52. Психосоціальний розвиток дорослих.

На думку З.Фрейда, психосоціальний розвиток дорослої людини можна розглядати в трьох площинах: Я- індивідум, Я- як член сім”Ї, Я- працівник. Незадоволення однієї з них призводить до депресії.

В ранній дорослості відбувається особистісна, професійна і сімейна ідентичність. В середній дорослості люди намагаються досягнути генеративності, внести свій внесок у розбудову сім”Ї, виховання дітей, досягнути успіхів у роботі, принести користь державі. Пізня дорослість – це період пристосування до нових умов хиття: відсторонення від професії, колективу; фізичні недуги; часто одинокість замість сім”Ї. Чим краще і повніше людина змогла реалізуватися в середній стадії, тим легше вона приймає старість.

53. Кризи віку дорослості.

Розрізняють нормальну (вікову) кризу, яка пов’язана з завершенням певного етапу психічного розвитку і переходом до нового вікового періоду, і анормальну (ненормативну) , яка виникає в складних умовах життя і вимагає від людини дій, які перевершують її можливості, а в деяких випадках змінює долю людини. Біографічні кризи—це переживання та протиріччя у внутрішньому світі людини, які виражають її суб’єктивне ставлення до подій у її житті або до життя в цілому.

Криза нереалізованості виникає, коли на думку людини життєва програма не виконана, коли вона незадоволена продуктивністю свого життя, не бачить своїх досягнень.

Криза спустошеності людина слабо уявляє собі актуальні зв’язки, що ведуть від минулого через сьогодення до майбутнього.

Криза безперспективності слабке усвідомлення потенційних зв’язків подій, проектів, планів на майбутнє.

Кризи можуть виникати і тоді, коли змінюються життєві ролі людини. Життєві ролі завжди пов’язані з важливими функціями людини у власному і суспільному житті.

Вирізняють кризи становлення особистості (вікові) – ті ,які необхідні для розвитку особистості.

Кризи здоров’я. Втрата здоров’я часто веде до значних проблем у житті людини, змінює спосіб її існування і соціальні функції.

Термінальні кризи—пов’язані з термінальними цінностями людини ( тяжка хвороба)

Кризи значущих стосунків. Зміни в структурі міжособистісних стосунків (смерть близької людини, розлучення)

Кризи особистісної автономії – втрата чи обмеження особистої свободи.

Кризи самореалізації — неможливість нормальної звичайної самореалізації ( втрата роботи, пенсія, банкрутство)

Кризи життєвих помилок—дії людини або її бездіяльність призвели до фатальних наслідків.

54. Характеристика ранньої дорослості.

Ранній дорослий вік охоплює період від 20 до 40 років. Людина в цьому віці є статево дозрілою, в неї розвинуті розумові здібності та інтереси, сформовані система цінностей (світогляд, життєва позиція), цілісний Я-образ, готовність до самовдосконалення та професійні наміри. Охоплює він дві фази.

Перша фаза ранньої дорослості. Триває приблизно з 20 до 30 років життя і збігається з молодістю людини. У цей період людина досягає піку у своєму фізичному розвитку, є здоровою, сильною, витривалою, енергійною, здатною до народження дітей. Активно збагачується її психологічний і соціальний досвід, вона включається в усі види соціальної активності, оволодіває багатьма соціальними ролями. Розвиток особистості людини зумовлюється передусім особливостями сімейного та професійного життя. Вона відходить від батьківської сім'ї, обирає супутника життя, приймає рішення про шлюб і створення сім'ї, народження дітей, займається їх вихованням. Одночасно зі створенням сім'ї людина спрямовує свої зусилля на професійне навчання, пошук постійного місця зайнятості, професійну адаптацію, досягнення професійного успіху, кар'єру.

Друга фаза ранньої дорослості. Охоплює період від 30 до 40 років. Особливості розвитку людини в цей час залежать від ступеня і продуктивності її соціальної активності, досягнутого статусу, перебігу попередніх стабільних і кризових періодів. Новий статус дорослого забезпечується його правами і обов'язками в різних сферах життя й діяльності, консолідацією соціальних і професійних ролей.