- •1. Предмет і завдання вікової психології.
- •2. Актуальні проблеми вікової психології в сучасному світі.
- •3. Історія виникнення і розвитку вікової психології.
- •4. Методи вікової психології
- •5. Характеристика методів вікової психології за організацією дослідження.
- •6. Загальна характеристика онтогенезу людської психіки.
- •7. Проблема розвитку психіки в працях вітчизняних психологів (Божович л.І., Виготський л.С., Костюк г.С.)
- •8. Основні напрямки зарубіжної вікової психології.
- •9. Взаємозв’язок навчання, виховання і розвитку психіки людини.
- •10. Роль діяльності й спілкування в психічному розвитку дитини.
- •11. Основні умови психічного розвитку.
- •12. Рушійні сили розвитку психіки.
- •13. Вікові кризи. Характеристика кризових періодів.
- •14. Проблема вікової періодизації.
- •15. Значення перших років життя дитини для подальшого розвитку особистості.
- •16. Загальна характеристика перших шести років життя дитини.
- •17. Особливості психічного розвитку новонародженого та немовляти
- •18. Психологія раннього дитинства.
- •19. Психологічна характеристика дошкільника 3-6 р.
- •20. Характеристика гри як провідної діяльності дошкільника
- •21. Розвиток моторики у дітей перших шести років життя.
- •22. Спілкування з дорослими у дітей перших шести років життя.
- •23. Розвиток моторики у дітей перших шести років життя. Див 21.
- •24. Формування самооцінки у дітей перших шести років життя.
- •25. Специфіка психічного розвитку та особливості навчання в школі шестирічної дитини.
- •26. Психологічна характеристика готовності та адаптації дитини до навчання у школі.
- •28. Учбова діяльність молодших школярів та розвиток інших видів діяльності.
- •29. Особливості спілкування молодших школярів.
- •30. Розвиток пізнавальних процесів у молодших школярів.
- •31. Емоційно-вольове життя молодших школярів.
- •32. Розвиток особистості у молодшому шкільному віці.
- •33. Місце підліткового періоду в загальному процесі індивідуального розвитку.
- •34. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка і її вплив на його психологічні особливості і поведінку.
- •35. Спілкування як провідний вид діяльності підлітка.
- •36. Психологічні особливості розвитку особистості у підлітковому віці.
- •37. Перебудова учбової діяльності, розвиток пізнавальних процесів підлітків.
- •38. Загальна характеристика ранньої юності.
- •39. Пізнавальні процеси і розумовий розвиток старшокласника.
- •40. Формування особистості старшокласника.
- •41. Спілкування та дружба в юнацькому віці.
- •42. Особливості юнацького кохання. Підготовка до сімейного життя.
- •43. Формування професійних інтересів та особливості профорієнтації старшокласників.
- •44. Особливості самовиховання в підлітковому та юнацькому віці.
- •45. Виховання підлітків і юнаків в шкільних справах.
- •46. Виховання підлітків і юнаків в спілкуванні з ровесниками та дорослими.
- •47. Характеристика поняття ”важка дитина”. Класифікація “важких”.
- •48. Причини появи важких дітей і підлітків.
- •49. Особливості педагогічної запущеності дошкільнят і молодших школярів.
- •50. Специфіка роботи вчителя з різними категоріями важких підлітків.
- •51. Проблема періодизації психічного розвитку дорослої людини.
- •52. Психосоціальний розвиток дорослих.
- •53. Кризи віку дорослості.
- •54. Характеристика ранньої дорослості.
- •55. Розвиток психічних процесів у період середньої дорослості.
- •56. Характеристика середньої дорослості з позиції е.Еріксона.
- •57. Анатомо-фізіологічні процеси старіння.
- •58. Характеристика кризи «я-інтеграції».
- •59. Особливості психічного старіння.
- •60. Ставлення до смерті.
35. Спілкування як провідний вид діяльності підлітка.
Спілкування відзначається такими якостями, як позитивна емоційна забарвленість, довірливість, рівноправність його учасників. Таке спілкування може розгортатись, як у відносинах з дорослими, так і з ровесниками. Проте в реальності дорослий набагато гірше готовий до такого спілкування, ніж ровесник. Ось чому спілкування з ровесниками набуває для підлітка особливої значущості. Там він може повною мірою відчувати себе дорослим – самостійним і незалежним. Підліток усвідомлює своє право на повагу, самостійність, довіру з боку оточуючих. У нього виникає інтерес до своєї індивідуальності, роздуми про себе. Джерелом інтересу є прагнення відповідати вимогам оточуючих, усвідомити свої недоліки, що заважають спілкуванню.
36. Психологічні особливості розвитку особистості у підлітковому віці.
Зміни у самосвідомості становлять основні новоутворення у психіці підлітка. Підліток починає усвідомлювати себе як особистість – члена суспільства і учасника міжособистісних відносин. Відбувається переорієнтація з норм і цінностей дитячого світу на дорослий, вироблення особистісних поглядів.
Центральне новоутворення – почуття дорослості, що виявляється в прагненні бути й вважатись дорослим. При цьому підліток усвідомлює, що не зовсім ще дорослий. Проте він очікує від оточуючих підтримки свого прагнення. Для нього важливі зовнішні атрибути дорослості (самостійність, незалежність, мужність, сміливість, одяг).
Провідна діяльність – інтимно-особистісне спілкування. Джерелом інтересу є прагнення відповідати вимогам оточуючих, усвідомити свої недоліки, що заважають спілкуванню. Тому провідна функція самосвідомості підлітка – соціально-регуляторна. Спілкування та взаємодія з ровесниками виступають об’єктом порівняння і зразком.
Іншим важливим фактором розвитку самосвідомості є навчальна діяльність. Часто самооцінка позитивних якостей і рівень домагань підлітка завищені. Такі підлітки схильні до афектів – емоційних вибухів, зокрема, коли вчитель ставить йому оцінки, нижчі за очікувані. Водночас, учні дуже швидко відгукуються на доброзичливі звертання, на позитивні оцінки вчителя. При психологічно неправильному оцінюванні вчителем діяльності підлітків в останніх виникають недовіра, образливість, підвищена чутливість до будь-яких оцінок.
Для підлітка властиве прагнення до подолання своїх недоліків, у зв’язку з яким виникає самовиховання.
37. Перебудова учбової діяльності, розвиток пізнавальних процесів підлітків.
Ускладнення знань вимагає від учнів і досконаліших способів їх здобуття. Зростає рівень абстрагування і узагальнення, формуються системи прямих і зворотних логічних операцій, міркувань і умовиводів, які стають більш усвідомленими, обгрунтованими й логічно досконалішими. Відбувається перехід зовнішніх дій у внутрішній, мислений план, формуються розумові дії, виступаючи компонентами вмінь учитись. Якісних змін зазнає і мотивація учіння підлітків. У підлітковому віці спостерігається зниження успішності, інтересу до учіння. Ставлення підлітка до навчання переважно залежить від особи вчителя, тому диференціюється щодо різних предметів, які учень поділяє на «цікаві і нецікаві».
У підлітковому віці пізнавальні процеси зазнають важливих змін, наближаючись у своїх параметрах до «дорослого» рівня. Зокрема, дістають подальшого розвитку: довільна увага, спостережливість, теоретичне мислення, словесно-логічна пам’ять, мовлення, уява. Важливий вплив на пізнавальну сферу підлітка справляє мислення, внаслідок чого відбувається інтелектуалізація пізнавальних процесів. Пам’ять побудована на аналізі та розумінні матеріалу і спирається на використання прийомів запам’ятовування. Робота над запам’ятовуванням носить інтелектуальний характер, що водночас забезпечує і розуміння матеріалу. Мислення підлітка активне, самостійне, творче, що дозволяє використати його як засіб пошукової діяльності, спрямованої на пізнання нового.
Важливу роль в особистісному житті підлітка починає відігравати мрія, яка творить образи бажаного майбутнього і впливає на визначення життєвих планів підлітка.
Вдосконалюються засоби оволодіння виразністю мовлення, що необхідне для відстоювання власної думки. Значно зростає лексичний запас, поповнюючись науковими термінами.