20. Характеристика гри як провідної діяльності дошкільника

У дошкільному віці провідною діяльністю виступає рольова гра, характерне для 3х років прагнення дитини бути самостійною може бути вирішене лише у формі гри. В процесі гри дитина пізнає різні види діяльності дорослих, а також особливості взаємин між ними. Від 3-х до 4х років дитина оперує реальними предметами і віддає їм перевагу. У цей період у неї розвивається здатність до сюжетно рольових ігор. Наприкінці дошкільного віку. У неї розвивається здатність до ігор з правилами. Ігрова діяльність є провідною, тому що створює сприятливі умови для розвитку пізнавальних інтересів, позитивних психічних якостей. Це дозволяє підготувати дитину для засвоєння більш складних символів — систем соціальних знаків.

21. Розвиток моторики у дітей перших шести років життя.

Розвиток гpубої мотоpики - це послідовність розвитку статичних функцій і загальних рухів, під якими розуміється вміння дитини утримувати різні положення тіла й пересуватися. Крім генетичних факторів, які в більшій мірі визначають темпи дозрівання нервової системи, на якість загальних рухів та їх своєрідність також впливають стан здоров’я й умови життя дитини.

У здорової дитини основні статичні функції та рухові вміння формуються на 1-му році життя: Лежачи на животі, трохи піднімає голову, Тримає голову, Сидить з підтримкою, Перегортається зі спини на живіт, Перегортається з живота на спину, Сидить без підтримки, Починає повзати на животі, Стоїть з підтримкою, Стоїть без підтримки, Починає ходити, Встає з підлоги без підтримки.

Розвиток дрібної мотоpики тісно пов’язаний з роботою основних аналізаторів (зорового, слухового) і полягяє у формуванні координації м’язів очей, цілеспрямованих pухів pуками та дiї з пpедметами, відчуття їх ваги, форми і якості. Розвиток дрібної мотоpики тісно пов’язаний з роботою основних аналізаторів (зорового, слухового) і полягяє у формуванні координації м’язів очей, цілеспрямованих pухів pуками та дiї з пpедметами, відчуття їх ваги, форми і якості. Ізольовані хаотичні рухи руками, Рефлекторний захват предмету, який торкається долоні або пальців, Тягнеться руками за предметом, но, як правило, промахується, Тягнеться руками за предметом і ощупує його, Захват рукою предмета (перша цілеспрямована дія) і утримка в руці, Перекладає предмет із руки в руку, Піднімає предмет обома руками, Плескає в долоні, Намагається малювати каракулі, Бере мілкий предмет двома пальцями («пінцетний» захват).

Надалі координація рухів рук у дитини помітно вдосконалюється, посилюється контроль з боку зору. Рухи стають цілеспрямованими, чіткими, У 5-6 років дитина оволодіває навичками малювання, конструювання, письма.

22. Спілкування з дорослими у дітей перших шести років життя.

Спілкування є головною соціальною потребою дитини, яка виявляється з перших місяців її життя. Спочатку ініціатором спілкування є дорослий, згодом ініціатива переходить до дитини, а наприкінці першого півріччя життя спілкування включається у спільну предметну діяльність дитини і дорослого. Дитина від народження розвивається як соціальна істота, набуваючи в контактах з людьми, які її оточують, певного досвіду. Протягом раннього дитинства розвиток спілкування дитини з дорослим долає два етапи: — перше півріччя — емоційно-особистісне, ситуативне спілкування; — від другого півріччя до 3-х років — практичне, дієве спілкування. На цьому етапі дорослий виступає партнером у грі, взірцем для наслідування, особою, яка оцінює знання і вміння дитини. Потреба дитини в оцінці дорослого є одним із головних стимулів її поведінки. Діти, які мають повноцінне спілкування з дорослими, виявляють ініціативність, прагнуть привернути увагу до своїх дій, довірливо, відкрито й емоційно ставляться до дорослого, вимагають від нього співучасті у своїх справах, чутливі до його ставлення й оцінки, перебудовують свою поведінку залежно від його поведінки. Вони тонко розрізняють схвалення й осуд, віддаючи перевагу предметному співробітництву з дорослим, виявляють до нього любов і охоче відгукуються на ласку, привертають до себе увагу і прагнуть його позитивної оцінки. Якщо дорослий і надалі ініціюватиме емоційні форми спілкування, а дитина вже прагнутиме діяльності з предметами, може виникнути конфліктна поведінка. У дошкільному віці розширюються можливості дитини щодо пізнання навколишнього світу і спілкування з дорослими. Це відбувається у таких формах: 1) Пізнавальне спілкування. Дитина, добре володіючи мовою, розмовляє з дорослим про речі, які не перебувають у полі її зору, виявляє допитливість. 2) Особистісне спілкування. Дитина вбачає у дорослому джерело знань, їй важливо заслужити його повагу, визнання, вона потребує підтримки і схвалення дорослим правильності своєї поведінки. Якщо дитина впевнена, що дорослий справедливий і добре до неї ставиться, вона спокійно вислуховує його зауваження і побажання щодо своїх знань, умінь, навичок, активно реагує на них, прагне відповідно скоригувати свою поведінку чи дії. Головною умовою особистісної форми спілкування є потреба у взаєморозумінні.