- •Гроші та кредит
- •Тема 1. Сутність і функції грошей
- •1.1. Природа та сутність грошей.
- •1.1. Природа та сутність грошей.
- •1.2. Форми вартості товарів.
- •1.3. Функції грошей.
- •Тема 2. Форми та види грошей
- •2.1. Форми грошей та їх характеристика.
- •2.1. Форми грошей та їх характеристика.
- •Тема 3. Грошовий оборот і методи його регулювання
- •3.1. Сутність грошового обороту.
- •3.2. Суб’єкти та об’єкти грошового обороту.
- •3.3. Модель грошового обороту.
- •Модель сукупного грошового обороту
- •3.4. Структура грошового обороту.
- •Структура грошового обороту
- •Тема 4. Закон грошового обігу
- •4.1. Закон грошового обігу та швидкість обігу грошей.
- •4.2. Сутність рівняння обміну.
- •4.3. Грошова маса та показники її виміру.
- •4.1. Закон грошового обігу та швидкість обігу грошей.
- •4.2. Сутність рівняння обміну.
- •4.3. Грошова маса та показники її виміру.
- •Тема 5. Безготівкові розрахунки в народному господарстві
- •5.1. Сутність і принципи безготівкових розрахунків.
- •5.2. Види банківських рахунків.
- •5.3. Порядок відкриття рахунків у національній валюті.
- •5.4. Види і форми безготівкових розрахунків.
- •Тема 6. Організація та прогнозування готівкового обігу
- •6.1. Прогнозування готівкового обігу.
- •6.2. Емісійно–касове обслуговування.
- •6.3. Порядок контролю за дотриманням касової дисципліни суб’єктами економічної діяльності.
- •6.1. Прогнозування готівкового обігу.
- •6.2. Емісійно–касове обслуговування.
- •6.3. Порядок контролю за дотриманням касової дисципліни суб’єктами економічної діяльності.
- •Тема 7. Інфляції та її види
- •7.1. Сутність інфляції та її класифікація.
- •7.3. Методи антиінфляційної політики держави.
- •7.1. Сутність інфляції та її класифікація.
- •Класифікація інфляції за темпами розвитку
- •7.2. Показники вимірювання інфляції.
- •7.3. Методи антиінфляційної політики держави.
- •Тема 8. Грошовий ринок та його структура
- •8.1. Сутність, об’єкти та інструменти грошового ринку.
- •8.2. Канали фінансового ринку.
- •8.3. Учасники грошового ринку.
- •8.4. Структура грошового ринку.
- •Тема 9. Попит та пропозиція грошей
- •9.1. Попит на гроші на грошовому ринку.
- •9.2. Чинники, що впливають на попит грошей.
- •9.3. Пропозиція грошей на фінансовому ринку.
- •9.4. Механізм формування пропозиції грошей.
- •9.5. Роль банківської системи у формуванні пропозиції грошей.
- •9.6. Рівновага на грошовому ринку та відсоток.
- •Тема 10. Грошові системи та їх типи
- •10.2. Класифікація грошових систем та їх еволюція.
- •10.3. Характеристика та становлення грошової системи України.
- •10.1. Сутність та елементи грошової системи грошової системи.
- •10.2. Класифікація грошових систем та їх еволюція.
- •10.3. Характеристика та становлення грошової системи України.
- •Тема 11. Грошові реформі та їх типи
- •11.1. Сутність та задачі грошових реформ.
- •11.2. Класифікація грошових реформ.
- •11.3. Моделі грошових реформ.
- •11.4. Методи стабілізації національної валюти.
- •11.5. Грошова реформа 1996 року в Україні.
- •Тема 12. Кредит – форма руху позичкового капіталу
- •12.1. Сутність позичкового капіталу.
- •12.2. Особливості функціонування позичкового капіталу.
- •12.3. Позичковий процент та його види.
- •12.4. Характеристика чинників, що впливають на норму позичкового проценту.
- •Тема 13. Кредит у ринковій економіці
- •13.1. Сутність кредитних відносин.
- •13.2. Функції кредиту.
- •13.1. Сутність кредитних відносин.
- •13.2. Функції кредиту.
- •13.3. Форми та види кредиту.
- •Лекція 14. Основи банківського кредитування
- •14.1. Сутність, умови та принципи надання банківського кредиту.
- •14.3. Методи банківського кредитування.
- •14.1. Сутність, умови та принципи надання банківського кредиту.
- •14.2. Форми забезпечення банківського кредиту.
- •14.3. Методи банківського кредитування.
- •Лекція 15. Кредитна система України
- •15.1. Сутність і структура кредитної системи.
- •15.3. Комерційні банки та їх функції.
- •15.4. Операції комерційних банків.
- •15.1. Сутність і структура кредитної системи.
- •15.2. Центральні банки та їх функції.
- •15.3. Комерційні банки та їх функції.
- •15.4. Операції комерційних банків.
- •Література
Тема 3. Грошовий оборот і методи його регулювання
План
3.1. Сутність грошового обороту.
3.2. Суб’єкти та об’єкти грошового обороту.
3.3. Модель грошового обороту.
3.4. Структура грошового обороту.
Література: [1]; [2]; [3]; [5].
3.1. Сутність грошового обороту.
У процесі суспільного відтворення відбувається безперервний рух грошей, що його обслуговує. Цей процес безперервного руху грошей як у готівковій, так і в безготівковій формі, між суб’єктами економічних відносин у суспільному відтворенні називається грошовим оборотом.
З його допомогою здійснюється кругообіг усього сукупного капіталу суспільства на всіх стадіях суспільного відтворення. Через авансування грошей на придбання засобів виробництва й оплату робочої сили капітал спрямовується у сферу виробництва й забезпечує створення валового національного продукту. Через оплату виготовленої продукції та послуг гроші обслуговують реалізацію національного продукту й вивільнення суспільного капіталу в грошовій формі. У процесі використання грошового виторгу від реалізації продукції та послуг здійснюється розподіл вартості національного продукту між власниками факторів виробництва та державою, якій сплачуються встановлені законодавством податки. В усіх економічних суб’єктів формуються грошові доходи, за рахунок яких вони спрямовують капітал у сферу споживання – виробничого та особистого. Завдяки цьому забезпечується новий цикл суспільного відтворення.
Оборот грошей у межах кругообігу окремого індивідуального капіталу відрізняється від сукупного грошового обороту на макроекономічному рівні. На рівні окремого індивідуального капіталу гроші є однією з функціональних форм капіталу, його складовою й елементом багатства, яким володіє власник цього капіталу. Гроші тут слугують капіталом. Вони вимагають відповідної норми прибутку (доходу), як і будь–яка інша форма капіталу. Чим більшою масою грошей володіє індивідуальний власник, тим він багатший і тим більші його можливості “заробити” прибуток чи дохід.
Зовсім іншу роль відіграють гроші в сукупному грошовому обороті. Тут вони функціонують тільки як гроші і не є функціональною формою капіталу. Тому їх масу в обороті не можна вважати частиною багатства країни, тобто вона не збільшує сукупного капіталу суспільства подібно до капіталу окремого індивіда. Якби грошова маса, що перебуває в обороті, раптово зросла в кілька разів, то загальний обсяг багатства країни не тільки не збільшився, а міг би навіть зменшитися через зростання витрат на виготовлення додаткових грошей чи у зв’язку із провокуванням інфляції їх випуском.
Сукупний грошовий оборот і оборот індивідуального капіталу істотно різняться також механізмами формування грошової маси, необхідної для їх обслуговування.
Грошові кошти, необхідні для обслуговування кругообігу індивідуального капіталу, власник останнього у більшості своїй має, тобто це його кошти. Якщо їх бракує, то додаткові кошти мобілізуються власником на фінансовому ринку. Фінансовий (грошовий) ринок виконує важливу роль у кругообігу індивідуального капіталу. З нього починається оборот грошей, що обслуговує рух індивідуального капіталу, на ньому й завершується кожний окремий цикл кругообігу цього капіталу. Частина грошового доходу кожного економічного суб’єкта спрямовується на погашення боргів і повертається на грошовий ринок. Інша частина, що становить тимчасово вільні кошти, надходить на грошовий ринок як ресурс для кредитування інших суб’єктів.
Сукупний грошовий оборот здійснюється здебільшого теж за рахунок наявної в обороті маси, тобто тих грошей, які є в розпорядженні окремих суб’єктів. Грошовий ринок перетворюється у внутрішній елемент цього обороту і забезпечує перерозподіл наявної грошової маси з метою прискорення її обігу і найповнішого забезпечення потреб обороту в грошах у межах наявної їх маси. Завдяки грошовому ринку значно посилюється еластичність грошового обороту, зростає здатність даної маси грошей обслужити зростаючі обсяги реалізації валового національного продукту. Коли ж виникає потреба в поповненні обороту додатковою масою грошей, на відміну від кругообігу індивідуального капіталу, ця потреба може бути задоволена лише через додаткову емісію грошей.
Ці додатково випущені гроші надходять у сукупний оборот через грошовий ринок, що відповідає їхній кредитній природі та забезпечує відповідність емісії потребам обороту.
Отже, сукупний грошовий оборот не є механічною сумою оборотів грошей у межах індивідуальних капіталів, а являє собою самостійне економічне явище. Це – одне з найбільш широких абстрактних і узагальнених явищ економічного життя суспільства. Тому суб’єктами грошового обороту фактично є всі юридичні й фізичні особи, які беруть участь у створенні, розподілі, обміні та споживанні валового національного продукту.