4.6. Визначення сукупного нормативу власних оборотних активів і джерел його покриття

Сукупний норматив власних оборотних активів на кінець запланова­ного року визначається додаванням сум часткових нормативів, що розра­ховані за окремими елементами нормованих запасів цінностей і витрат виробництва. Він визначає загальну потребу суб'єкта, що господарює, в оборотних активах, які необхідні для забезпечення нормального процесу виробництва, реалізації продукції та розрахунків.

Оскільки розрахований сукупний норматив на кінець запланованого року на діючих підприємствах містить і норматив на початок заплановано­го року, то після розрахунку нормативу на кінець запланованого року ви­значають його приріст (зниження), а також джерела покриття як нормати­ву, діючого на початок запланованого року, так і його приросту в заплано­ваному році.

Діючий на початок запланованого року норматив покривається нор­мативною наявністю власних оборотних активів на початок запланованого року. Вона визначається у вигляді різниці між нормативом і сумою постійних пасивів, які діють на початок запланованого року. Розрахунок цього показ­ника наведено в табл. 4.7.

Приріст нормативу являє собою різницю між сукупним нормативом, що розрахований на кінець запланованого року, та нормативом, що діяв на початок цього ж року.

Розрахований приріст нормативу покривається такими джерелами:

• постійними пасивами;

• прибутком;

• надлишком власних джерел формування оборотних активів на поча­ток запланованого року;

• іншими джерелами;

• позиковими коштами.

Таблиця 4.7. Розрахунок нормативної наявності власних

Оборотних активів на початок запланованого року

№ з/п	Показник	Сума, тис. грн.
1	Норматив власних оборотних активів на початок запланованого року	2380,0
2	Сума сталих пасивів на початок запланованого року	50,0
3	Нормативна наявність власних оборотних акти­вів на початок запланованого року (п.1 - п.2)	2330,0

Розглянемо конкретно призначення, склад і порядок визначення пере­лічених джерел покриття приросту нормативу власних оборотних активів.

Постійні пасиви - це грошові кошти, що не належать підприємству, але в силу діючої системи розрахунків постійно знаходяться в його обігу. До них відносяться:

• мінімальна заборгованість із заробітної плати (оплати праці) з нараху­ваннями;

• мінімальна заборгованість за резервом наступних платежів (оплата відпусток, резерв для ремонтному фонду);

• мінімальні залишки фондів економічного стимулювання та спеціального призначення, що постійно знаходяться в обігу підприємства;

• мінімальна перехідна заборгованість за податками та платежами до бюджету й позабюджетних фондів;

• аванси (передплата) покупців (замовників) та ін.

Окремі види сталих пасивів розраховуються таким чином.

Мінімальна заборгованість по заробітній платі (оплаті праці) з нарахуваннями визначається добутком однодобового фонду заробітної плати (оплати праці) робітників під час періоду з найменшим обсягом ро­біт (квартал) на кількість днів від початку місяця до дня планової виплати заробітної платні (оплати праці), що встановлена у колективному договорі. Розмір мінімальної заборгованості по заробітній платі з нарахування­ми (З_м) визначається за формулою

Зм = Фм / 90 * Д, (4.9)

де Ф_м - фонд заробітної плати того кварталу, який прийнятий до розраху­нку; 90 - кількість днів у кварталі; Д - кількість днів від початку місяця до дня виплати заробітної плати, що встановлена у колективному договорі.

Розрахунок мінімальної заборгованості по заробітній платі з нараху­ваннями здійснюється в порядку, наведеному в табл. 4.8.

Таблиця 4.8. Розрахунок мінімальної заборгованості