2.1. Визначення оптимального об'єму виробництва продукції
Під оптимальним об'ємом виробництва продукції розуміється такий об'єм, який забезпечує виконання укладених договорів і зобов'язань по виробництву продукції (виконанню робіт) у встановлені терміни з мінімумом витрат і максимально можливою ефективністю.
До найпоширеніших методів визначення оптимального об'єму виробництва відносяться:
метод зіставлення валових показників;
метод зіставлення граничних показників.
Суть запропонованих методів розглянемо на прикладі гіпотетичного підприємства, діючого на ринку вільної конкуренції (початкові дані наводиться в табл. 2.1).
Метод складання валових показників припускає розрахунок прибутку підприємства при різних об'ємах виробництва і реалізації продукції.
Послідовність розрахунку така:
визначається величина об'єму виробництва, при якому досягається нульовий прибуток;
визначається об'єм виробництва з максимальним прибутком (табл.2.2).
Таблиця 2.1 Об'єм реалізації продукції і витрати на її
Виробництво
Об'їм реалізації тис. шт. |
Постійні витрати тис. грн. |
Змінні витрати тис. грн. |
Валові витрати тис. грн. |
0 |
1200 |
0 |
1200 |
10 |
1200 |
200 |
1400 |
20 |
1200 |
360 |
1560 |
30 |
1200 |
490 |
1690 |
40 |
1200 |
610 |
1810 |
50 |
1200 |
760 |
1960 |
60 |
1200 |
960 |
2160 |
70 |
1200 |
1220 |
2420 |
80 |
1200 |
1550 |
2750 |
90 |
1200 |
1980 |
3180 |
100 |
1200 |
2560 |
3760 |
Таблиця 2.2 Об'єм реалізації продукції з максимальним прибутком
Об'їм реалізації, тис. шт. |
Ціна, грн. |
Валова виручка, тис. грн. |
Валові витрати, тис. грн. |
Прибуток, тис. грн. |
0 |
- |
0 |
1200 |
-1200 |
10 |
48 |
480 |
1400 |
-920 |
20 |
48 |
960 |
1560 |
-600 |
30 |
48 |
1440 |
1690 |
-250 |
40 |
48 |
1920 |
1810 |
110 |
50 |
48 |
2400 |
1960 |
440 |
60 |
48 |
2880 |
2160 |
720 |
70 |
48 |
3360 |
2420 |
940 |
80 |
48 |
3840 |
2750 |
1090 |
90 |
48 |
4320 |
3180 |
1140 |
100 |
48 |
4800 |
3760 |
1040 |
В нашому прикладі нульовий прибуток досягається при об'ємі виробництва і реалізації в інтервалі 30-40 тис. шт. продукції, що відповідає значенню валової виручки і витрати м відповідно в інтервалах 1440-1920 і 1690-1810 тис. грн. На рис. 2.1 представлено наочне графічне зображення даного методу.
ВВ
А
4320
ВИ
КТ С
1850
©
1200
0 20 37 40 60 80 90 100
Объём
реализации, тыс. шт.
Рис. 2.1. Сопоставление валовой выручки и издержек: ВВ –валовая выручка, тис. грн.; ВИ – валовые издержки, тис. грн.
Рис. 2.1 показує, що реалізація продукції в об'ємі до 37 тис. шт. для підприємства збиткова, оскільки крива валових витрат розташовується вище за лінію валової виручки; в крапці, де виробництво рівне 37 тис. шт., прибуток рівний нулю, а валова виручка приблизно 1850 тис. грн. Із збільшенням об'ємів виробництва після 37 тис. шт. валова виручка починає перевищувати витрати і з'являється прибуток (АС), максимальна величина якого 1140 тис. грн. досягаються при об'ємі виробництва і реалізації продукції у 90 тис.шт. Лінія ВВ на рис.2.1 показує зміну валової виручки, а крива ВІ - відповідні валові витрати.
Метод зіставлення граничних показників дозволяє встановити до яких меж рентабельно збільшення виробництва і реалізації. Він заснований на зіставленні граничних витрат і граничного доходу.
Якщо величина граничного доходу на одиницю продукції перевищує величину граничних витрат на одиницю продукції, то збільшення виробництва і реалізації буде рентабельним. Проілюструємо це на основі даних, приведених в табл. 2.3.
В даному випадку граничним доходом на одиницю продукції по суті справи є ринкова ціна одиниці виробу, рівна 48 грн., а граничні витрати (ПІ) обчислюються як різниця між подальшими загальними витратами і попередніми, поділена на об'єм виробництва.
Граничний прибуток обчислюється як різниця між граничним доходом і граничними витратами.
Наочне представлення даного методу дано на рис. 2.2.
Графік на рис. 2.2. показує, що до тих пір, поки крива граничного доходу мається свій в розпорядженні вище кривою граничних витрат, збільшення об'ємів виробництва ефективно, тобто розширення виробництва до 90 тис. шт. рентабельне. При подальшому збільшенні об'єму виробництва величина додаткових витрат перевищить величину додаткового доходу на одиницю продукції, що приведе до зменшення валового прибутку.
Таблиця 2.3 Розрахунок оптимального об'єму реалізації продукції методом зіставлення граничних показників
Об'єм реалізації, тис.шт. |
Граничний дохід, грн. |
Граничні витрати, грн. |
Граничний прибуток, грн. |
10 |
48 |
20 |
28 |
20 |
48 |
16 |
32 |
30 |
48 |
13 |
35 |
40 |
48 |
12 |
36 |
50 |
48 |
15 |
33 |
60 |
48 |
20 |
28 |
70 |
48 |
26 |
22 |
80 |
48 |
33 |
15 |
90 |
48 |
43 |
5 |
100 |
48 |
58 |
-10 |
В обох випадках передбачалося, що ринкова ціна одиниці виробу складала 48 грн., а що буде, якщо ціна зменшиться? В цьому випадку підприємство зазнаватиме збитки, і може прийти до банкрутства. Припустимо, що ціна знизилася з 48 до 30 грн. за 1 шт., тобто граничний дохід на одиницю продукції при будь-яких об'ємах виробництва складе 30 грн., а оптимальний об'єм виробництва - 70 тис. шт.
Рис. 2.2. Зіставлення граничного доходу і граничних витрат
Розрахуємо середні змінні і середні валові витрати, результати яких представлені в табл. 2.4.
Таблиця 2.4