •5.4. Види і форми безготівкових розрахунків.
- •Тема 6. Організація та прогнозування готівкового обігу
- •6.1. Прогнозування готівкового обігу.
- •6.2. Емісійно–касове обслуговування.
- •6.3. Порядок контролю за дотриманням касової дисципліни суб’єктами економічної діяльності.
- •6.1. Прогнозування готівкового обігу.
- •6.2. Емісійно–касове обслуговування.
- •6.3. Порядок контролю за дотриманням касової дисципліни суб’єктами економічної діяльності.
- •Тема 7. Інфляції та її види
- •7.1. Сутність інфляції та її класифікація.
- •7.3. Методи антиінфляційної політики держави.
- •7.1. Сутність інфляції та її класифікація.
- •Класифікація інфляції за темпами розвитку
- •7.2. Показники вимірювання інфляції.
- •7.3. Методи антиінфляційної політики держави.
- •Тема 8. Грошовий ринок та його структура
- •8.1. Сутність, об’єкти та інструменти грошового ринку.
- •8.2. Канали фінансового ринку.
- •8.3. Учасники грошового ринку.
- •8.4. Структура грошового ринку.
- •Тема 9. Попит та пропозиція грошей
- •9.1. Попит на гроші на грошовому ринку.
- •9.2. Чинники, що впливають на попит грошей.
- •9.3. Пропозиція грошей на фінансовому ринку.
- •9.4. Механізм формування пропозиції грошей.
- •9.5. Роль банківської системи у формуванні пропозиції грошей.
- •9.6. Рівновага на грошовому ринку та відсоток.
- •Тема 10. Грошові системи та їх типи
- •10.2. Класифікація грошових систем та їх еволюція.
- •10.3. Характеристика та становлення грошової системи України.
- •10.1. Сутність та елементи грошової системи грошової системи.
- •10.2. Класифікація грошових систем та їх еволюція.
- •10.3. Характеристика та становлення грошової системи України.
- •Тема 11. Грошові реформі та їх типи
- •11.1. Сутність та задачі грошових реформ.
- •11.2. Класифікація грошових реформ.
- •11.3. Моделі грошових реформ.
- •11.4. Методи стабілізації національної валюти.
- •11.5. Грошова реформа 1996 року в Україні.
- •Тема 12. Кредит – форма руху позичкового капіталу
- •12.1. Сутність позичкового капіталу.
- •12.2. Особливості функціонування позичкового капіталу.
- •12.3. Позичковий процент та його види.
- •12.4. Характеристика чинників, що впливають на норму позичкового проценту.
- •Тема 13. Кредит у ринковій економіці
- •13.1. Сутність кредитних відносин.
- •13.2. Функції кредиту.
- •13.1. Сутність кредитних відносин.
- •13.2. Функції кредиту.
- •13.3. Форми та види кредиту.
- •Лекція 14. Основи банківського кредитування
- •14.1. Сутність, умови та принципи надання банківського кредиту.
- •14.3. Методи банківського кредитування.
- •14.1. Сутність, умови та принципи надання банківського кредиту.
- •14.2. Форми забезпечення банківського кредиту.
- •14.3. Методи банківського кредитування.
- •Лекція 15. Кредитна система України
- •15.1. Сутність і структура кредитної системи.
- •15.3. Комерційні банки та їх функції.
- •15.4. Операції комерційних банків.
- •15.1. Сутність і структура кредитної системи.
- •15.2. Центральні банки та їх функції.
- •15.3. Комерційні банки та їх функції.
- •15.4. Операції комерційних банків.
- •Література
13.2. Функції кредиту.
Місце й роль кредиту в економічній системі суспільства визначаються також насамперед виконуваними їм функціями як загального, так і селективного характеру.
Перерозподільна функція.
В умовах ринкової економіки ринок позичкових капіталів виступає як своєрідний насос, який відкачує тимчасово вільні фінансові ресурси з одних сфер господарської діяльності і направляє їх в інші, що забезпечують, зокрема, більш високий прибуток. Орієнтуючись на диференційований її рівень у різних галузях чи регіонах, кредит виступає в ролі стихійного макрорегулятора економіки, забезпечуючи потреби об’єктів додатка капіталу, що динамічно розвиваються, в додаткових фінансових ресурсах. Однак, у деяких випадках практична реалізація зазначеної функції може сприяти поглибленню диспропорцій у структурі ринку. Саме тому однією з найважливіших задач державного регулювання кредитної системи є раціональне визначення економічних пріоритетів і стимулювання залучення кредитних ресурсів у ті галузі чи регіони, прискорений розвиток яких об’єктивно необхідний з позиції національних інтересів, а не винятково поточної вигоди окремих суб’єктів господарювання.
Емісійна функція.
Ця функція полягає у випуску грошей для обслуговування платіжного обороту. На основі кредиту здійснюється емісія грошей як платіжних засобів. У результаті кредитних операцій здійснюється емісія готівкових і депозитних грошей. Видача кредиту збільшує грошову масу в обігу, а погашення – зменшує її. Кредит створює гроші для безготівкових розрахунків – чеки, кредитні картки тощо.
Методи кредитної експансії (розширення кредиту) і кредитної рестрикції (звуження рамок кредиту) регулюють кількість грошей в обігу.
Контрольна функція.
Ця функція забезпечується в процесі видачі кредиту й у процесі всього кредитування шляхом здійснення контролю за дотриманням умов і принципів кредитування з боку суб’єктів кредитного договору.
Оформляючи кредит, банк аналізує результати попередньої господарської діяльності позичальника, визначає його кредитоспроможність. Банк контролює цільове й ефективне використання кредиту, своєчасне й повне його погашення. Протягом усього кредитного договору банк підтримує зв’язки з позичальником, періодично аналізує його фінансовий стан, перевіряє умови збереження застави, у разі потреби перевіряє бухгалтерські документи. У випадку виявлення нецільового використання кредиту банк має право розірвати договір кредитування.
Економія витрат.
Практична реалізація цієї функції безпосередньо випливає з економічної сутності кредиту, джерелом якого виступають фінансові ресурси, що тимчасово вивільняються в процесі кругообігу промислового й торгового капіталів. Часовий розрив між надходженням і витратою коштів суб’єктів господарювання може визначити не тільки надлишок, але і недолік фінансових ресурсів. Саме тому настільки широке поширення одержали позички на поповнення тимчасового недоліку власних оборотних коштів, які використовуються практично всіма категоріями позичальників, і забезпечують істотне прискорення оборотності капіталу, а отже, і економію загальних витрат обігу.
Прискорення концентрації капіталу.
Процес концентрації капіталу є необхідною умовою стабільності розвитку економіки і пріоритетною метою будь–якого суб’єкта господарювання. Реальну допомогу у розв’язанні цієї задачі оказують позикові кошти, які дозволяють істотно розширити масштаб виробництва (чи іншої господарської операції) і, таким чином, забезпечити додаткову масу прибутку. Навіть з урахуванням необхідності виділення частини її для розрахунку з кредитором залучення кредитних ресурсів більш виправдано, ніж орієнтація винятково на власні засоби. Слід, однак, відзначити, що на стадії економічного спаду (і тим більше в умовах переходу до ринкової економіки) дорожнеча цих ресурсів не дозволяє активно використовувати їх для рішення задачі прискорення концентрації капіталу в більшості сфер господарської діяльності. Проте, розглянута функція навіть у вітчизняних умовах забезпечила визначений позитивний ефект, дозволивши істотно прискорити процес забезпечення фінансовими ресурсами відсутніх чи вкрай нерозвинених у період планової економіки сфер діяльності.
Обслуговування товарообігу.
У процесі реалізації цієї функції кредит активно впливає на прискорення не тільки товарного, але і грошового обігу, витісняючи з нього, зокрема, готівку. Уводячи у сферу грошового обігу такі інструменти, як векселя, чеки, кредитні картки тощо, він забезпечує заміну розрахунків готівкою безготівковими операціями, що спрощує й прискорює механізм економічних відносин на внутрішньому й міжнародному ринках. Найбільш активну, роль у рішенні цієї задачі відіграє комерційний кредит як необхідний елемент сучасних відносин товарообміну.
Прискорення науково–технічного прогресу.
В післявоєнні роки науково–технічний прогрес став визначальним фактором економічного розвитку будь–якої держави й окремого суб’єкта господарювання. Найбільш наочно роль кредиту в прискоренні науково–технічного прогресу може бути розглянута на прикладі процесу фінансування діяльності науково–технічних організацій, специфікою яких завжди був більший, ніж в інших галузях, часовий розрив між первісним вкладенням капіталу й реалізацією готової продукції. Саме тому, нормальне функціонування більшості наукових центрів (за винятком тих, що знаходяться на бюджетному фінансуванні) немислимо без використання кредитних ресурсів. Настільки ж необхідний кредит і для здійснення інноваційних процесів у формі безпосереднього впровадження у виробництво наукових розробок і технологій, витрати на які спочатку фінансуються підприємствами, у тому числі і також за рахунок цільових середньо – і довгострокових позичок банку.
Стимулювання ефективності господарської діяльності позичальника.
По своїй економічній сутності процес кредитування стимулює ефективне використання отриманих кредитних ресурсів із боку позичальника. Кредит надається на платній основі. Щоб повернути кредит і заплатити відсотки за користуванням кредиту, позичальникові необхідно ефективно використовувати отримані позикові кошти і отримати достатній прибуток.
З боку кредитора стимулюючим фактором є позичковий відсоток, тому що кожен кредитор прагне постійно забезпечувати ріст своїх кредитних ресурсів.