- •Билет№1. Случайные события. Элементарные события. Пространство элементарных событий.
- •Билет №2. Вероятность события. Формула классической вероятности.
- •Билет№3. Несовместные события. Теорема сложения для несовместных событий.
- •Билет№4.Независимые события. Теорема произведения для независимых событий.
- •Билет№5. Условная вероятность. Теорема умножений вероятностей зависимых событий:
- •Билет№6. Совместные события. Теорема сложения совместных событий:
- •Билет №7. Вероятность появления хотя бы одного из n независимых в совокупности событий.
- •Билет№8. Геометрическая вероятность события
- •Билет №10. Принцип практичної вірогідності та практичної неможливості появи випадкових подій в окремому віпробуванні.
- •Билет №9. Статистическая вероятность.
- •Билет№11.Формула полной вероятности.
- •Билет №12. Формула Байеса
- •Билет №13. Случайная величина (дискретная и случайная). Примеры.
- •Билет №14. Распределение дискретной случайной величины.
- •Билет №15. Полигон (многоугольник) распределения.
- •Билет №16. Числовые характеристики дискретных случайных величин.
- •Билет №17. Незалежні та залежні дискретні випадкові величини.
- •Билет №18. Математическое ожидание его свойства. Вероятностный смысл
- •Билет №19. Дисперсия. Её свойства. Средне квадратичное отклонение.
- •Билет №20. Распределение Бернулли. Его численные характеристики. Мода.
- •№21. Твірна функція. (Производящая функция).
- •№22. Розподіл Лапласа. Диференціальна теорема Лапласа.
- •№23. Дифференціальна функція Лапласа та ії властивості.
- •Билет№24. Интегральная функция Лапласа:
- •Билет №25.Интегральная теорема Лапласа
- •№26. Чисельні характеристики розподілу Лапласа. Численные характеристики распределения Лапласа:
- •27. Различные формы интегральной теоремы Лапласа.
- •28. Взаимонезависимые случайные величины, имеющие одинаковое распределение. Численные характеристики их среднего арифметического.
- •29. Распределение Пуассона. Область использования.
- •30. Численные характеристики распределения Пуассона. Мода.
- •31. Простейший (пуассоновский) поток событий.
- •32. Непрерывная случайная величина. Примеры.
- •33. Интегральная функция распределения. Ее свойства.
- •№34. Кумулята. Ее свойства.
- •35. Дифференциальная функция распределения (плотность вероятности), ее свойства.
- •36. Численные характеристики непрерывной случайной величины.
- •37. Начальный и центральный моменты случайной величины.
- •38. Равномерное распределение, его использование. Численные характеристики.
- •39. Показательное распределение, его применение. Численные характеристики.
- •40. Нормальный закон распределения (закон Гаусса).
- •41. Влияние параметров нормального закона на форму кривой Гаусса.
- •№42. Центрированная и нормированная нормальная случайная величина. Ее численные характеристики, дифференциальная и интегральная функции распределения.
- •43. Вероятность отклонения случайной величины, имеющей нормальное распределение, от матожидания. Правило 3 сигма.
- •44. Асимметрия, эксцесс.
- •45. Неравенство Чебышева.
- •46. Теорема Чебышева (закон больших чисел в форме Чебышева).
- •№47. Теорема Бернулі (закон великих чисел у формі Бернулі).
- •48. Теорема Ляпунова (закон больших чисел в форме Ляпунова).
- •49. Случайный марковский процесс. Матрица перехода.
- •50. Уравнение Маркова.
- •51. Двумерная дискретная случайная величина, ее распределение.
- •№52. Чисельні характеристики двомірної випадкової величини.
- •№53. Умовний розподіл двовимірної випадкової величини та його чисельні характеристики.
- •№54. Двовимірна неперервна випадкова величина. Інтегральна функція розподілу, її властивості.
- •55. Двумерные непрерывные случайные величины. Интегральная функция распределения, её свойства.
- •№56. Звязок між диференціальною і інтегральною функціями розподілу.
- •№57. Звязок між інтегральною і диференціальною функціями розподілу.
- •58. Вероятность попадания в полосу и прямоугольник.
- •№59. Звязок між інтегральною функцією двовимірної неперервної випадкової величини та її компонентами.
- •№60. Звязок між диференціальною функцією двовимірної неперервної випадкової величини та її компонентами.
- •№61. Чисельні характеристики двовимірної неперервної випадкової величини.
- •№62. Умовне матиматичне сподівання двовимірної неперервної випадкової величини.
- •№63. Незалежні та залежні компоненти двовимірної дискретної випадкової випадкової величини.
- •№64. Незалежні та залежні компоненти двовимірної неперервної випадкової випадкової величини.
- •63(105) Корреляционный момент. Его свойства
- •64(106). Коэффициент корреляции и его свойства
- •65. Коррелированные и некоррелированные случайные величины.
- •№66. Двовимірна нормальна випадкова величина, її диференціальна функція розподілу.
- •№67. Умовні диференціальні функції розподілу компонент двовимірної нормальної випадкової величини.
- •68. Условное матожидание и условное среднеквадратичное отклонение.
- •№70. Генеральна сукупність. Її чисельні характеристики.
- •71. Выборка. Репрезентативность выборки.
- •№72. Чисельні характеристики вибірки. Їх звязок з чисельними характеристиками генеральної сукупності.
- •73. Точечные оценки выборки. Её свойства: несмещенность , состоятельность, эффективность.
- •74. Оценка математического ожидания.
- •№75. Оцінка дисперсії. Зміщенність цієї оцінки. Виправлена дисперсія.
- •№76. Інтервальні оцінки. Довірчий інтервал. Точність та надійність оцінки.
- •№77. Довірчий інтервал на невідоме математичне сподівання нормальної сукупності. Середнє квадратичне відхилення відоме.
- •№78. Довірчий інтервал на невідоме математичне сподівання нормальної сукупності. Середнє квадратичне відхилення невідоме.
- •№79. Доверительный интервал на неизвестное мат ожидание нормальной совокупности. Среднее квадратическое отклонение неизвестное. Объем выборки малый. Использование распределения Стьюдента.
- •№80. Минимальный объем выборки, который обеспечивает заданную точность и надежность оценки мат. Ожидания.
- •№81. Группировка эмпирических данных при их обработке. Выбор шага.
- •№82. Гістограма відносних часток досліджуваної ознаки. Кумулята.
- •№83. Знаходження чисельних характеристик за допомогою умовної варіанти.
- •№84. Статистические гипотезы. Нулевая и конкурирующая гипотезы. Односторонняя и двусторонняя критические области. Ошибки первого и второго рода.
- •№85. Критерій Пірсона. Знаходження критичних значень при перевірці гіпотези про погодження емпіричних та теоретичних частот. Баланс частот.
- •№86. Корреляційний звязок. Лінійна парна регресія. Метод найменших квадратів.
- •№87. Построение линейной парной регрессии. Центр корелляции. Экономическое содержание коэффициентов регрессии.
- •№88. Спряжена лінія регресії. Її розташування по відношенню до прямої лінії регресії.
- •№89. Вибірковий коефіцієнт корреляції. Його властивості.
- •№90. Дисперсія помилок та дисперсія, зумовлена лінійною парною регресією. Коефіцієнт детермінації. Його властивості.
- •№91 Дисперсійний аналіз вкладу дисперсії помилок та дисперсії, зумовленою регресією у повну дисперсію результативної ознаки.
- •№92. Значимість лінійного корреляційного звязкуза критерієм Фішера-Снедекора.
- •№94. Міжгрупова та внутрішньогрупова дисперсії.
- •№95. Індекс детермінації та його властивості. Кореляційне відношення.
- •№98. Критерий Стьюдента значимости коэффициента корелляции линейной парной регрессии.
- •№99. Довірча полоса на пряму лінію регресії.
- •№101. Лінійна множинна регрессія. Мнк. Система нормальних рівнянь.
- •№102. Дисперсія помилок. Коефіцієнт детермінації.
- •№104. Критерій Фішера значності множинної лінійної моделі в цілому.
№86. Корреляційний звязок. Лінійна парна регресія. Метод найменших квадратів.
Між змінними x і y розрізняються два види звязків: функціональні і стохастичні (статичні). Функціональна залежність між двома змінними x і y буде в тому разі, коли кожному значенню однієї змінної x вдповідає одне значення другої змінної - y, і має місце рівняння y=(х), ябо навпаки. При функціональній залежності графіки рівнянь y=(х) і x=(x) однакові, тобто однаково, яку змінну вважати незалежною змінною, а яку – функцією. Таким чином, функціональна залежність не реагує на напрямленість причинно-наслідкових звязків. Для випадкових величин X і Y не завжди можна встановити функціональну залежність. Між такими величинами існує звязок, при якому зі зміною однієї величини змінюється розподіл іншої величини. Такий звязок називається стохастичним (статичним). При статистичних звязках розрізняються дві компоненти:
1) стохастична - повязана з безпосередньою залежністю між функціональною ознакою і фактором;
2) випадкова - повязана з впливом випадкових факторів на залежність між функціональною ознакою і фактором.
Відсутність
другої компоненти приводить до
функціональної залежності. При
статистичних звязках
важливі причинно-наслідкові звязки,
тобто яку зі
змінних вважати функціональною ознакою,
а яку – незалежним фактором. Корреляційні
звязки
є частковим випадком статистичних
звязків.
У залежності від причинно-наслідкових
звязків
лінії, які зв¢язують
змінні x
і y,
будуть змінними. За результатами одноо
і того ж випробування можуть бути
отримані дві залежності:
і
,
тобто треба вказати, яку із змінних
вважати фактором, а яку – функціональною
ознакою (де причина, а де наслідок).
Рівняння
називають рівнянням
регресії
Y
на X,
функцію ¦(х)
-
регресією
Y
на X,
а графік – лінією
регресії
Y
на X.
Існує парна
регресія
– регресія відносно числа змінних.
Наприклад, прибуток підприємства (y)
від
продуктивності праці (x):
-
парна регресія. Лінійна
регресія
- регресія відносно форми звязку.
Наприклад, залежність суми витрат
виробництва (y)
від кількості випускаємої продукції
(x):
-
лінійна залежність.
Метод
найменших квадратів:
,
або
,
№87. Построение линейной парной регрессии. Центр корелляции. Экономическое содержание коэффициентов регрессии.
Для
построения линейной парной регресии
используются два уравнения прямой линии
регресии относительно х
и y:
ŷх
-
=
и
.
Центр корреляции – точка, через которую проходит наша прямая (точка пересечения этих двух прямых).
Экономический смысл параметров регрессии
На сколько в среднем изменяется результативный признак, если объясняющая переменная изменяется на 1.
№88. Спряжена лінія регресії. Її розташування по відношенню до прямої лінії регресії.
Вид
рівняння теоретичної лінії
або
можна виявити по зовнішньому виду
емпіричної лінії регресії: лінійна
залежність – пряма лінія, квадратична
залежність – парабола та ін.
Взаємнє
положення спряжених теоретичних ліній
регерсії.
Теоретичні лінії регресії
та
перетинаються у точці
.
Із рівнянь регресії маємо такі кутові
коефіцієнти теретичних прямих:
,
.
Коефіцієет корреляції
,
тому
→
.
Тобто теоретична лінія регресії
знаходиться вище теоретичної лінії
регресії
.
Кут між ціми лініями визначається за
формулою:
.
Враховуючи
значення
k1
і k2,
маємо:
=
.
Можна зробити такі висновки:
1) якщо tg = 0, то = 0, r=1 і лінії регресії зливаються;
2) якщо tg = , то = /2, r = 0 і лінії регресії взаємно перпендикулярні;
3) чим вище значеняя коефіцієнта корреляції, тим ближче одна до одної розміщені спряжені теоретичні лінії регресії;
4) чим більше кут між спряженими лініями регресії, тим слабкіша корреляційна залежність
