Єгипет у і тис. До н.Е.Культура Стародавнього Египту.

1. Єгипет пiд владою iноземцiв. Об”єднання країни пiд владою XXVI Саiської династiї.

В єгипетськiй армiї Нового царства посилюється роль лiвiйських найманцiв. Вони приймали культурнi звичає та традицiї єгиптян i зумiли привести до влади свого представника Шешонка / коло 950 р. до н.е./. Вiн засновує нову ХХII династiю i робить столицею мiсто Бубастiс у схiднiй частинi

Дельти. Змiцнивши свою владу в Дельтi, вiн оголошує свого сина жерцем Амона-Ра у Фiвах. Таким чином знову було досягнуто об”єднання країни.

Десь коло 930 р. до н.е. єгипетське вiйсько вторгається в Палестину i захоплюї Єрусалим. Однак сподiвання, що Єгипет зможе контролювати цю територiю виявились марними. Соцiальною опорою фараона були воїни та жрецтво. Єгипетське жрецтво пiдтримувало владу лiвiйцiв оскiльки лiвiйський фараон дарував храмам у Мемфiсi, Гераклеополi та Фiвах великi багатства. Але Нижнiй Єгипет вже при наступних лiвiйських фараонах у IХ - VIII ст. до н.е. / ХХII - ХХIII династiї/ розпадається на ряд незалежних держав.

Оскiльки полоненi тепер майже не поступають в Єгипет, то виникає прагнення збiльшити кiлькiсть рабiв за рахунок спiввiтчизникiв. З"являються раби-боржники, самопродаж в рабство. Один з фараонiв VIII ст. до н.е. - Бокхорiс / XXIV династiя/ заборонив обертати на рабiв боржникiв, дозволивши лише конфiскувати їх майно.

У др. пол. VIII ст. до н.е. ефiопський цар Пiанхi захопив значну частину Верхнього Єгипту, в тому числi Фiви. Правитель Саiса Тефнахт був змушений визнати владу ефiопiв. Син Пiанхi Шабака остаточно пiдкорив країну i утвердив XXV / ефiопську/ династiю. Близько 715 р. вiн захопив Середнiй Єгипет i спалив живцем згадуваного нами нижньоєгипетського фараона Бокхорiса.

Таким чином практично до ассiрiйського завоювання Єгипет став власнiстю ефiопських фараонiв. Столиця перебувала у Мемфiсi.

У 671 р. до н.е. в Єгипет вторгаються ассiрiйцi. Не маючи достатньо сил, щоб пiдкорити весь Єгипет, вони шукають пiдтримки серед пiвнiчноєгипетської аристократiї. Єгипет було роздiлено мiж 20-ма мiсцевими правителями-номархами, яких ассiрiйцi називали царями. Проте панування ассiрiйцiв було недовгим.

Центром визволення Єгипту було мiсто Саiс на пiвночi країни. Спираючись на наймане вiйсько з числа грекiв-iонiйцiв та карiйцiв, вихiдцiв з Малої Азiї, саiський правитель Псамметiх I розгромив номархiв-суперникiв. Великi центри - Мемфiс, Фiви, Гераклеополь,- пiдтримали енергiйного царя. Ассiрiя, можливо, зайнята вiйнами в iнших областях, вважала за краще мати в особi Псамметiха союзника, нiж сумнiвного пiдданого.

Початок правлiння Псамметiха датується приблизно 664 р. до н.е., однак лише коло 655 р. до н.е. вiн зумiв об”єднати Єгипет. Псамметiх став засновником XXVI / саiської/ династiї / коло 664 - 525 рр. до н.е./.

Син Псамметiха Нехо у 608 р. до н.е. розбив вiйсько iудейського царя Iосiї i на короткий час зумiв завоювати Сiрiю i Палестину. Однак у 605 р. до н.е. єгипетська армiя була розбита вавiлонським вiйськом царевича Навуходоносора. У 586 р. до н.е. Єгипет, пiдтримуючи Iудею, виступив проти Вавiлона, але зазнав поразки.

При фараонах XXVI династiї в Єгиптi спостерiгається економiчне пiднесення, пожвавлюється зовнiшня торгiвля. В цей час Єгипет вступає у вiк залiза. В Єгиптi плавлять i переробляють залiзну руду, яку привозять з азiатських країн.

Коли в Азiї з"являється нова грiзна сила - Персидська держава, фараон Амасiс / 569 - 526 рр. до н.е./ пробує створити проти неї коалiцiю держав, але невдало. У 525 р. до н.е. в битвi бiля Пелусiї перська армiя на чолi з царем Камбiзом завдала поразки єгиптянам. Камбiз був проголошений царем

Єгипту.

Єгиптяни неодноразово пiднiмали повстання i вiдпадали вiд Персiї. Бiльшiсть єгиптян жила за звичаями предкiв. Кожен хто мiг, намагався купити собi вiчне життя, будував гробницю, куди його мумiю в кам"яному чи дерев"яному саркофазi можна було помiстити пiсля смертi. Принижений народ стародавньої країни вперто дотримувався своїх традицiй. Ще в часи перського панування Геродот писав:"...нi єгиптянин, нi єгиптянка нiколи не поцiлує еллiна у вуста i навiть не використає ножа якогось еллiна, нi його рожна, нi його казана, i не їстиме м"яса чистого бика, якщо його пошматували еллiнським ножем".

У 332 р. до н.е. Єгипет був вiдвойований у персiв Олександром Македонським i продовжив свiй розвиток у складi його держави.