2. Елітарний характер держави . Специфіка формулювання юридичної еліти в Україні .Юридична освіта та юридична еліта. (96)

Елі́та (від французського «elite» — найкраще, вибране) — невід'ємна частина соціуму, вибрані, найкращі, панівна верства. До еліти відносять людей, здатних приймати рішення і відповідати за них, людей, для яких відданість меті, ідеї важливіше, ніж страх перед смертю, людей готових піти на ризик.

Еліта може бути : прогресивна і регресивна (фашиська Німеччина)

Прогресивна еліта має такі ознаки:

1.висока патріотичність

2.згуртованість

3.Національний характер

4.відповідальність еліти перед державю

5.відмежованість еліти від великого капіталу

Елітарний характер держави , це держава де молода еліта змінює стару, недолік такої держави – це відсутність демократії.

Види еліт:

1.наукова

2.політична

3.юридична

4.релігійна

Юридична еліта – компетентні, кваліфіковані державні керівники, професіонали в законодавчій, виконавчій, судовій владі, політичні діячі, які є взірцем захисту державно-правових інтересів, порядності, скромності, високої культури і жертовності. Юридична еліта створюється на основі провідних юридичних вузів НУ «ОЮА», Львів, Київ.

Формування юридичної еліти – вузлова точка стратегії держави Із середовища юридичної еліти виділяються політичні лідери як наслідоксвоєрідної об’єктивної потреби в організації суспільного життя.

До найвищої політичної еліти належать князі Володимир, ЯрославМудрий, державні діячі П. Орлик, М. Грушевський та багато інших. Наша еліта – це й плеяда відомих учених,серед яких чимало юристів (Кивалов , Харитонов , Басай В.Д., Нор, Михеєнко , Шибіко , В. Антонович,Д. Яворницький, С. Томашівський, І. Крип’якевич, І. Пулюй та ін.).

3. Нормативний , соціологічний і філософські підходи до права . Визначення права.

Нормативний підхід права сформулювався на позитивіських поглядах.

Його сутність полягає в наступному:

А. право розглядається як система норм (загально обов’язкових правил поведінки)

Б. в основі лежить первинна, основна норма

В. право утворює ієрархічну систему норм на вершині якої знаходиться конституційна норма.

Нормативізм ґрунтується на чітко встановлених санкціях .

Соціологічний підхід права - у другій половині ХІХ століття в умовах капіталізму існуючі правові норми потребували вільного тлумачення з метою застосування до нових умов життя тому все більшу роль відігравала судова практика і дослідження в ній судового прециденту, який являв собою нові норми на підставі яких розглядались подібні справи у майбутньому.

Три напрямки соціологічного підходу

1.Реалістична школа права – ототожнення права з практичною діяльністю судів

- право є не пізнаним оскільки життєві ситуації постійно міняються , тому суд творить право заново.- право носить не нормативний характер

2. Грвардська школа – тісний взаємозв’язок з суспільством . Право – інструмент соціального компромісу . Право розглядається як правопорядок.

- теорія солідаризму – кожен клас має виконувати свою роль для досягнення компромісу в суспільному житті.

Філософський підхід - передбачає розгляд права як природно правової категорії . Юриспруденція вивчає право з допомогою правових понять , конституційних засад , принципів , а філософія вивчає право з допомогою філософських законів, філософських категорій з позицій філософських парадигм .

Визначення права Право- це система загальних загальнообов`язкових, формально-визначених правил поведінки, які встановлюються, охороняються і гарантуються державою з метою врегулювання найважливіших суспільних відносин.

Білет № 8