3. Релiгiйно - полiтична реформа Аменхотепа IV / Ехнатона/.

Пiсля смертi Аменхотепа III, влада переходить до його сина Аменхотепа IV / коло 1400 р. до н.е./, який ще ранiше був спiвправителем батька. Мати нового фараона, царiвна Тейї, була незнатного походження. Ймовiрно, шлюб Аменхотепа III з нею був у свiй час негативно сприйнятий фiванським

жрецтвом i столичною знаттю. Можливо, Аменхотеп IV був настроїний недружелюбно щодо згаданих кiл саме пiд впливом матерi.

На перших порах мало що провiщало грандiознiсть нововведень нового царя. Хоча вже, мабуть, в перший рiк правлiння нового царя з"являються спроби ввести поклонiння сонцю, це не означало лiквiдацiї традицiйного єгипетського багатобожжя. Перший храм, присвячений новому божеству, був збудований фараоном у Фiвах, неподалiк святилищ Амона-Ра. Позицiї традицiйних богiв видавались ще досить мiцними. Однак якщо iншим богам зерно вiдмiряли звичайними мiрами, то Сонцю вже на кiнець 4-го року правлiння Аменхотепа IV - переповненими.

Десь в той час Атон проголошується фараоном, що царюї. Попереднiй його образ - людини з головою сокола, що вiнчалась сонячним колом замiнюється новим: сонячний диск з царською змiїю / уреїм/ спереду, вiд якого вiдходять чисельнi руки-променi.

Згiдно тисячолiтньої традицiї фараона можна було зображати в строго визначених позах, котрi б виражали його могутнiсть, величнiсть, божественiсть. Тепер художники починають зображати те, що бачать власними очима. Фараона зображають таким яким вiн є: великий живiт, дуже витягнута шия i подовжена голова.

Десь на 5-му чи 6-му роцi правлiння Аменхотеп мав, ймрвiрно, якийсь конфлiкт з фiванською знаттю, можливо зi жрецтвом Амона. Фараон здiйснюї рiшучi кроки. Вiн засновує нову столицю Ахетатон /" Обрiй Атона"/, змiнює свої iм"я i вiдтепер називається Ехнатон /" Корисний для Атона"/. Однак до старих богiв вiн ставиться ще терпимо. Проте ще через 4 роки починається переслiдування Амона. Знищується його iм"я в написах. Сановники, в iменах яких згадувався Амон чи iншi старi боги, змiнюють iм"я. Таким чином змiни, введенi Ехнатоном, вражаючi. На кого ж опирався фараон у своїй дiяльностi?

У своїх нововведеннях цар опирався на т.зв. " немху". Це була нова, служила знать, не пов"язана з номовою знаттю i старим жрецтвом. Однак Ехнатон не мав намiру повнiстю усунути стару знать вiд кправлiння. Та i " немху" /" сироти"/ бажали тiльки попасти в коло знатi. Мiж старою i новою знаттю не було непримиримих протирiч. Тому пiсля смертi Ехнатона його найближче оточення намагається знайти порозумiння з консервативними чилами єгипетського суспiльства.

Ехнатон помер на 17 роцi свого правлiння. Один з його найближчих спадкоємцiв, вже через кiлька рокiв, змiнюї свої iм"я Тутанхатон на Тутанхамон i залишає Ахетатон. Однак фараон i його двiр, ймовiрно, не повернулись у Фiви, а зупинились у Мемфiсi.

Тутанхамон помер ще молодим, маючи десь коло 18 рокiв аiд народження. Його гробниця, вiдкрита у 1922 - 1924 рр. англiйським археологом Говардом Картером, дiйшла до нас у майже неушкодженому станi.

Пiсля кiлькарiчного правлiння Ейє, який, можливо, був родичем головної дружини Ехнатона - Нефертiтi, престол переходить до Хоремхеба. Останнiй був головним воїначальником при Тутанхамонi. Хоремхеба проголосили фараоном вiд iменi самого Амона пiд час одного з храмових свят у Фiвах десь в серединi XIV ст. до н.е. Однак новий фараон не залишився у Фiвах, а одразу пiсля

свого обрання вирушив на пiвнiч, можливо у Мемфiс.

Хоремхеб наказав знищити Ахетатон, храм Атона, палаци Ехнатона, а iм"я царя-реформатора зникає з офiцiйних докумнтiв. Однак Хоремхеб не вiдштовхнув тих, на кого опирався в свiй час Аменхотеп IV. У своєму указi вiн погрожує суровим покаранням тим посадовим особам, якi здiйснять акти сваволi щодо немху.

Таким чином на кiнець правлiння XVIII династiї склалась ситуацiя, коли на пiвднi зростає вплив фiванського жрецтва, в той час як на пiвночi, де тепер майже постiйно перебуває царський двiр, посилюються позицiї немху.