3. Соцiально-економiчний розвиток Єгипту в перiод Середнього царства.

В епоху Середнього царства спостерiгаються суттївi зрушення в економiцi. Починається застосування бронзи, хоча бронзовий вiк в Середньому царствi ще не настав i основним металом у виробництвi як i ранiше залишається чиста мiдь. Поряд з цим продовжують використовуватись кам"янi знаряддя. Удосконалюються знаряддя працi. З часу ХI династiї поширюється бiльш зручний плуг, що дозволяв пiдвищити якiсть обробки грунту. I у землеробствi i у ремеслi з"являються новi знаряддя працi, зокрема новi види рiжучих знарядь. Вдосконалюються знаряддя, що iснували ранiше - зокрема зернотерка дає тепер людинi можливiсть працювати у зручнiй позi, покращується пристосування для вичавлювання плодiв.

Розвивається нова галузь ремесла - виробництво скла. У скотарствi з"являється нова порода овець i баранiв з пiдiгнутими рогами. Починають використовувати коней.

Середнє царство продовжує одержувати iноземну сировину, при чому у ще бiльших розмiрах нiж за попереднiх часiв. Мiдь i бiрюза поступає з гiр Сiнаю, розробляються мiднi копальнi в Нубiї. Золото видобувають в пустелi, на схiд вiд Верхнього Єгипту i на пiвночi Ефiопiї. В Середньому царствi стало срiбла бiльше нiж було його у Стародавньому.

Вiдновлюються i змiцнюються зовнiшнi зв"язки Єгипту. Надзвичайно тiсними вони були з Фiнiкiїю, що постачала добiрний лiс. В Єгиптi знайдено крiтський посуд, а на Крiтi - вироби єгипетського ремесла. Єгипетськi судна продовжують плавати у далекий Пунт.

Протягом I Перехiдного перiоду великi господарства знатi Стародавнього царства занепадають, а їх мiсце займають дрiбнi господарства. Оскiльки вони не могли забезпечити попередню продуктивнiсть, то компенсували це за рахунок вужчої спецiалiзацiї. Це приводить до зростання внутрiшнього обмiну. В кiнцi Середнього царства мiрилом вартостi стає золото,яке коштує вже вдвiчi дорожче за срiбло / до того золото було дешевше/.

Зростає коло осiб, що одержували за свою службу в адмiнiстративному апаратi, при дворi чи у вiйську вiдповiдну плату. В часи Середнього царства зростає роль незнатних людей, велике число яких тепер займає значнi посади.

Головними виробниками всього багатства країни були " царськi люди" /" хемуу нiсут"/. Обов"язком царських хемуу була робота в рамках певної професiї. Вони могли працювати як в царському чи храмовому господарствi, так i в господарствi приватних осiб. Однак в цьому випадку вони належали

не приватному, а тiй посадi, яку вiн в даний момент займає. Дiти хемуу розпридiлялись в будь-яке iнше господарство, тобто посадова особа не мала нiякого права на потомство хемуу, що працювали в його господарствi. Ще в юностi хемуу призначались на роботи, не маючи права на вибiр професiї.

Перш за все найбiльш сильних та витривалих юнакiв вiдбирали в армiю, був шанс потрапити i в нижчi прошарки жрецтва. Щодо ремiсництва то брались до уваги професiйнi навики, син шевця мiг розраховувати стати шевцем. В залежностi вiд потреб господарства країни юнаки направлялись на сiльськогосподарськi роботи. При чому на роботах в полi були задiянi лише мужчини.

Слiд зазначити, що суттївi змiни вiдбулись в органiзацiї працi в епоху Середнього царства. Як i в часи Стародавнього царства землероб не володiє нi землею, нi робочою худобою, нi зiбраним врожаєм. Але на вiдмiну вiд землероба Стародавнього царства, який працював у складi робочого загону, тепер кожен землероб працював на своїй дiлянцi землi, за врожай з якої вiн вiдповiдав. Це ж спостерiгається i в iнших галузях єгипетського господарства.

Хемуу в окремих випадках могли змiнити свою професiю, але при умовi, що людина не може далi виконувати попереднi обов"язки: наприклад в результатi хвороби, калiцтва, вiку.Крiм своїх професiйних обов"язкiв хемуу зобов"язанi були виконувати ще царськi роботи, незважаючи на те в якому господарствi вони працюють. Хемуу розташовувались у спецiальних трудових таборах, одержували певне завдання i пiд наглядом повиннi були його виконувати. Тривало це кiлька тижнiв чи може й мiсяцiв.

Iнша соцiальна категорiя залежних людей - баку. Чисельно вони значно уступали хемуу.Вони експлуатувались лише в господарствах приватних осiб на правах рабiв. Баку не розпридiлялись на роботи в масштабах держави, i могли змiнювати вид занять в залежностi вiд потреб свого господаря.

Часто вони виконували роль особистих слуг, чи виконували якiсь випадковi роботи. Потомство баку було повною власнiстю пана. Баку вiльно продавались i купувались на ринку. Таким чином якщо приватна особа володiла хемуу лише при умовi виконання своїх службових обов"язкiв, то баку були в повнiй власностi свого пана.

З середини правлiння ХII династiї збiльшується кiлькiсть iноземцiв серед залежного населення Єгипту. Це були люди / в основному азiати/, захопленi пiд час вiйськових кампанiй. Як i хемуу вони перебували на облiку в центральному вiдомствi по розпредiленню робочої сили. Як i хемуу вони могли використовуватись на роботах в царському, храмовому чи приватному гоподарствах, однак в приватному господарствi вони могли не мати певної професiї i використовувались на випадкових роботах як i баку. Вони практично не залучались до польових робiт.

Значних змiн в перiод Середнього царства зазнала мова. Разом з тим вона залишалась значно ближче до староєгипетської мови, нiж до новоєгипетської. З пожвавленням та ускладненням господарського життя прямо пов"язаний розвиток дiлового скоропису - т.зв. дiлове iїратичне письмо.

Отже: Середнє царство було промiжним перiодом мiж Стародавнiм та Новим царствами. Це був етап певного зламу у всiх сферах життя i одночасно утвердження ознак нового часу. Загальнепiднесення господарського i суспiльного життя, розвиток науки пiдготували тi величезнi змiни у всiх сферах господарства стародавнього Єгипту, якi ми спостерiгаємо в Новому царствi Єгипту.