43. Формування професійних інтересів та особливості профорієнтації старшокласників.

Вибір професії є тривалим та складним процесом, зумовленим їх рівнем інформованості щодо специфіки трудової діяльності, рівнем домагань, інтересами, цінностями, здібностями тощо.

Виділяють базові фактори професійного вибору: зовнішні і внутрішні. До зовнішніх факторів вона відносяться: престижність професії, її матеріальні характеристики; соціальний попит, можливості працевлаштування. До внутрішніх факторів: пихофізіологічні якості, здібності; інтереси та покликання.

Їм доводиться орієнтуватися в різноманітних професіях, що є зовсім нелегким завданням, оскільки в основі відношення до професій, лежить не свій особистий, а чужий досвід – відомості, отримані від батьків, друзів, знайомих, з телепередач і т. д.

Професійна орієнтація - це система заходів щодо включення індивіда до світу праці. Передбачає: професійне просвітництво, інформування про світ професій; професійне виховання, вироблення професійно важливих особистісних якостей (працездатність, відповідальність); професійне консультування. Важливими завданнями професійної орієнтації є:

1. формування позитивного ставлення до праці як цінності в житті;

2. розвиток пізнавального інтересу до різноманітних сфер трудової діяльності;

3. надання морально-емоційної підтримки;

4. формування цілеспрямованості, підприємливості, діловитості.

44. Особливості самовиховання в підлітковому та юнацькому віці.

Самовиховання - це саморегуляція, самоуправління особистості з намірами змінити себе, удосконалити свої якості. Самовиховання спрямоване на формування соціально необхідних якостей особистості. Процес самовиховання людини являє собою єдність трьох складових: пізнавальної (самопізнання), емоційно-оцінювальної (самоставлення), дієво-вольової, регулятивної (саморегуляція).

Емоційна сфера підлітків дуже суттєво впливає на мотивацю їх поведінки та вольову регуляцію. Сила волі зміцнюється, розвивається самостійність, але підлітки схильні до впертості та негативізму. Становлення вольової регуляції підлітка залежить від взаємин зі значимими дорослими (авторитарний стиль виховання «зламає» волю або викликає стійкий негативізм). В цьому віці формується Я-концепція (усвідомлення своєї неповторності). Оновлюється Я-образ на Я-реальне (теперішні якості) та Я-ідеальне (в майбутньому).

Емоційна сфера юнаків стає більш насиченою та гнучкою порівняно із підлітком, зростає її керованість та контрольованість; емоційне життя юнацтва є інтенсивним, хоча менш бурхливим і більш стабільним; значного рівня розвитку досягають вищі почуття та відповідні їм потреби (естетичні, інтелектуальні, соціально-моральні); у вольовій сфері зростає рівень свідомого самоконтролю, пов’язаного із прагненням відповідати вимогам групи; рівень самоконтролю ще нестійкий і ситуативний, що створює сприятливий грунт для появи у юнаків акцентуацій характеру.

45. Виховання підлітків і юнаків в шкільних справах.

Виховання, з точки зору психології, можна вважати формою психічного розвитку людини. Виховна діяльність за своєю суттю має скеровувати, спрямовувати, організовувати індивідуальне становлення людської особистості. Виховання є двостороннім процесом, причому і вихователь, і вихованець відіграють в ньому активну роль. Виховання підлітків і юнаків передбачає радикальну перебудову змісту і методів навчання, максимальне врахування індивідуальних особливостей та інтересів учнів, що дає простір їх власній розумоій і соціальній ініціативі. Необхідно враховувати розвиток пізнавальних процесів підлітка і старшокласника (див. 37, 39). Тому необхідно сформувати індивідуальний стиль розумової діяльності.