- •1. Предмет і завдання вікової психології.
- •2. Актуальні проблеми вікової психології в сучасному світі.
- •3. Історія виникнення і розвитку вікової психології.
- •4. Методи вікової психології
- •5. Характеристика методів вікової психології за організацією дослідження.
- •6. Загальна характеристика онтогенезу людської психіки.
- •7. Проблема розвитку психіки в працях вітчизняних психологів (Божович л.І., Виготський л.С., Костюк г.С.)
- •8. Основні напрямки зарубіжної вікової психології.
- •9. Взаємозв’язок навчання, виховання і розвитку психіки людини.
- •10. Роль діяльності й спілкування в психічному розвитку дитини.
- •11. Основні умови психічного розвитку.
- •12. Рушійні сили розвитку психіки.
- •13. Вікові кризи. Характеристика кризових періодів.
- •14. Проблема вікової періодизації.
- •15. Значення перших років життя дитини для подальшого розвитку особистості.
- •16. Загальна характеристика перших шести років життя дитини.
- •17. Особливості психічного розвитку новонародженого та немовляти
- •18. Психологія раннього дитинства.
- •19. Психологічна характеристика дошкільника 3-6 р.
- •20. Характеристика гри як провідної діяльності дошкільника
- •21. Розвиток моторики у дітей перших шести років життя.
- •22. Спілкування з дорослими у дітей перших шести років життя.
- •23. Розвиток моторики у дітей перших шести років життя. Див 21.
- •24. Формування самооцінки у дітей перших шести років життя.
- •25. Специфіка психічного розвитку та особливості навчання в школі шестирічної дитини.
- •26. Психологічна характеристика готовності та адаптації дитини до навчання у школі.
- •28. Учбова діяльність молодших школярів та розвиток інших видів діяльності.
- •29. Особливості спілкування молодших школярів.
- •30. Розвиток пізнавальних процесів у молодших школярів.
- •31. Емоційно-вольове життя молодших школярів.
- •32. Розвиток особистості у молодшому шкільному віці.
- •33. Місце підліткового періоду в загальному процесі індивідуального розвитку.
- •34. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка і її вплив на його психологічні особливості і поведінку.
- •35. Спілкування як провідний вид діяльності підлітка.
- •36. Психологічні особливості розвитку особистості у підлітковому віці.
- •37. Перебудова учбової діяльності, розвиток пізнавальних процесів підлітків.
- •38. Загальна характеристика ранньої юності.
- •39. Пізнавальні процеси і розумовий розвиток старшокласника.
- •40. Формування особистості старшокласника.
- •41. Спілкування та дружба в юнацькому віці.
- •42. Особливості юнацького кохання. Підготовка до сімейного життя.
- •43. Формування професійних інтересів та особливості профорієнтації старшокласників.
- •44. Особливості самовиховання в підлітковому та юнацькому віці.
- •45. Виховання підлітків і юнаків в шкільних справах.
- •46. Виховання підлітків і юнаків в спілкуванні з ровесниками та дорослими.
- •47. Характеристика поняття ”важка дитина”. Класифікація “важких”.
- •48. Причини появи важких дітей і підлітків.
- •49. Особливості педагогічної запущеності дошкільнят і молодших школярів.
- •50. Специфіка роботи вчителя з різними категоріями важких підлітків.
- •51. Проблема періодизації психічного розвитку дорослої людини.
- •52. Психосоціальний розвиток дорослих.
- •53. Кризи віку дорослості.
- •54. Характеристика ранньої дорослості.
- •55. Розвиток психічних процесів у період середньої дорослості.
- •56. Характеристика середньої дорослості з позиції е.Еріксона.
- •57. Анатомо-фізіологічні процеси старіння.
- •58. Характеристика кризи «я-інтеграції».
- •59. Особливості психічного старіння.
- •60. Ставлення до смерті.
55. Розвиток психічних процесів у період середньої дорослості.
У людей, які досягнули віку середньої дорослості (40 – 60 років), помітне відносне зниження характеристик психофізіологічних функцій. Проте це не впливає на працездатність і дозволяє зберегти творчу активність.
Середній вік може бути періодом розквіту сімейного життя, кар’єри, творчих здібностей, проте люди все частіше почали задумуватися про те, що вони є смертними і що їх час пройшов. Праця стає важливим джерелом людських почуттів. Майже всі емоції пов’язані з ходом трудової діяльності, її успіхами чи невдачами. Стрес відіграє важливу роль в розвитку багатьох хвороб. Цей вік також пов’язаний з тим, що люди втрачають свою другу половинку, в наслідок смерті, розлучення, або рішення жити окремо, в їхньому житті проходять такі неприємні події як достроковий вихід на пенсію чи хвороби. В цьому віці люди часто піддаються депресії і почуттю самотності.
В середньому віці 40-60 змінюються сенсорні функції людини, психомоторні реакції та сенсорні навички. Стає важче засвоювати нові навички. Рухові навички можуть погіршуватись, але завдяки постійним тренуванням та досвіду вони можуть залишатися незмінними.
Середня дорослість вступає в стадію виконання соціальних обов’язків, коли людина відповідає не тільки за себе, але й за інших, і, приймаючи будь-яке рішення, враховує не тільки свої інтереси, а й інтереси оточуючих.
56. Характеристика середньої дорослості з позиції е.Еріксона.
Е. Еріксон виокремлює ранню дорослість (20— 45 років), середню дорослість (40—60 років) і пізню дорослість (понад 60 років). Див 55.
57. Анатомо-фізіологічні процеси старіння.
У період ранньої дорослості — від 20 до 40 років спостерігається фізичний розквіт людини, найбільший пік її активності, сили і витривалості. Функціонування органів, швидкість реакцій, рухові навички досягають свого максимуму в проміжку між 20 і 30 роками. З 30 років починається поступове зниження рівня функціонування фізіологічних систем організму.
В середньому віці 40-60 змінюються сенсорні функції людини, психомоторні реакції та сенсорні навички. Стає важче засвоювати нові навички. Рухові навички можуть погіршуватись, але завдяки постійним тренуванням та досвіду вони можуть залишатися незмінними.
Пізня дорослість ( з 60 р) характеризується процесом старіння, але оскільки системи організму людини мають значні резерви, то процеси старіння можуть проявляти себе тільки в пізній дорослості, тобто коли людині більше 70 років.
З віком погіршується слухова чутливість до високих тонів. Недочування змінює поведінку старої людини, деякі з них здаються неуважними, погано мислячими, але насправді вони погано чують, тому і не реагують адекватно.
В процесі старіння зменшується м’язова маса людського організму, тому зменшується сила і витривалість, старі люди не витримують тривалого фізич-ного чи нервового навантаження.
В період пізньої дорослості відбувається пристосування організму людини до нових умов життєдіяльності,. Працездатність людини зберігається за рахунок підвищення активності різних структур організму шляхом мобілізації його резервних можливостей та компенсації.